Рішення № 9421554, 21.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.10 Справа № 12/50/10

Позивач: Приватний підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_2

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Клуб вазо-коронарної реабілітації”, 69068, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 36, кв. 110; 69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 81-А, прим. 82, 83

про стягнення 13 462,15 грн.

Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (особисто)

від боржника Молчановська С.В., дов. № б/н, від 21.04.2010р.

Розглядається позовна заява Приватного підприємця ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Клуб вазо-коронарної реабілітації” за договором купівлі - продажу №492 від 02.03.2009 р. про стягнення 13 462,15 грн., з яких 11 199,64 грн. - основного боргу, 1481,78 грн. - пені, 213,30 грн. 3% річних, 567,43 інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.10р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/50/10 з призначенням судового засідання на 30.03.2010р.

У судовому засіданні 21.04.2010 р. позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, та надав заяву від 21.04.2010р. в якій зазначив про часткову сплату відповідачем основного боргу у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до ст.. 22 ГПК України заява прийнята судом до розгляду.

Судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви позивача від 01.03.2010р.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.04.2010р. надав відзив відповідно до якого зазначив про часткову сплату заборгованості основного боргу у розмірі 5 000,00грн. та не згоден з нарахуванням позивачем штрафних санкцій.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 21.04.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2009 р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Клуб вазо - коронарної реабілітації” (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 492 (далі за текстом -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач (продавець) зобов'язався передати, а відповідач (покупець) прийняти та сплатити вартість тканин та постільних приналежностей (товар) відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору оплата за товар здійснюється відповідно до накладної протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару на розрахунковий рахунок Продавця у безготівковій формі.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов'язання здійснив належним чином, а саме на адресу відповідача здійснив передачу товару з 01.04.2009 року по 23.07.2009 року на загальну суму 25 419грн. 71 коп., що підтверджується накладними. Зазначені видаткові накладні узгоджені між сторонами, товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених осіб відповідача на накладній. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Згідно п.6. Договору в період з 01.04.2009 року по 16.11.2009 року на суму у розмірі 11 220грн.07коп. товар було повернуто Продавцеві.

17.11.2009р. позивачем була направлена відповідачу претензія № 1 з вимогою сплатити заборгованість, але відповідачем відповіді на претензію не надано.

В порушення умов Договору, зобов'язання Покупця перед Продавцем до подання до суду позову не виконані. Сума основного боргу, Продавця перед Покупцем, на день подання позову склала 11 199,64 грн.

01.12.2009р. сторонами був підписаний акт звірки на суму 11 199,64 грн.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином, а відповідач не виконав в повному обсязі умови договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, на день розгляду спору, відповідачем та позивачем надані суду докази часткової сплати основного боргу у розмірі 5 000,00 грн.

Оскільки відповідач розрахунок в сумі 5 000,00 грн. здійснив після звернення позивача до суду з позовною заявою, що підтверджується виписками банку та заявою позивача, провадження в цій частині слід припинити, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, сума основного боргу за Договором на момент розгляду справи, з урахуванням часткової сплати відповідачем, становить 6 199,64 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача в частині основного боргу є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6199,64 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1481,78 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2. Договору, відповідно до якого за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, відповідач сплачує на користь позивача пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період часу з 01.07.2009р. по 29.01.2010р. складає 1481,78 грн.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за договором є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає сума пені за шість місяців у розмірі 1299,36 грн. В іншій частині стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 567,43 грн., сума трьох процентів річних у розмірі 213,30 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Інший розмір відсотків договором не встановлений.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних, втрат від інфляції грошових коштів та встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Клуб вазо-коронарної реабілітації” за договором купівлі - продажу №492 від 02.03.2009 р. про стягнення 6 199,64 грн. - основного боргу, 1299,36 грн. - пені, 213,30 грн. 3% річних, 567,43 інфляційних втрат документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позов задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п.п. 1-1, 4, ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Клуб вазо-коронарної реабілітації”, (69068, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 36, кв. 110, р/р 26003010000647 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 20500394) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в ФЗ РУ АТ "Фінанси та кредит", МФО 313731, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 6 199( шість тисяч сто девяносто девять) грн.. 64 коп. - основного боргу, 1299 (одна тисяча двісті девять) грн.. 36 коп. - пені, 213 (двісті дванадцять) грн..30 коп. 3% річних, 567 (пятсот шістдесят сім) грн.. 43 коп. - інфляційних втрат, 134 (сто тридцять чотири) грн..62 коп. - державного мита, 232 (двісті тридцять дві) грн. 80 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В частині стягнення 5 000,00 грн. основного боргу провадження припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.10.2009р.

СуддяІ.В. Владимиренко

Суддя