Рішення № 9421837, 05.05.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2010 р.Справа № 17/29 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/29

за позовом: приватного підприємства "Бар'єр. Спешел груп", м. Київ

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Світловодське автотранспортне підприємство 13562", м. Світловодськ Кіровоградської області

про стягнення 43772,76 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Приватним підприємством "Бар'єр. Спешел груп" подано позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Світловодське автотранспортне підприємство 13562" 45273,68 грн. заборгованості, що виникла із договору про надання охоронних послуг №16 від 01.05.2009 року, яка складається з основного боргу в сумі 41225,81 грн. та пені в сумі 4047,87 грн.

На адресу господарського суду 01.04.2010 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог б/н від 26.03.2010 року (вх. №02-11/10460 від 01.04.2010 року), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 43899,49 грн. заборгованості, з яких 41225,81 грн. - основний борг та 2673,68 грн. - пеня (а.с. 27).

Згідно заяви б/н від 14.04.2010 року (вх. №02-11/12273 від 16.04.2010 року) позивач просив стягнути з відкритого акціонерного товариства "Світловодське автотранспортне підприємство 13562" 41225,80 грн. основного боргу та 2708,47 грн. пені (а.с. 59-60).

В остаточній редакції позовні вимоги приватним підприємством "Бар'єр. Спешел груп" викладено в заяві "про зменшення позовних вимог" б/н та б/д (вх. №02-11/12912 від 21.04.2010 року), згідно якої позивач просить стягнути з відкритого акціонерного товариства "Світловодське автотранспортне підприємство 13562" 41225,80 грн. основного боргу та 2546,96 грн. пені (а.с. 77).

Відповідач в судовому засіданні участі не брав, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1029450 від 28.04.2010 року (а.с. 86); позов не заперечив, витребувані судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в них та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

На виконання умов договору про надання охоронних послуг, укладеного між приватним підприємством "Бар'єр. Спешел груп" ("виконавець") та відкритим акціонерним товариством "Світловодське автотранспортне підприємство 13562" ("замовник") №16 від 01.05.2009 року (далі - договір №16 від 01.05.2009 року), позивачем в період з 01.09.2009 року по 09.10.2009 року надавались відповідачеві послуги з охорони приміщення, автотранспорту, споруд, складів, матеріальних цінностей, в т.ч. продукції виробництва, зовнішніх комунікацій та прилеглої території, що розташовані за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Комсомольська, 38, на загальну суму 41225,80 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №ОУ-0000225 від 30.09.2009 року та №ОУ-0000235 від 09.10.2009 року (а.с. 17-18).

Відповідно 8.2 договору №16 від 01.05.2009 року в редакції додаткової угоди №1 від 01.09.2009 р. до нього замовник зобов'язався провести повний розрахунок за послуги, надані виконавцем, в строк до 01.01.2010 р.

Між тим взяті на себе зобов’язання відповідач не виконав: за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 41225,80 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем в повному обсязі умов договору №16 від 01.05.2009 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення 41225,81 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача також пеню за прострочку сплати боргу в сумі 2546,96 грн. за період з 01.01.2010 року по 20.04.2010 року.

Пунктом 8.6 договору №16 від 01.05.2009 року передбачено, що у випадку несвоєчасної (якщо на це немає вагомих підстав) оплати вартості охоронних послуг згідно пункту 8.2 даного договору, замовнику нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченої плати за кожен день затримки, але не більше 10% від несплаченої суми.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення пені за період з 01.01.2010 року по 20.04.2010 року в сумі 2546,96 грн. за прострочення виконання зобов'язань за договором №16 від 01.05.2009 року заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Світловодське автотранспортне підприємство 13562" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Комсомольська, 38, р/р №26004149784980 у АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331564, ідентифікаційний код 05465749) на користь приватного підприємства "Бар'єр. Спешел груп" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5б, р/р №26006000560401 в ПАТ "СБЕДБАНК" у м. Києві, МФО 300164, ідентифікаційний код 35837479) - 41225,80 грн. боргу, 2546,96 грн. пені, 437,73 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Таран