Рішення № 9422613, 22.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2010 р. Справа № 60/90-10

вх. № 2979/4-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ніконкової І.В., довіреність б/н від 26 січня 2010 року.

відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФЕС СТРОЙ", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Зернове

про стягнення 3510,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕФЕС СТРОЙ" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 3510,00 грн., яка виникла внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов`язань по оплаті орендної плати за період з 05 січня 2009 року по 31 березня 2009 року за договором №0501-2 від 05 січня 2009 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 квітня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22 квітня 2010 року о 14:30.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд їх задовольнити на підставах, викладених у позові. Надав супровідним листом копію довіреності від 26 січня 2010 року, яка судом долучається до матеріалів справи.

Крім того, представник позивача надав 22 квітня 2010 року клопотання (вх. №9249), в якому, посилаючись на допущення технічної помилки в найменуванні позивача, просить суд вважати правильним таке найменування позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефєс Строй".

Суд, розглянувши дане клопотання, встановив, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серії А01 № 087597 виданому 07 серпня 2008 року та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 904298 позивач зареєстрований як Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефєс Строй", ідентифікаційний код 33477659, а в позовній заяві позивачем помилково вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефес Строй", у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що вищезазначене клопотання позивача не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та задовольнив його.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 20 квітня 2010 року надійшов відзив на позовну заяву (вх. №9029), відповідно до якого відповідач заперечує проти позову, зокрема посилається на укладення між сторонами додаткової угоди №1 до спірного договору, згідно якої у відповідача виникає зобов`язання по оплаті орендної плати після підписання актів прийому - передачі робіт (виконання послуг), які сторонами не було підписано, за умовами зазначеної додаткової угоди саме такі акти є підтвердженням того, що вказані нежитлові приміщення в поточному місяці перебували у користуванні відповідача.

Крім того, у вищезазначеному відзиві на позовну заяву відповідач просить суд розглядати справу за його відсутністю, в зв`язку з сімейними обставинами.

Суд, розглянувши дане клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача, прийшов до висновку, що воно не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та задовольнив його.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 05 січня 2009 року було укладено договір на оренду №0501-2.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Орендодавець (позивач) надає, а Орендар (відповідач) приймає в оренду виробничі площі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Драгомирівська, 36, загальною площею 234,00 кв.м., у тому числі склад 234,00 кв.м.

Відповідно до п.2.1. Договору позивач зобов`язався у п`ятиденний строк після підписання договору передати відповідачу за приймання - передаточним актом об`єкт договору.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата на момент укладення договору за 1 кв.м. в місяць (з врахуванням НДС) становить 5,00 грн., всього 1170,00 грн. на місяць.

Згідно п.3.2. Договору орендна плата сплачується у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача авансом за весь наступний місяць не пізніше 10 числа поточного місяця у розмірі, яка менше вартості оренди та послуг, наданих за попереднім розрахунковим періодом, а кінцевий розрахунок проводиться до 10 числа місяця наступного за звітним, виходячи із фактично займаної площі, наданих послуг у звітному місяці, на підставі акту, оформленого сторонами до 31 числа.

П.3.4 договору сторони встановили, що відповідач зобов`язаний на протязі п`яти днів з дати прийняття об`єкта оренди перерахувати орендну плату на поточний місяць авансом.

10 січня 2009 року сторони уклали додаткову угоду №1 до вищезазначеного договору оренди, відповідно до якої змінили п.3.4. Договору та виклали даний пункт в наступній редакції: "Відповідач зобов`язаний на протязі п`яти днів з дня підписання акту здачі - приймання робіт (виконання послуг) перерахувати орендну плату за поточний місяць. Підписаний акт здачі - прийому робіт (виконання послуг), в якому вказана сума орендної плати за поточний місяць є підставою для перерахування орендної плати за даним договором. Акт здачі - прийому робіт (виконання послуг) є підтвердження того, що вказані площі використовувались відповідачем в поточному місяці."

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обовязок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких предявлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів виконання своїх зобов`язань за вищезазначеним договором, а саме передачі відповідачу в оренду спірного майна, зокрема актів сдачі-приймання підписаних сторонами.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, чого не було зроблено позивачем. З цього можна дійти висновку, що відповідно до ст. 509 ЦК України у відповідача не виникали зобов'язання щодо сплати орендної плати за вказаним договором, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за період з 05 січня 2009 р. по 31 березня 2009 року не підлягають задоволенню, оскільки не підтверджені документально та заявлені безпідставно.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень при відмові позивачу в задоволенні позовних вимог покладається на позивача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача про внесення уточнень до найменування позивача - задовольнити.

Вважати позивачем по справі №60/90-10 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефєс Строй" (ідентифікаційний код 33477659).

Клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутністю - задовольнити.

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Суддя

Повний текст рішення по справі №60/90-10 підписано 26 квітня 2010 року.