Рішення № 94217736, 15.01.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8765/20

Провадження № 2/643/794/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Новакової Т.С.,

представника позивача Кришньової А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Зем-Стройком» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні, –

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ «Зем-Стройком», в якому просить: стягнути з відповідача на її користь заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 69905,00 грн.; середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 7281,77 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що її було прийнято на роботу до ТОВ «Зем-Стройком» на посаду інженера-землевпорядника, та в день працевлаштування вона передала відповідачу необхідні для ведення діяльності виконавця робіт із землеустрою оригінал сертифікату інженера землевпорядника та свідоцтва про підвищення кваліфікації. Відповідно до Державного реєстру сертифікованих інженерів – землевпорядників, який ведеться в електронній формі на сайті Держгеокадастру, за основним місцем роботи позивач працює у відповідача. Починаючи з квітня 2019 відповідач припинив виплачувати позивачу заробітну плату, що підтверджується банківською випискою по зарплатному рахунку від АТ «Універсал Банк» станом на 27.03.2020, та станом на 27.03.2020 відповідач має заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу в розмірі 69905,00 грн. З 07.04.2020 позивач не працює у відповідача, та зазначає, що її середній заробіток за період з червня 2018 по березень 2019 включно складає 5825,42 грн., станом на 14.05.2020 строк затримки розрахунку складає один місяць 9 днів, та відповідно, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку становить 7281,77 грн.

Ухвалою суду від 30.06.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом учасників справи. Вказаною ухвалою зобов`язано відповідача надати до суду належним чином виготовлену та завірену копію наказу про прийом на роботу ОСОБА_1 ; належним чином виготовлену та завірену копію трудової книжки ОСОБА_1 разом з оригіналами зазначених документів для огляду їх у судовому засіданні; витяг зі штатного розкладу ТОВ «Зем-Стройком» із зазначенням розміру посадового окладу ОСОБА_1 ; довідку про заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 з розбивкою по періодах, довідку про розмір середнього заробітку ОСОБА_1 (а.с.51).

Копію ухвали направлено відповідачу за місцем його знаходження, згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань – АДРЕСА_1 , разом з тим, відповідач відправлену судом кореспонденцію не отримує, та поштові відправлення повертаються до суду з відміткою «адресат відсутній».

Будь-якої іншої фактичної адреси відповідача сторона позивача не зазначає, та така інформація відсутня у суду.

В судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, уточнивши суму середнього заробітку за час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні станом на час розгляду справи становить 54503,00 грн., яку просить стягнути з відповідача, а також заборгованість по заробітній платі.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та вчасно, відзиву на позовну заяву не надав.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною 1 ст. 117 КЗпП передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Підстави припинення трудового договору визначені ст. 36 КЗпП України

Будь-яке звільнення працівника оформлюється наказом.

В позовній заяві позивач не вказує на те, що її було звільнено з роботи, копії трудової книжки, копії наказу про її звільнення позивачем не надано.

Надані позивачем докази не свідчать про те, що її було звільнено з посади інженера-землевпорядника ТОВ «Зем-Стройком».

Натомість, згідно Витягу № 1556 від 13.05.2020 з Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, місцем роботи інженера-землевпорядника ОСОБА_1 є ТОВ «Зем-Стройком» (а.с.13).

Матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_1 на ім`я директора ТОВ «Зем-стройпроект» ОСОБА_2 про звільнення з займаної посади за згодою сторін від 07.04.2020, та докази направлення засобами поштового зв`язку (Нова пошта) такої заяви позивачем на ім`я приватної особи ОСОБА_3 на відділення № 220 у м. Києві (а.с.6,7), які самі по собі не можуть буте доказом звільнення позивача.

Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до положень ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вищевикладене свідчить про те, що позивач продовжує перебувати у трудових відносинах з відповідачем, та зворотного позивачем не доведено.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до ст. 117 КЗпП України, безпідставні, не доведені та є такими що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оплату праці », ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості (ч.6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Надана позивачем виписка з особового рахунку № НОМЕР_1 АТ «Універсал Банк» свідчить про те, що з липня 2018 по березень 2019 позивач отримувала заробітну плату від ТОВ «Зем-Стройком», яка нараховувалась ОСОБА_1 на картку.

Разом з тим, така виписка не може свідчити про те, що відповідач припинив виплачувати позивачу заробітну плату, оскільки нарахування та виплата заробітної плати може здійснюватися на іншу картку позивача, видану за іншим особовим рахунком, та/або іншого банку.

Також, позивач не зазначає, та матеріали справи не містять доказів про те, що позивач зверталась до відповідача із вимогою про виплату їй заборгованості по заробітній платі.

Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування не містять достатніх даних про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2019 по березень 2020 у розмірі 69905,00 грн. (а.с.84).

Суд дійшов до висновку, що позивачем не надано належних, достовірних і достатніх доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує позовні вимоги.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги до відповідача є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, покладає понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,5,10-13,76-81,84, 89, 141, 264-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Зем-Стройком» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки проведення остаточного розрахунку при звільненні, відмовити у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 – АДРЕСА_2 .

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Зем-Стройком» - 03058 м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 14-Г, кв. 8.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 18.01.2021.

Суддя: Т. В. Поліщук