Ухвала суду № 94223974, 18.01.2021, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 186/449/20

Провадження № 1-кп/188/27/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року Колегія суддів Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області в складі головуючого

судді Бурди П.О.,

судді Курочкіної О.М.,

судді Місюри К.В.,

при секретарі судового засідання Лукіній Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040530000076 від 19.02.2020, стосовно ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора Мільченка Є.О.,

захисника Голіциної Г.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого Кисельової Л.В.,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, судовий розгляд якого не закінчено.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту у зв`язку з тим, що ухвалою колегії суддів Петропавлівського районного суду від 18 листопада 2020 року ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту на два місяці, строк дії ухвали закінчується 18 січня 2021 року включно.

Прокурор вважає, що з метою виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків є необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту при наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Захисник і обвинувачений не заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Потерпілий та його представник підтримали пропозицію прокурора.

Вислухавши думки осіб, які беруть участь у судовому провадженні, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.2).

Частинами 1 та 2 ст.181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений.

Згідно з приписами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За нормою ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором (ч.5).

Колегія суддів вважає, що стороною обвинувачення зібрані докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким злочином.

При цьому колегія суддів бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно з якою факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Також існує ризик ухилення обвинуваченого від суду з огляду на міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, яке суд може застосувати до обвинуваченого у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Тому колегія суддів вважає, що враховуючи конкретні обставини справи та відомості про особу обвинуваченого, встановлені під час судового розгляду, з огляду на існування ризику, що обвинувачений може ухилитися від суду, слід продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби та продовжити дію покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст. 331, ст.ст. 177, 181-183, 194, 369, 392-395 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22 години 00 хвилин до 05 години 00 хвилин за місцем проживання: АДРЕСА_1 на два місяці.

Продовжити дію покладених на ОСОБА_1 таких обов`язків:

прибувати за кожною вимогою суду;

утримуватись від спілкування із свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Головуючий суддя П. О. Бурда

Судді О. М. Курочкіна

К. В. Місюра