Рішення № 94215953, 18.01.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4903/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ»

до

ОСОБА_1 , Акціонерного товариства "Альфа Банк",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2

про

звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, яким з урахуванням уточнення позову від 25.01.2019 року, в якому просив суд скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження: 28772484 від 06.11.2018 року щодо земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер 5123755800:00:002:0215, на підставі постанови Малиновського Відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.11.2018 року, серія та номер ВП № 42603256, номер запису обтяження 28772484 від 06.11.2018 року.

На обгрунтування свого позову заявник вказує, що 14.05.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Кредитний договір № 014/0037/82/74648 на підставі якого ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 106 896,00 доларів США.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за даним кредитним договором від 17.05.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Рєкою Л.А. та зареєстрований у реєстрі за № 2183, на підставі якого ОСОБА_1 передав в іпотеку земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:00:002:0215.

20.12.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/0037/82/74648 від 14.05.2007 року.

Цього ж дня між тими самими сторонами укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, що вказаний вище.

20.12.2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладені угоди про відступлення права вимоги як за вищевказаним кредитним договором, та і за договором іпотеки.

Таким чином право вимоги за вказаними договорами перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

В теперішній час встановлено, що 06.11.2018 року державним виконавцем Малиновського Відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.11.2018 року, серія та номер ВП № 42603256, номер запису обтяження 28772484 від 06.11.2018 року, якою накладено арешт на земельну ділянку, яка є предметом вищевказаної іпотеки.

Позивачу стало відомо, що за виконавчим провадження в системі АСВП № 42603256, стягувачем за яким є ПАТ «Альфа-Банк» з примусового виконання виконавчого листа № 521/4638/13-ц, виданого 22.01.2018 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 121 051,09 грн., дата відкриття виконавчого провадження 20.03.2014 року.

Неодноразово позивач звертався зі скаргами до Першого Відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області на неправомірні дії посадових осіб щодо накладення арешту на земельну ділянку, яка не належить на праві власності ОСОБА_1 .

Державний виконавець Малиновського Відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області не пересвідчився в тому, що земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:00:002:0215, починаючи з 09.10.2018 року належить на праві власності ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», та всупереч вимогам ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» 06.11.2018 року неправомірно виніс постанову про накладення арешту в рамках виконавчого провадження № 42603256 відносно особи, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , тобто не перевірив відомості про право власності відносно земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:00:002:0215 на момент винесення постанови від 06.11.2018 року.

Проте позивачем отримано відповідь про те, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не є стороною виконавчого провадження № 42603256.

Позивач вважає, що вказана постанова державного виконавця порушує переважне право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог перед іншими особами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, згідно відповіді Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеськй області, ОСОБА_1 знятий з обліку 29.10.2015 року у зв`язку зі смертю.

Представник третьої особи Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 14.05.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Кредитний договір № 014/0037/82/74648 на підставі якого ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 106 896,00 доларів США.

В якості забезпечення виконання зобов`язання за даним кредитним договором від 17.05.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено Іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Рєкою Л.А. та зареєстрований у реєстрі за № 2183, на підставі якого ОСОБА_1 передав в іпотеку земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:00:002:0215.

20.12.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» укладено договір про відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 014/0037/82/74648 від 14.05.2007 року.

Цього ж дня між тими самими сторонами укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, що вказаний вище.

20.12.2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладені угоди про відступлення права вимоги як за вищевказаним кредитним договором, та і за договором іпотеки.

Таким чином право вимоги за вказаними договорами перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія».

В теперішній час встановлено, що 06.11.2018 року державним виконавцем Малиновського Відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.11.2018 року, серія та номер ВП № 42603256, номер запису обтяження 28772484 від 06.11.2018 року, якою накладено арешт на земельну ділянку, яка є предметом вищевказаної іпотеки.

Позивачу стало відомо, що за виконавчим провадження в системі АСВП № 42603256, стягувачем за яким є ПАТ «Альфа-Банк» з примусового виконання виконавчого листа № 521/4638/13-ц, виданого 22.01.2018 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 121 051,09 грн., дата відкриття виконавчого провадження 20.03.2014 року.

Неодноразово позивач звертався зі скаргами до Першого Відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області на неправомірні дії посадових осіб щодо накладення арешту на земельну ділянку, яка не належить на праві власності ОСОБА_1 .

Державний виконавець Малиновського Відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області не пересвідчився в тому, що земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5123755800:00:002:0215, починаючи з 09.10.2018 року належить на праві власності ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», та всупереч вимогам ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» 06.11.2018 року неправомірно виніс постанову про накладення арешту в рамках виконавчого провадження № 42603256 відносно особи, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , тобто не перевірив відомості про право власності відносно земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:00:002:0215 на момент винесення постанови від 06.11.2018 року.

Проте позивачем отримано відповідь про те, що ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» не є стороною виконавчого провадження № 42603256.

Права і обов`язки державного виконавця визначені у статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

У разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (частина перша статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 4 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений статтею 54 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 54 «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз`яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленного майна.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (частина восьма статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України «Про іпотеку».

Зокрема, частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

При цьому за змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Такими чином, позовні вимоги обгрунтовані, законні, і підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,3, 33 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 4, 33, 54 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» код ЄДРПОУ 38750239, що розташоване за адресою: (04112; м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, офіс 32), до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, місцезнаходження: Одеська обл., м. Біляївка, вул. Заводська, буд. 19, ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна, накладений на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , якій присвоєно кадастровий номер 5123755800:00:002:0215, на підставі постанови Малиновського Відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.11.2018 року, серія та номер ВП № 42603256, номер запису обтяження 28772484 від 06.11.2018 року.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя А.І.Бочаров