Рішення № 9422400, 23.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2010 р. Справа № 3/44

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта сервіс»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп-Трейд ЛТД»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 8103 грн. 95 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник не зявився

від відповідача : представник не зявився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атланта сервіс»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп-Трейд ЛТД»про стягнення 8103 грн. 95 коп., з них: 6332 грн. 00 коп. основний борг, 1469 грн. 59 коп. пеня, 87 грн. 32 коп. інфляційні витрати, 215 грн. 04 коп. три відсотка річних.

В судове засідання представник позивача не зявився, проте 21.04.2010 року подав через канцелярію суду клопотання від 19.04.2010 року з додатками. Вище згаданим клопотанням представник позивача просить суд провести судове засідання призначене на 23.04.2010 року за його відсутності та стягнути з відповідача витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката у складі судових витрат у розмірі 1200 грн.00 коп., на підтвердження надання адвокатських послуг додає угоду про надання правової допомоги від 01.04.2010 року (а.с.23) та квитанцію №15 від 19.04.2010 року (а.с.24).

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала суду від 14.04.2010 року про порушення провадження та призначення розгляду справи на 23.04.2010 року була направлена відповідачу на адресу, яка зазначена у позовній заяві №96 від 01.04.2010 року та у договорі поставки №1 від 13.11.2009 року (м. Рівне, вул. Київська 36, кв. 818). Конверт направлений відповідачу повернувся до господарського суду Рівненської області з відміткою пошти "Адресант по даній адресі не знаходиться".

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" зазначено, що законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідач не довів до відома господарського суду та позивача про зміну свого місцезнаходження, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

13.11.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атланта сервіс»(далі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп-Трейд ЛТД»(далі Покупець) укладено договір поставки №1 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобовязується поставляти Покупцеві товари, а Покупець зобовязується приймати і оплачувати їх вартість.

Відповідно до п.1.2 Договору поставка товарів здійснюється за найменуванням (асортиментом), одиницями виміру, цінами, обсягами (кількістю), термінами (періодами) поставки, сумою товарів на кожну поставку згідно накладних у відповідності до узгоджених Сторонами замовлень (заявки тощо) на поставку товарів

Відповідно до п.1.4 Договору замовлення на поставку Покупцем та подальше узгодження цього замовлення Постачальником може здійснюватися телефонним звязком, факсограмами, електронними листами, в письмовій та іншій доступній та зрозумілій для Сторін формі.

Відповідно до п.3.1 Договору ціни на Товар встановлюються Постачальником і є дійсними на момент прийняття замовлення (заявки тощо) щодо кожної частини (партії) товару.

Відповідно до п.3.2 Договору поставка товарів здійснюється за цінами згідно накладних у відповідності до узгодженого Сторонами замовлення (заявки тощо) на поставку товарів.

На виконання умов договору Постачальник поставив Покупцю Товар на загальну суму 39289 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №ВНА-1920 від 13.11.2009 року.

Відповідно до п.4.1 Покупець зобовязується здійснити оплату кожної партії товару у термін 14 календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до п.4.2 Договору оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем на банківський рахунок Постачальника, вказаний в договорі, повної вартості замовленої партії товару.

19.01.2010 року Покупець повернув Постачальнику частину товару на суму 23079 грн. 00 коп., що підтверджується прибутковою накладною №ПвА-1.

27.01.2010 року Покупець повернув Постачальнику частину товару на суму 9888 грн. 00 коп., що підтверджується прибутковою накладною №ПвА-5

Покупець повернув Постачальнику товар на загальну суму 32967 грн. 00 коп., таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 6332 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, пункт 1 ст.193 ГК України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.6.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобовязань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з даним договором та чинним законодавством України.

За прострочення платежу позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки, що згідно з наданим розрахунком в період з 28.11.2009 року по 01.04.2010 року становить 1469 грн. 59 коп., розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу за період з 28.11.2009 року по 28.02.2010 року нараховано індекс інфляції, який становить 87 грн. 32 коп. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.

Позивачем на суму боргу за період з 28.11.2009 року по 01.04.2010 року нараховано три відсотки річних, що становить 215 грн. 04 коп.. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.

01.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атланта сервіс»(далі клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 укладено Угоду про надання правової допомоги.

Згідно з умовами вище згаданої угоди клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу, а саме - надати правову консультацію клієнту про стягнення дебіторської заборгованості з боржника - ТОВ «Віп-Трейд ЛТД», провести правовий аналіз документів, які підтверджують наявність такої заборгованості, оформити позовну заяву про стягнення такої заборгованості і подати її до господарського суду Рівненської області, а також представляти інтереси клієнта в господарському суді Рівненської області з приводу розгляду справи про стягнення вищезазначеної заборгованості. За надані правові послуги відповідно до умов цієї угоди клієнт сплатив адвокату гротові кошти у розмірі 1200 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордера №15 від 19.04.2010 року.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 6332 грн. 00 коп. основного боргу, 1469 грн. 59 коп. пені, 87 грн. 32 коп. інфляційних витрат, 215 грн. 04 коп. три відсотка річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті вартості послуг адвоката, держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.49,ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп-Трейд ЛТД» (33000, м.Рівне, вул.Київська 36, кв.818, код ЄДРПОУ 32682986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атланта сервіс» (43016, м. Луцьк, вул.Ковельська, буд.22, код ЄДРПОУ 31654883, р/р №2600407030397 в АКБ “Укрсоцбанк м. Луцьк”, МФО 303019) 6332 грн. 00 коп. основного боргу, 1469 грн. 59 коп. пені, 87 грн. 32 коп. інфляційних витрат, 215 грн. 04 коп. три відсотка річних, а також витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1200 грн. 00 коп., державного мита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "27" квітня 2010 року