Рішення № 9422472, 06.05.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" травня 2010 р.Справа № 3/28-655

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Прокурора м. Тернополя, бульвар Т. Шевченка, 7, м. Тернопіль в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (код ЄДРПОУ 20029342), вул.. Суворова, 9, кім. 166, м. Київ, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (код ЄДРПОУ 14033150), вул.. Кн. Острозького, 14, м. Тернопіль

до відповідача: Фермерського господарства "Форма" (код ЄДРПОУ 21154049), с. Йосипівка, Тернопільського району, Тернопільської області

про стягнення заборгованості в сумі 5224,66 грн., шляхом звернення стягнення на предмет застави.

За участю представників сторін від:

позивача: Баран В.С. - головний спеціаліст - юрист, довіреність №23 від 22.04.2010р.

відповідача: не з'явився

прокурор м. Тернополя - Ковальчук О.Р. , посвідчення №36

Суть справи:

          Прокурор м. Тернополя звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави Міністерства аграрної політики України в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства "Форма" про стягнення з Фермерського господарства “Форма” на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств - 5224, 66 грн., в тому числі 5000 грн. 00 коп. заборгованості по поверненню фінансової допомоги та 224 грн. 66 коп. пені, шляхом звернення стягнення на предмет застави , а саме: належне заставодавцю на праві приватної власності майно: дискову борону БТД –7 належну власнику на підставі накладної №262 від 20.04.2003р.

          Відповідач своїм конституційним правом на захист скористався, явку свого представника в судове засідання –06.05.2010р. не забезпечив, свого письмового відзиву на позов суду не надав.

У судовому засіданні - 22.04.2010р. представив суду копію платіжного доручення №5 від 22.04.2010р. про сплату 5000 грн. 00 коп. заборгованості по поверненню фінансової допомоги.

В порядку ст. 77 ГПК України , в судовому засіданні оголошено перерву до 06.05.2010р. до 12:20 год. , для надання можливості відповідачу оплатити пеню в сумі 224 грн. 66 коп. , про що свідчить формуляр (протокол) судового засідання від 22.04.2010р.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін та прокурору, роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку ст.. 81-1 ГПК України не здійснюється із-за відсутності відповідного клопотання сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, вислухавши представників сторін та думку прокурора, суд встановив наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції з реалізації державної політики з підтримки селянських (фермерських) господарств, майно Фонду є Державною власністю, видатки на забезпечення функціонування фонду регіональних відділень здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а неповернення наданих господарствам фінансових допомог завдає шкоди інтересам держави, прокурор правомірно звернувся до суду з даним позовом.

22 грудня 2006 року між Тернопільським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем по справі) та фермерським господарством "Форма" (відповідачем по справі) укладено договір №24 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, згідно з умовами якого (розділ 1) позивач зобов'язався надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі відповідачу в сумі 10000,00 грн., а фермерське господарство “Форма” взяло на себе зобов'язання використати фінансову допомогу за цільовим призначенням та повернути її у визначений договором строк, кошти, а саме: згідно п.п.3.4.2. п.3.4. розділу 3 даного договору Фермерське господарство “Форма” зобов'язувалось повернути кошти Тернопільському відділенню Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств згідно з графіком:

до 20 грудня 2007 року в сумі 2000,00 грн.;

до 20 грудня 2008 року в сумі 3000,00 грн.

до 20 грудня 2009 року в сумі 5000,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання згідно договору щодо надання фінансової підтримки (допомоги) відповідачу в сумі 10000,00 грн. виконав, про що свідчать платіжні доручення №275 від 27.12.2006р. та №274 від 27.12.2006р. , копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509, ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Укладений сторонами договір за його природою є договором, цивільні правовідносини за яким регламентуються ст. 1046 ЦК України, відповідно до частини 1 якої одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На момент розгляду справи , відповідачем оплачено заборгованість в сумі 5000 грн. 00 коп. в добровільному порядку , про що свідчать копія платіжного доручення №5 від 22.04.2010р. та виписка банку від 27.04.2010р., що є частиною предмету позовних вимог.

У відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України , господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору .

За таких обставинах справи , в частині заборгованості по поверненню фінансовою допомоги в сумі 5000 грн. 00 коп. відсутній предмет спору , а тому провадження у справі №3/28-655 в цій частині суд припиняє згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.5.2. даного Договору , за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Тернопільському відділенню Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу , у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України , що діє у період прострочення.

Згідно даного Договору , позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 224,66 грн. , яка на день розгляду справи не сплачена .

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.(ст.549 ЦК України)

          Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. (ст.. 550 ЦК України)

          Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом може бути збільшений у договорі. (ст.. 551 ЦК України)

Відповідно до вимог ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

На забезпечення зобов’язання, що виникло відповідно до вищезазначеного договору, 22 грудня 2006 року сторони уклали договір застави, згідно якого “Заставодавець” (відповідач по справі) передає “Заставодержателю” (позивачу по справі) в заставу належний Заставодавцю на підставі накладної № 262 від 20 квітня 2003 року., дискову борону БТД –7. Вартість заставного майна становить 10 150 грн. (п. 1 Договору застави).

Згідно п. 6 Договору застави, Заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, ст. 1 ЗУ “Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст. 3 Закону України „Про заставу” передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про заставу" , заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦК України ).

Приймаючи до уваги, що Позичальник: Фермерське господарство "Форма" належним чином не виконало взяті на себе зобов‘язання згідно з договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №24 від 22.12.2006р., позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Оцінивши матеріали справи , суд прийшов до висновку , що позовні вимоги позивача , документально обґрунтовані і підлягають задоволенню тільки в частині стягнення з Фермерського господарства “Форма” на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств - 224 грн. 66 коп. пені, шляхом звернення стягнення на предмет застави , а саме: належне заставодавцю на праві приватної власності майно: дискову борону БТД –7 належну власнику на підставі накладної №262 від 20.04.2003р.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача .

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 80 п.1-1, 82 - 85 ГПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 551, 589, 590, 1046, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст..193 ГК України, Законом України «Про заставу», господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фермерського господарства “Форма”, с. Йосипівка Тернопільського району Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 21154049) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (код ЄДРПОУ 20029342) м. Київ вул.. Суворова, 9 кім. 166 в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств , м. Тернопіль вул.. Князя Острозького , 14 на р/р 31111090700513 в ГУДКУ в Тернопільській області , Держбюджет Тернопільський район , 2108050 , МФО 838012 , ідентифікаційний код 23589225 - 224 грн. 66 коп. пені, шляхом звернення стягнення на предмет застави , а саме: належне заставодавцю на праві приватної власності майно: дискову борону БТД –7 належну власнику на підставі накладної №262 від 20.04.2003р.

3. В частині заборгованості по поверненню фінансової підтримки (допомоги) в сумі 5000 грн. 00 коп. , припинити провадження у справі №3/28-655 , згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв‘язку із відсутністю предмету спору.

4. Стягнути з Фермерського господарства “Форма”, с. Йосипівка Тернопільського району Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 21154049) в дохід Державного бюджету України - 102 грн. 00 коп. державного мита.

5. Стягнути з Фермерського господарства “Форма”, с. Йосипівка Тернопільського району Тернопільської області ( код ЄДРПОУ 21154049) в дохід Державного бюджету України - 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази.

7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення «11»травня 2010 року, через місцевий господарський суд.

8. Рішення направити сторонам по справі та прокурору.

Суддя