Рішення № 9422562, 22.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2010 р. Справа № 60/87-10

вх. № 2787/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Іванової Г.С., посвідчення №48 від 08.04.2009р.

позивача - не з`явився відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави. в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СТЕК ЛТД", м. Харків

про стягнення 25475,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дзержинського району міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "СТЕК ЛТД" суми основного боргу у розмірі 23289,20 грн. та пені у розмірі 2185,81 грн. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що згідно договору №3440 від 06.08.2008р. позивач передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 57, літера "А-5", однак відповідач свої зобов`язання по сплаті орендної плати виконує неналежним чином, з урахуванням чого станом на 01.03.2010 р. виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 23289,20 грн. та нараховано пеню в сумі 2185,81 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22 квітня 2010 року о 12:30 годині.

Прокурор у судовому засіданні просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Супровідним листом прокурором було надано копію посвідчення №48 від 08.04.2009р. та копію витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на відповідача.

Суд дані документи приймає та долучає до матеріалів справи.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102206489706.

Відповідач також свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував.

До господарського суду Харківської області повернулась ухвала господарського суду Харківської області від 30 березня 2010 року, про порушення провадження у справі, яка була надіслана відповідачу на адресу: 61126, м. Харків, вул. Греківська, 25 з відміткою пошти: "адресат вибув".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження відповідача станом на 19 квітня 2010 року є таким: 61126, м. Харків, вул. Греківська, 25.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідач та позивач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізували.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 06 серпня 2008 року було укладено договір оренди №3440.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвальної частини №82-7, 82-7а, 82-8, 82-9, 82-9а загальною площею 36,7 кв.м. (технічний паспорт КП "Харківське МіськБТІ" №56588 від 02.03.2004р.), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та розташоване за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 57, літ. "А-5" та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду даних приміщень отримано відповідачем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.08.2008р. №499.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що набуття відповідачем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач передав відповідачу вищезазначене приміщення, що підтверджується актом прийому - передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 06 серпня 2008 року.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати.

Згідно п.3.2. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання №208/07 від 03.10.2007р. Згідно протоколу засідання конкурсної комісії від 15.07.2008р. розрахункова орендна плата складає 1650,00 грн. в місяць без урахування індексів інфляції.

Відповідно до п.3.6. Договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно.

Пунктом 3.5. Договору сторони встановили, що орендна плата за орендоване майно сплачується відповідачем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Згідно п.4.4. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого станом на 01.03.2010 року виникла заборгованість у сумі 23289,20 грн.

          Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги прокурора в частині стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 23289,20 грн. (сума основного боргу) правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Окрім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 2185,81 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3.8. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь позивача відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, оскільки п.3.8. Договору сторонами було встановлено зобов`язання відповідача сплатити пеню за весь період прострочення виконання зобов'язання, з дня виникнення зобов`язання по оплаті орендної плати та включаючи день її оплати, суд приходить до висновку про узгодження сторонами у спірному договорі про те, що нарахування штрафних санкцій (пені) не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2185,81 грн., яка нарахована по 31.01.2010 р. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути до Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 254,75 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ст.ст. 13,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Стек ЛТД" (61126, м. Харків, вул. Греківська, 25, ідентифікаційний код 19470524) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, одержувач коштів: ВДК у м.Харкові, 22080401, р/р № 33216871600002 в УДК у Харківській області, м. Харків, МФО 851011, ідентифікаційний код 24134490) заборгованість з орендної плати у розмірі 23289,20 грн. та пеню у розмірі 2185,81 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Стек ЛТД" (61126, м. Харків, вул. Греківська, 25, ідентифікаційний код 19470524) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 254,75 грн. держмита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Стек ЛТД" (61126, м. Харків, вул. Греківська, 25, ідентифікаційний код 19470524) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис судді)

Повний текст рішення по справі підписано 23 квітня 2010 року.