Рішення № 9422682, 26.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2010 р. Справа № 63/164-09

вх. № 7575/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ягодка Н.Г., довіреність № 0212/55 від 02.12.2009 року; відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТНП", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа

про стягнення 19028,31 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "ТНП", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору поставки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач по первісному позову звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 19028,31 грн. заборгованості, що виникла внаслідок не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору поставки № 22-08/Х, укладеного між сторонами 11.02.2008 року. Позов обґрунтовано статтями 16, 625 ЦК України та 193, 218 ГК України. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позивач за зустрічним позову просить суд розірвати договір поставки № 22-08/х від 11.02.2008 року, укладений між сторонами. Зустрічний позов обґрунтовано статтями 651, 653 ЦК України.

До початку судового засідання позивач по первісному позову звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач по первісному позову правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача по первісному позову, суд встановив наступне.

11 лютого 2008 року між сторонами був укладений договір поставки № 22-08/Х, на виконання умов якого позивач поставив та передав у власність відповідача товар на загальну суму 24171,06 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними (аркуші справи 25-59).

Відповідно до пункту 5.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 11.02.2008 року) відповідач зобов'язаний оплатити поставлений товар на протязі 21 банківського дня з моменту поставки.

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, внаслідок чого станом на 31.01.2009 року утворилась заборгованість у розмірі 23953,40 грн. (акт звірки підписаний між сторонами 31.01.2009 року).

17.08.2009 року позивач направив на адресу відповідачу лист-вимогу № 1709-10, в якому вимагав оплатити заборгованість, яка станом на цей час складала 19028,31 грн.

Проте, відповідач борг не оплатив та станом на 03.09.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 19028,31 грн.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача по первісному позову про стягнення з відповідача по первісному позову 19028,31 грн. заборгованості обґрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем по первісному позову, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує свою вимогу про розірвання договору поставки № 22-08/Х від 11.02.2008 року тим, що позивачем по первісному позову у видаткових накладних не зазначено прізвища уповноваженої посадової особи яка її видавала, а на накладних мають місце підписи різні за зовнішнім виглядом і конфігурацією.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне за собою для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Позивач за зустрічним позовом не довів суду як саме не зазначення у видаткових накладних, за якими був отриманий товар, прізвища уповноваженої особи що її видавала призвело до недосягнення позивачем за зустрічним позовом мети договору.

Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом про розірвання договору поставки № 22-08/Х від 11.02.2008 року не обґрунтована, вона не підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, спростована відповідачем за зустрічним позовом, та суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до пунктів 3 та 3-1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви повинні бути додані доказі сплати в установленому порядку та розмірі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача по первісному позову - покладаються на відповідача по первісному позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка, 20; факт. адреса: м. Харків, вул. Морозова, 7; код ЄДРПОУ 30588785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТНП" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 32737191) - 19028,31 грн. заборгованості, 190,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка, 20; факт. адреса: м. Харків, вул. Морозова, 7; код ЄДРПОУ 30588785) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Савченка, 20; факт. адреса: м. Харків, вул. Морозова, 7; код ЄДРПОУ 30588785) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 26 квітня 2010 року