Ухвала суду № 94227455, 19.01.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8711/20

Провадження № 2-з/204/1/21

УХВАЛА

19 січня 2021 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшніка Костянтина Ігоровича про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

21 грудня 2020 року на адресу суду надійшла заява представника позивача АТ «Універсал Банк» Мєшніка К.І. про забезпечення позову. В обґрунтування заяви зазначено, що між сторонами виник спір з приводу предмету позову та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, а відтак порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Ухвалою суду від 19 січня 2021 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 14 годину 00 хвилин 22 лютого 2021 року.

Розглянувши заяву, про забезпечення позову суд доходить наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Проте, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який передбачає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, зважаючи на те, що вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду, приймаючи до уваги, що заявником не визначено, на яке майно відповідача необхідно накласти арешт для досягнення мети щодо можливого у майбутньому невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що підстав для її задоволення немає. Разом з тим, заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом у випадку наявності реального ризику ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або у випадку, коли ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у випадку їх невжиття буде неможливий, проте без конкретизації майна відповідача та його вартості, щодо якого заявник прохає вжити заходи забезпечення позову, визначити співмірність таких вимог не є можливим, а без врахування співмірності заявлених вимог суд може порушити майнові права інших осіб, що, в силу вимог ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, є неприпустимим. З цих підстав заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 158, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшніка Костянтина Ігоровича про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна