Рішення № 9422614, 19.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2010 р. Справа № 45/22-10

вх. № 435/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Євсев’єв В.М., за дорученням від 18.02.2010 р.

відповідача - Демський В.І., директор

розглянувши справу за позовом ТОВ "Славутич-Руда-Україна", м. Комсомольськ

до ПФ "Вега", м. Харків

про стягнення 108812,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 108812,44 грн. вартості неоплаченої продукції мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача зобов’язань за договором поставки № 28/03-66 від 01 січня 2008 року. До стягнення також заявлені судові витрати позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 січня 2010 року порушено провадження у справі № 45/22-10 розгляд якої призначено у судовому засіданні на 22 лютого 2010 року о 10:50.

В судовому засіданні 22 лютого 2010 року позивач свої позовні вимоги підтримував та надав на вимогу суду частину витребуваних судом доказів.

Відповідач в засідання суду 22 лютого 2010 року не з’явився, витребувані судом докази суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення із відміткою відповідача про одержання ухвали суду від 28 січня 2010 року - 02 лютого 2010 року.

Враховуючи нез’явлення відповідача в засідання суду, а також з огляду на необхідність надання сторонами витребуваних судом та додаткових доказів, ухвалою суду від 22 лютого 2010 року розгляд справи № 45/22-10 було відкладено на 17 березня 2010 року об 11:10 год.

В судове засідання 17 березня 2010 року позивач з"явився, свої позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі, на вимогу суду надав додаткові докази по справі.

Відповідач в судове засідання 17 березня 2010 року не з"явився, відзив на позов не надав, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на хворобу його представника.

Ухвалою суду від 17 березня 2010 року в задоволенні клопотання відповідача було відмовлено та розгляд справи відкладено на 19 квітня 2010 року об 11:40 год.

В судове зсідання 19 квітня 2010 року позивач з’явився, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду витребувані докази по справі.

Відповідач в призначене судове засідання з’явився, відзив на позов не надав, суму боргу перед позивачем в розмірі 108812,44 грн. визнав. Разом з тим, відповідач заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на знаходження його представника у відрядженні.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вислухавши думку позивача, який заперечував проти його задоволення, визнав його таким, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

01 січня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 28/03-66.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язується поставити та передати у власність відповідачу щебінь гранітний (товар), а відповідач зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2 договору, предметом поставки є товар в асортименті згідно специфікаціям (додаток № 1 до договору), які є невід’ємною частиною договору.

Пунктами 3.1, 3.2 договору поставки № 28/03-66 від 01 січня 2008 року передбачено, що поставка товару здійснюється не пізніше 15 (п’ятнадцяти) банківських днів з моменту зарахування передплати на поточний рахунок постачальника. Покупець зобов’язується на підставі цін, які вказані в специфікації скласти та передати позивачу заявки на поставку товару.

Відповідно до п. 5.1 договору, відповідач оплачує товар 100% передплатою з моменту отримання позивачем рахунку-фактури, виставленого на підставі відповідної заявки відповідача, по ціні, кількості, вказаним в рахунку-фактурі.

Як свідчать матеріали справи, позивач, в порушенням п. 5.1 договору поставки № 28/03-66 від 01 січня 2008 року, відповідно до заявок, рахунків-фактури та видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи, поставив відповідачу товар. Відповідач товар отримав, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача з відбитками печатки на видаткових накладних та квитанціях про отримання вантажу, проте оплату його вартості здійснив лише частково та частково між сторонами проведений взаємозалік однорідних вимог, про що містяться докази в матеріалах справи. Таким чином, несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 108812,44 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

У зв’язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 06/344 від 10.06.2009 року, в якій просить останнього до 20.06.2009 року провести оплату поставленого товару по договору № 28/03-66 від 01 січня 2008 року, однак відповідач відповіді на вимогу не надав та суму боргу позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача 108812,44 грн. боргу.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно вищевказаної суми боргу.

Більш того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2009 року складеним між сторонами, підписаним уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 108812,44 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1088,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ПФ "Вега", 61006, м. Харків, вул. Індустріальна, 3 (в тому сичлі з р/р 26006016814617 в філіалі ВАТ "Укрексимбанк", МФО 351618, код ЗКПО 31064221) на користь ТОВ "Славутич-Руда-Україна", 39800, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул. Конституції, 32/33 (р/р 26009050001843 в КФ АКБ "Індустріалбанк", МФО 331304, код 30267321) - 108812,44 грн. боргу, 1088,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/22-10 підписано 23 квітня 2010 року.