Рішення № 9422826, 26.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 33/254-09

вх. № 9112/3-33

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Чумак Ю.О., дов.№18 від 05.01.10р. відповідача - не з”явився ( в судовому засіданні Плужник О.О., дов.№б/н від 12.11.09р. )

розглянувши справу за позовом КП "Водоканал" Лозівської міської ради, м. Лозова

до ВАТ "Лозівське АТП - 16309", м. Лозова

про стягнення 109123,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 82867,80грн. основного боргу, 4305,99грн. - 3% річних, 21381,96грн. інфляційних, та 568,23грн. пені. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов*язання за договором № 149 від 01.05.2005р. на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, зазначає, що договір № 149 від 01.05.2005р. було прийнято з протоколом розбіжностей в редакції абонента і договором не передбачено прийом у міську каналізацію стічних вод, утворених внаслідок дощів та сніготанення, а також їх оплата. Розрахунки заборгованості, складені відповідачем, є необґрунтованими, складені без врахування умов договору, строків оплат за договором. Крім того, договір діяв з 01.05.2005р. по 31.12.2007р.

В судовому засіданні оголошено перерву з 15.04.2010р. до 14.30 год. 26.04.2010р. для виготовлення повного тексту рішення.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.05.2005р. між сторонами був укладений договір №149 на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію. П.14 договору сторонами встановлено строк дії договору з 01.05.2005р. до 31.12.2007р. та передбачено, що договір вважається пролонгованим на новий строк на тих самих умовах, якщо за 1 місяць до припинення його дії ні одна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

05.12.2007р. КП „Водоканал” направив на адресу відповідача лист з повідомленням про те, що строк дії договору № 149 від 01.05.2005р. є таким, що закінчив строк дії 31.12.2007р. Одночасно позивачем було направлено два екземпляри проекту нового договору. Вказаний лист отримано відповідачем того ж дня, що підтверджено підписом та печаткою відповідача.

За таких обставин, дію договору № 149 від 01.05.2005р. було припинено 31.12.2007р. по закінченню строку, на який його було укладено.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався в межах балансової належності мереж забезпечувати відповідача питною водою, яка відповідає діючому стандарту або дозволу Держстандарту України та міністерства охорони здоров*я України на відхилення від стандарту в розмірі встановленого ліміту в обсязі достатньому для забезпечення технологічних та власних потреб, а також приймати від відповідача стічні води в розмірі встановленого ліміту.

У відповідності до п.7 договору відповідач зобов’язався оплачувати рахунки за воду та стоки в триденний термін з часу їх пред’явлення.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення боргу, позивач посилається на те, що за період з 01.02.2007р. по 01.11.2009р. має місце заборгованість з оплати за надані послуги в розмірі 95446,40 грн., яка складається з нарахувань за відпуск води в сумі 30798,90 грн., приймання стоків в розмірі 17765,00 грн. та приймання додаткової кількості стоків в розмірі 46882,50 грн..

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивач виконав свої договірні зобов'язання за договором, в період з 01.02.2007р. по 31.12.2007р. надав відповідачу послуги з забезпечення питною водою та приймання стоків в комунальну каналізацію, що не заперечується і представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку в період з 01.02.2007р. по 31.12.2007р. було нараховано до оплати за надані послуги з забезпечення водою 14954,76 грн., приймання стоків в комунальну каналізацію 8626,00 грн., всього 23580,76 грн.

На виконання умов договору, на адресу відповідача позивачем були направлені рахунки на оплату за відповідний період. Але відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, лише частково оплатив надані у 2007році послуги, а саме платіжним дорученням № 418 від 07.08.2007р. сплатив 3116,40 грн. з призначенням платежу ”за використання води у липні 2007р. згідно рахунку від 31.07.2007р.” та платіжним дорученням № 8 від 09.01.2008р. сплатив 2519,09 грн. з призначенням платежу „ за використання води в жовтні 1376,41 грн., липні 597,31 грн., грудні 545,37 грн. згідно рахунку № 149 від 30.12.2007р., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 17945,27 грн. основного боргу, яка до цього часу не погашена.

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, в якій зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 17945,27 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Твердження відповідача про відсутність заборгованості за 2007рік та проведені оплати за низкою платіжних доручень, копії яких надано відповідачем до матеріалів справи, суд вважає безпідставними та не доведеними належними доказами, виходячи з наступного.

По-перше, відповідачем надано платіжні доручення, за якими оплату проведено не за спірний період, а за 2005,2006 роки, які не є предметом розгляду. По-друге, решта платіжних доручень, а саме платіжне доручення № 91 від 26.02.2008р. на суму 571,34 грн. в графі призначенні платежу містить позначення оплати за використання води, стоки, січень 2008 року згідно рахунку № 152 від 25.02.2008р., а платіжне доручення № 306 від 23.05.2008р. на суму 2710,00 грн. містить наступне призначення” погашення заборгованості згідно графіку розстрочки згідно листа № 5 від 09.01.2008р.Доказів, які б підтвердили, що погашення заборгованості за відповідними платіжними дорученнями було здійснено відповідачем саме за спірним договором та за 2007 рік, ні позивач ні відповідач до суду не надали.

За таких обставин, враховуючи зазначені відповідачем призначення платежу відсутні будь-які правові підстави вважати, що відповідні оплати були проведені відповідачем за надання послуг за договором № 149 від 01.05.2005р. за 2007рік.

Щодо решти боргу – 20% додаткових стоків в розмірі 21061,50 грн., який позивачем нараховано на підставі п.8 договору за 2007 рік, суд вважає вимогу безпідставною, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Харківстької області по справі №33/ 113-07 від 04.12.2007р. за позовом КП "Водоканал" Лозівської міської ради до ВАТ "Лозівське АТП - 16309" про стягнення боргу за договором № 149 від 01.05.2005р. встановлені факти, які свідчать про те, що в договорі № 149 від 01.05.2005р. не передбачено обов’язок позивача щодо приймання додаткової кількості стічних вод в період дощів та сніготанення в розмірі 20% та їх оплата відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду іншого органу, який вирішує господарські спори під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин,суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 20% додаткових стоків в розмірі 21061,50 грн.,нарахованих за 2007 рік безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо решти заборгованості за спірним договором в сумі 77501,13 грн., нарахованої позивачем за період з 01.01.2008р. до 01.11.2009р.,суд вважає необхідним відмовити, оскільки договір, який є підставою для нарахування відповідних коштів, припинив свою дію 31.12.2007р. За таких обставин, твердження позивача про порушення відповідачем взятих на себе за договором зобов’язань, строків оплат, встановлених договором, суд вважає необґрунтованим та безпідставним.

Оскільки у відповідності до п.12.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення від 01.07.1994р. за № 65, взаємовідносини сторін мають ґрунтуватись на договорі, та зважаючи на те, що в період з 01.01.2008р. по 01.11.2009р. договір, який є предметом позову, не діяв, вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 77501,13 грн. не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 7 договору, зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі 1,5% за кожний день прострочення, але не більше встановленої облікової ставки НБУ.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків пеня нарахована за період з березня 2007р. по травень 2009р. Матеріалами справи частково підтверджена заборгованість відповідача в сумі 17945,27 грн., яка утворилась станом на 31.12.2007р.

Таким чином, з урахуванням строків оплати за договором, нарахування пені за період з березня 2007 року по серпень 2009р. на заборгованість, яка утворена станом на 31.12.2007р., є безпідставним. Щодо решти пені, нарахованої за 2008,2009р.р, суд вважає нарахування безпідставним та необґрунтованим у зв’язку з відсутністю у спірний період договору, який міг би бути підставою для відповідного нарахування.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 568,23 грн. в повному обсязі.

Ухвалами суду позивача недноразово було зобов’язано надати до суду обґрунтований щомісячний розрахунок стягуваної суми за спірний період з урахуванням строків оплат, встановлених договором та проведеними оплатами. Але в судовому засіданні встановлено, що позивач без поважних причин не виконав вимоги суду, не надав обґрунтованого щомісячного розрахунку інфляційних та 3% річних з урахуванням умов договору та вимог чинного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним позов в частині стягнення інфляційних та 3% річних залишити без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 179,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 38,81 грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, ст. 233 ГК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Лозівське автотранспортне підприємство №16309” (64600, м.Лозова, Харківська обл., вул. Польова, 1, р/р № 26000201816001 Лозівське відділення ХГРУ „Приватбанк”, МФО 351533, код ОКПО 14082622) на користь Комунального підприємства „Водоканал” Лозівської міської ради Харківської області ( 64600 Харківська обл.., м. Лозова, вул. Степова,3, в тому числі р/рахунок 26003007046 ХОД АППБ „Аваль”, МФО 350589, код ОКПО 33373500) 17945,27 грн.боргу,179,45 грн. витрат по оплаті державного мита,38,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних в сумі 4305,99грн. та 21381,96грн. інфляційних позов залишити без розгляду на підставі п.5.ст.81 ГПК України.

В решті позову відмовити.

Суддя

Прийняте рішення оголошено в судовому засіданні 26.04.2010р. по закінченні розгляду справи.