Рішення № 94231102, 29.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року Справа № 160/13325/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Ойл" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Ойл" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 71583/10/04-36-52-30 від 20.07.2020 року про невизнання (неприйняття) податкової декларації ТОВ «Гермес Ойл» з податку на додану вартість за червень 2020 року податковою звітністю. Вважати податкову декларацію з податку на додану вартість поданою 17 липня 2020 року;

зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняти та зареєструвати податкову декларацію ТОВ «Гермес Ойл» з податку на додану вартість за червень 2020 року днем її фактичного отримання контролюючим органом, тобто 17 липня 2020 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним була направлена податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2020 року № 9170376650.

Рішенням № 71583/10/04-36-52-30 від 20.07.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2020 р. не вважається податковою звітністю, оскільки складена з порушенням норм п. 48.5 ст.48 ПК України.

Позивач вважає рішення неправомірним, а висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області про те, що податкова декларація не була підписана відповідно вимогам п.48.5 ст.48 ПКУ таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в звітній податковій декларації № 9170376650 з ПДВ за червень 2020 р. наявні необхідні підписи керівника підприємства та головного бухгалтера, який відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Ця інформація є достовірною, такою, що є у вільному доступі.

Податкова декларація з податку на додану вартість подавалася у вигляді електронного документу на якій наявний кваліфікований підпис платника податку.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

21 грудня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 встановлено, що у рядках податкової звітності, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Перелік обов`язкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, передбачений п.п.48.3, п. 48.4 ст.48 Податкового Кодексу України, серед яких є інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною, за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (п.48.7 ст.48 Кодексу).

Згідно п.49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення:

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови, що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа та містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Надана 17.07.2020 року податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за червень 2020 року № 9170376650 заповнена з порушенням вимог п.48.3 ст.48 та п. 49.3 ст. 49 цього Кодексу, а саме: платником податків в Порядку заповнення звітності з податку на додану вартість невірно зазначено юридична адреса підприємства.

Виходячи з вищевказаного, податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за червень 2020 року №9170376650 від 17.07.2020 року не вважається податковою звітністю, про що «Гермес Ойл» повідомлено листом від 20.07.2020 року № 71583/10/04-36-52-30.

29 грудня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній наголосив на тому, що за рішенням № 71583/10/04-36-52-30, яке оскаржується безпосередньо у позові, ГУ ДПС у Дніпропетровській області відмовило в прийнятті податкової декларації посилаючись на п.48.5. ст. 48 Податкового кодексу України, де вказує на наявність помилки під час підпису податкової декларації. У відзиві ГУ ДПС у Дніпропетровській області змінює умови відмови в прийнятті поданої ТОВ «Гермес Ойл» податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року № 9170376650 на інший пункт статті 48 Податкового кодексу України, а саме: п.48.3 ст.48 ПКУ.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

17 липня 2020 року ТОВ Гермес Ойл» на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Амур-Нижньодніпровський відділ), через функціонал «Електронного кабінету платника», направив податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2020 року № 9170376650.

24 липня 2020 року позивач отримав від відповідача рішення № 71583/10/04-36-52-30 від 20.07.2020 року, згідно якого податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2020 р. не вважається податковою звітністю, оскільки складена з порушенням норм п.48.5 ст.48 ПК України.

Вищевказане стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до пунктів 46.1, 46.5 ст.46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п.48.1 ст.48 ПКУ). В свою чергу обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений ПК України статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Податковим кодексом, в один із таких способів:

а ) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Згідно п. 49.3 ст. 49 ПК України єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

В свою чергу за умови дотримання платником податків вимог статті 49 ПК України посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пп. 49.9.2 п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Як передбачено п. 49.11 ст. 49 ПК України тільки у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно п.49.10 ст.49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 ПКУ, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Як встановлено судом, податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2020 року № 9170376650 була направлена позивачем до контролюючого органу засобами електронного зв`язку.

Підставою для неприйняття податкової декларації з ПДВ, як зазначено у оскаржуваному рішенні від 20.07.2020 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області, зазначено п.48.5 ст.48 ПК України.

Відповідно до п.48.5. ст.48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки платника податку;

- фізичною особою - платником податків або його представником;

- особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Однак, висновок відповідача про те, що податкова декларація не була підписана відповідно до вимог п.48.5 ст.48 ПК України, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки у поданій податковій декларації № 9170376650 з ПДВ за червень 2020 р. наявні необхідні підписи керівника підприємства та головного бухгалтера, який відповідає за ведення бухгалтерського обліку. Ця інформація є достовірною та такою, що є у вільному доступі та підтверджується наявним кваліфікованим підписом платника податку.

Відповідно до Заяви про приєднання № 1 від 26.12.2019 року до договору про визнання електронних документів від 10.09.2019 року № 436001, примірну форму якого визначено Порядком обміну електронних документів з контролюючими органами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, та розміщено на субсайті веб-порталу ДПС, ТОВ «Гермес Ойл» приєднався до Договору шляхом приєднання до всіх його умов в цілому. Підписавши цю заяву, керівник, в особі Заброди А.О. , надав для обробки свою персональну інформацію, що виключає підстави для сумнівів в достовірності особи, яка підписала електронним підписом спірну декларацію. Також, у позивача та контролюючого органу існує Додаток 2 № 40620201 від 04.06.2020 року Про делегування права підпису електронних документів Головному бухгалтеру, який, в свою чергу, засвідчує особу Вітер І.В. , в якості Головного бухгалтера, яка підписала декларацію № 9170376650 за червень 2020 р.

Суд має зазначити, що без цих підписів електронна форма декларації не була б сформована та не мала б технічної можливості бути поданою. Щодо самої декларації № 9170376650 за червень 2020 р., то в «Електронному кабінеті платника» вона вважається прийнятою. (Квитанція № 2 - додаток до податкової декларація з податку на додану вартість).

Крім того, суд звертає увагу на те, що за рішенням № 71583/10/04-36-52-30, яке оскаржується, відповідач відмовив в прийнятті податкової декларації, посилаючись на п.48.5. ст. 48 Податкового кодексу України, де вказує на наявність помилки під час підпису податкової декларації. Однак, у відзиві на позовну заяву відповідач змінює підставу винесення оскаржуваного рішення та зазначає, що позивачем порушено інший пункт статті 48 Податкового кодексу України, а саме п.48.3 ст.48 ПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку ТОВ «Гермес Ойл» відсутнє порушення п.48.5 ст.48 ПК України, позивач виконав свої зобов`язання відповідно до чинного законодавства в повному обсязі, а підстави, які вказані відповідачем у рішенні № 71583/10/04-36- 52-30 від 20.07.2020 року, є необгрунтованими та надуманими.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 4204,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 71583/10/04-36-52-30 від 20.07.2020 року про невизнання (неприйняття) податкової декларації ТОВ «Гермес Ойл» з податку на додану вартість за червень 2020 року податковою звітністю. Вважати податкову декларацію з податку на додану вартість поданою 17 липня 2020 року.

Зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняти та зареєструвати податкову декларацію ТОВ «Гермес Ойл» з податку на додану вартість за червень 2020 року днем її фактичного отримання контролюючим органом - 17 липня 2020 року.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Ойл" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 4204,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник