Рішення № 9421490, 21.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.10 Справа № 15/104/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” в особі Філії ТОВ “Сервісний центр Металург”, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт –Комплектація -1”, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12

про стягнення 50622,78 грн. заборгованості за договором №ФСЦМ-2009-58Д від 07.12.2009р.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: Секацка О.В., директор юридичної групи, довіреність № 15/101-05-04 від 14.01.2010р.

від відповідача: Заріпов В.Л., директор

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” в особі Філії ТОВ “Сервісний центр Металург” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт –Комплектація -1” про стягнення 50622,78 грн. заборгованості за договором №ФСЦМ-2009-58Д від 07.12.2009р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.03.2010р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 07.04.2010р..

В судовому засіданні позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. У відповідності до ст.. 22 ГПК України заяву прийнято судом до розгляду. Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 45986,45 грн. основного боргу, 1365,80 грн. пені, 2161,37 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 374,19 грн. річних відсотків.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 21.04.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 07 грудня 2009 року ТОВ «Стандарт –Комплектація –1»та ТОВ «СЦ «Металург»укладено договір №ФСЦМ –2009 -58д про постачання матеріальних цінностей. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався поставити на адресу відповідача матеріальні цінності, а відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобов’язання щодо оплати вартості отриманих матеріальних цінностей. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 45986,45 грн. основного боргу.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1365,80 грн. пені, 2161,37 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 374,19 грн. річних відсотків.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, письмового відзиву не надав на позов. Відповідачем не визнаються позовні вимоги в частині нарахування втрат від інфляції грошових коштів.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 07 грудня 2009 року ТОВ «Стандарт –Комплектація –1»та ТОВ «СЦ «Металург»укладено договір №ФСЦМ –2009 -58д про постачання матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язується передати покупцю, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товарно –матеріальні цінності, на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2 договору вид ТМЦ, ціна ТМЦ, умови оплати зазначаються в специфікаціях, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору загальну суму договору складає сума всіх специфікацій.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок, двома платежами: - авансовий в розмірі 50% від вартості товару здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту підписання специфікації; - остаточний розрахунок в розмірі 50% вартості товару здійснюється на протязі 20 календарних днів з моменту поставки товару згідно відповідної специфікації и п. 4.1 договору. Оплата здійснюється в Національній валюті України.

Відповідно до п. 3.2 договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

07 грудня 2009 року позивачем виставлено рахунок № СЦ-0000435 на суму 91973,09 грн..

Як свідчать вивчені матеріали позивачем на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 91973,08 грн., що підтверджується специфікацією № 1 та видатковою накладною № СЦ –0000360.

Відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого товару, а саме: в сумі 45986,54 грн.. Решту суми за отриманий товар не сплачено.

22.01.2010р. на адресу відповідача позивачем направлено вимогу про сплату заборгованості за отриманий товар. Відповіді на претензію відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 45986,54 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 2161,37 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 13.01.2010р. по 21.04.2010р. та 498,88 грн. річних відсотків, нарахованих за період з січня 2010р. по березень 2010р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення 1365,80 грн. пені позивач обґрунтовує з посиланням на п. 7.1 договору у відповідності до якого у разі порушення строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,03% від неоплаченої суми у встановлений договором строк за кожен день прострочення оплати, але не більше 5% від суми що підлягає оплаті.

Доводи викладені відповідачем в заперечення щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних витрат є безпідставними з урахуванням викладених вимог чинного законодавства.

Враховую викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт –Комплектація -1”, (м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 12, ЄДРПОУ 35036690) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Металург” в особі Філії ТОВ “Сервісний центр Металург”, (м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, ЄДРПОУ 35273804) 45986,54 грн. основного боргу, 374,19 грн. річних відсотків, 2161,37 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 1365,80 грн. пені та 734,88 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 22.04.2010р..