Рішення № 9422499, 19.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2010 р. Справа № 59/22-10

вх. № 368/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Гнатченко І.В. за довір №14 від 12.04.2010 р.

3- я особа1 - Гнатченко І.В. за паспортом.

3-я особа 2 - Гнатченко Л.Ф. за паспортом ММ 64 5437 від 20.01 2004 р.

3-тя особа 3 Гнатченко В.І. за паспортом ММ 232285 від 24 листопада 2000р.

відповідача - не з"явився.

3-тя особа1 - не з"явився.

3- тя особа 2 - не з"явився

розглянувши справу за позовом

Селянського (фермерського) господарства "Родничок", смт. Золочів

Селянського господарства "Родничок", смт. Золочів

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1 Гнатченко Івана Васильовича (м. Золочів);

2. Гнатченко Людмилу Федірівну (м. Золочів);

3. Гнатченко Володимира Івановича (м. Золочів);

до Золочівської районної державної адміністрації смт. Золочів

3-я особа ,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Світличненська сільска рада Золочівського району, с. Світличне, Золочівський район;

2. Золочівська селищна рада Золочівського району, смт. Золочів

про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

22.01.2010р. позивач Селянське (фермерське) господарство «Родничок» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача Золочівської районної державної адміністрації Харківської області. В уточненій позовній заяві поданій позивачем 15.03.2010р. (вх.№4618) та її же поданій повторно 08.04.2010р. (вх.. №6919) позивач просить суд визнати за СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ «РОДНИЧОК» (Адреса: 62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Сковороди, буд. 56.код ЄДРПОУ 22640496) право власності на:

ставок № 1 - довжиною 0,320 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Золочівської селищної Ради Золочівського району Харківської області, на який ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року за № 13.36;

ставок № 2 - довжиною 0,095 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Золочівської селищної Ради Золочівського району Харківської області, на який ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року за№ 13.35;

-ставок № 3 - довжиною 0,110 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Золочівської селищної Ради Золочівського району Харківської області, на який ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року за № 13.35;

-ставок № 4 - довжиною 0,500 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Світличненської сільської Ради Золочівського району Харківської області, на який ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року а№ 13.37.

В судовому засіданні представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач Золочівська РДА Харківської області правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Треті особи Світличенська сільська рада Золочівського району та Золочівська селищна рада Золочівського району (залучені до участсті у справі ухвалою від 26.01.2010р.) правом на участь представника у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень. На адресу суду треті особи надіслали повідомлення в яких вказують на те, що вони не заперечують проти задоволення позовних вимог і визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Треті особи громадяни Гнатченко І.В., Гнатченко В.І., Гнатченко Л.Ф. (залучені до участсті у справі ухвалою від 17.02.2010р.) в судовому засіданні вказують на те, що вони підтримують задоволення позовних вимог і визнання за позивачем права власності на спірне майно.

В судовому засіданні оголошено перерву з 12.04.2010р. до 10 год. 00 хв. 19.04.2010р.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

24 квітня 1992 року на підставі Рішення IX сесії XXI скликання Золочівської районної ради народних депутатів громадянину Гнатченко Івану Васильовичу було видано Державний Акт № 9 на право довічного успадковуваного володіння землею для ведення селянського господарства.

26.10.1993 року було створено Селянське (фермерське) господарство «Родничок». Вищезазначене селянське(фермерське) господарство було зареєстровано 26.10.1993 року. На підставі рішення Золочівської районної Ради народних депутатів Золочівського району Харківської області від 29 березня 1995 року № ІУ сесії XXII скликання, Гнатченко Івану Васильовичу, як члену фермерського господарства «Родничок» було надано у постійне користування земельну ділянку площею 24;43 гектарів. 18 вересня 1995 року Золочівською районною державною адміністрацією видано державний акт на право постійного користування землею серія ХР -13-00-008147. Земельна ділянка розташована на території Золочівської селищної та Світличненської сільської Рад. Землю було надано для ведення селянського господарства.

В 1993 році було складено Акт вибору земельної ділянки під будівництво ставка та кар'єру для відсипки греблі на землях фермерського господарства, який було затверджено головою Золочівської районної ради народних депутатів.

Також 21 грудня 1995 року було складено Акт вибору земельної ділянки під будівництво ставка та кар'єру для відсипки греблі на землях фермерського господарства, який було затверджено головою Золочівської районної державної адміністрації.

Відповідно до цих актів фермерському господарству фактично було надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт та будівництво ставків.

Вищезазначені акти вибору земельних ділянок були погодженні з відповідними службами, а саме: управлінням сільського господарства, відділом земельних ресурсів, відділом архітектури, санітарно епідеміологічною службою.

У 1993 році будівельною організацією ПМК -122 за домовленістю з селянським господарством «Родничок» було збудовано греблю ставка 4. про що свідчить Акт № 40 про приймання робіт за липень 1993 року.

15 травня 1996 року між селянським господарством «Родничок» та ТОВ «Аквамарин» було укладено договір на будівництво гребель ставків. Роботи з будівництва ставків були завершені у серпні 1996 році, про що свідчить Акт про виконані роботи за серпень 1996 року. Відповідно до протоколу № 6 засідання членів селянського господарства від 28 серпня 1996 року ставки були введені в експлуатацію.

Всього СФГ «Родничок» було побудовано 4 ставки:

ставок № 1 - довжиною 0,320 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Золочівської селищної Ради Золочівського району Харківської області, про що ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року за № 13.36;

ставок № 2 - довжиною 0,095 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Золочівської селищної Ради Золочівського району Харківської області, про що ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року за№ 13.35;

-ставок № 3 - довжиною 0,110 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Золочівської селищної Ради Золочівського району Харківської області, про що ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року за№ 13.35;

-          ставок № 4 - довжиною 0,500 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Світличненської сільської Ради Золочівського району Харківської області. про що ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року а№ 13.37.

Побудова вказаних ставків була погоджена з органами місцевого самоврядування, а саме комісією у складі управління сільського господарства, начальнику відділу земельних ресурсів, архітектору району, головного лікаря СЕС. начальника інспекції по охороні природного середовища району.голови Золочівської селищної Ради ,голови Світличненської сільської Ради народних депутатів, та затверджено Головою Золочівської районної державної адміністрації відповідно до актів від 09 червня 1993 року та від 11 грудня 1995 року. Побудовані ставки знаходяться на території селянського (фермерського Господарства «Родничок» і розташовані каскадним способам, тобто один за другим, що підтверджує проект землеустрою селянського (фермерського Господарства гр. Гнатченко І.В. з графічними матеріалами зібраного кадастрового плану земельної ділянки загальною площею 24.43 га погодженою з начальником відділу Держкомзему у Золочівському районі. Харківської області.

Таким чином, вказані споруди є не природними водоймищами, а створені штучним способом тобто створені власником споруди С(Ф)Г «Родничок».

Селянське (фермерське) господарство «Родничок» звернулося з заявою на адресу Золочівської районної державної адміністрації Харківської області з проханням надати дозвіл на виготовлення документації з землеустрою передбаченою Законом України «Про землеустрій».

Розпорядженням Золочівської районної державної адміністрації Харківської області № 235 від 20.07.2009 р. дана згода членам ФГ «Родничок» на виготовлення проекту землеустрою, але не було вирішене питання стосовно виготовлення проекту земельної частки (паю) загальною площею 24,4300 га, у тому числі ріллі 4,8665 гащасовища 7,1673га, ярками 0,4253 га , землі під гідротехнічними спорудами 0.5900 га, болотами 2.5548га. чагорники 1,7697 га, землі під господарськими будівлями і дворами 0,0396га господарськими шляхами 0,3521 га, під ставками 6,6647 га, розташованими за межами населених пунктів на території Золочівської селищної та Світличненської сільської радами Золочівського району.

Не визначаючи в розпорядженні від 20.07.2009 р. вказаного питання. С(Ф)Г «Родничок» позбавлено можливості виготовити проект землеустрою.

03.08.2009 р. з заявою про внесення відповідних змін до розпорядження № 235 від 20.07.2009р члени С(Ф)Г «Родничок» звернулися на адресу Золочівської районної державної адміністрації.

Золочівською районною державною адміністрацією Харківської області в задоволенні прохання членів фермерського господарства відмовлено, листом № К0-3 85/02-14 від 19.08.2009 р.за підписом Голови Золочівської районної державної адміністрації.

У своєму листу, Голова державної адміністрації посилається на вимоги ч.2 ст.59 Земельного Кодексу України, відповідно до якого у власність можуть бути передані лише замкнені природні водойми загальною площею до 3 га.

Тобто не надаючи змоги СФГ «Родничок» передати у власність його членів вищезазначені штучні водойми відповідач фактично не визнає право власності на них за СФГ «Родничок».

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до статті 13 Конституції України держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Статтею 133 Господарського кодексу України встановлено, що основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління, а також право оперативного використання майна. Держава забезпечує рівний захист майнових прав усіх суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч.2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випиває з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В розумінні вказаної статті, метою якої є використання вказаного права щодо усунення невизначеності відносин власності індивідуально визначеного майна, чи факти оспорювання чи не визнання права власності на майно з боку інших осіб відсутні, але відсутність документа, що засвідчує право власності на майно, заважає власникові володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, надає право звернутись власника цього майно до суду про визнання за ним цього права.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа може звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав, а способом захисту цивільного права може бути, зокрема, визнанням судом цього права.

У відповідності до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб’єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб’єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.

Відповідно до приписів статті 12 Закону України «Про Фермерське господарство»: «Землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі, земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності, земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.» від 19.06.2003 року.

Вищезазначене кореспондується з нормами ст.2 ч.5 та ст.4 п.2. Закону України «Про селянське (фермерське) господарство».

Згідно з ст. 12 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» в редакції яка діяла на той час (Закон втратив чинність на підставі Закону N 973-ІУ ( 973-15 ) від 19.06.2003. ВВР, 2003, N 45, ст.363), було зазначено, що громадяни, які ведуть селянське (фермерське) господарство мають право зводити житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі та споруди на відведеній їм у власність і користування земельній ділянці за погодженням з сільською, міською радою народних депутатів.

Відповідно ч.8 ст. 25 Земельного кодексу України внутрігосподарські шляхи, господарські двори, полезахисні лісосмуги та інші захисні насадження, гідротехнічні споруди, водойми тощо можуть бути відповідно до цього Кодексу передані у власність громадян, сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, що створені колишніми працівниками державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Згідно п.2 ст. 59 Земельного кодексу України власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Відповідно ст.79 Земельного кодексу України право влансості на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (грунтовий) шар, а також водні об"єкти, ліси та багаторічні насадження, які на ній знаходяться.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що селянське (фермерське) господарство «Родничок» створивши на власній земельній ділянці ставки набуло на них право власності, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. З урахуванням цього, суд покладає судові витрати на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 20, 328, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Селянським (фермерським) господарством «Родничок» (адреса: 62203, Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Сковороди, буд. 56.код ЄДРПОУ 22640496) право власності на:

ставок № 1 - довжиною 0,320 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Золочівської селищної Ради Золочівського району Харківської області, на який ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року за № 13.36;

ставок № 2 - довжиною 0,095 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Золочівської селищної Ради Золочівського району Харківської області, на який ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року за№ 13.35;

-ставок № 3 - довжиною 0,110 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Золочівської селищної Ради Золочівського району Харківської області, на який ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року за № 13.35;

-ставок № 4 - довжиною 0,500 км, побудований в балці біля с. Дуванка на території Світличненської сільської Ради Золочівського району Харківської області, на який ТОВ підприємством «Спецводстрой» видано водогосподарський паспорт, який погоджено з Харківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству 28.02.2003 року а№ 13.37.

Суддя

/Справа №59/22-10

Повний текст рішення підписано

та оголошено 19.04.2010р./