Рішення № 9421414, 14.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.10 Справа № 18/77/10

Суддя

за позовом: прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя (69123, м. Запоріжжя, вул.Гоголя, 74) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1 Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

2 концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137), в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (69002, м. Запоріжжя, вул.Артема, 79а)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних виробів “Запоріжсільбуд” (фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, буд. 48, адреса для листування: 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 54, юридична адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 85б-38)

про стягнення 3925,52 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача 1: не з’явився;

від позивача 2: Іванчик О.М., довіреність № 32 від 04.01.2010 р., паспорт серія СВ 390077 від 26.04.2001 р.;

від відповідача: не з’явився;

від прокуратури: Коцюруба О.В., посвідчення № 163 від 07.08.2008 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 04.03.2010 р. звернувся прокурор Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Запорізької міської ради та концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних виробів “Запоріжсільбуд” про стягнення 3925,52 грн., а саме: 3610,16 грн. основного боргу, 28,97 грн. 3 % річних, 93,86 грн. втрат від інфляції та 192,53 грн. пені, на підставі договору № 600894 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 р., п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст.ст. 18, 29 Закону України “Про місцеве самоврядування”, ст.ст. 526, 530, 538, 549, 625, 629, 785 ЦК України та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Ухвалою суду від 09.03.2010 р. порушено провадження у справі № 18/77/10, судове засідання призначено на 31.03.2010 р. У судовому засіданні 31.03.2010 р. представники прокуратури та позивача 2 підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити. Відповідач 31.03.2010 р. не прибув у судове засідання.

Згідно п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду були направлені на адреси відповідача, зазначені у позові і у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Запорізькій області станом на 12.03.2010 р. Крім того, відповідачем отримана ухвала суду від 09.03.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення 13.03.2010 р. поштового рекомендованого відправлення № 6928358. Таким чином, відповідач про час і місце судового засідання, повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 31.03.2010 р., в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи був відкладений, судове засідання призначено на 14.04.2010 р.

14.04.2010 р. розгляд справи був закінчений, у судовому засіданні за згодою представників прокуратури та позивача 2, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд, –

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. концерн “МТМ” в особі директора філії концерну “МТМ” Жовтневого району (теплопостачальна організація і позивач 2 у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних виробів “Запоріжсільбуд” (споживач і відповідач у справі) уклали Договір № 600894 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно із п. 4.1.1. Договору теплопостачальна організація зобов’язана відпускати споживачу теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що позивач 2 свої зобов’язання за Договором виконував належним чином, зокрема, в період часу з червня по листопад 2009 р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3 610,016 грн., про що свідчать відповідні акти приймання-передачі теплової енергії (в яких зафіксовано: кількість, тарифи та вартість щомісячно спожитої відповідачем теплової енергії), а також виставлені відповідачу, згідно цих актів, на оплату спожитої теплової енергії рахунки, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Акти приймання-передачі теплової енергії та відповідні рахунки щомісячно направлялись на адресу відповідача, про що свідчать витяги з реєстрів відправленої філією концерну “МТМ” Жовтневого району кореспонденції та поштові повідомлення про вручення.

Умови та порядок проведення розрахунків за теплову енергію сторони передбачили у розділі 6 Договору.

Так, зокрема, розрахунки за даним Договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків відповідача з позивачем є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (пп. 6.1., 6.2., 6.3., 6.4., 6.5., 6.7., 6.7.1., 6.7.2. Договору).

Відповідно до пп. 3.2.6., 3.2.26. Договору, споживач теплової енергії зобов’язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором. Щомісячно, у строки, визначені даним Договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання за Договором належним чином не виконував, оплату за спожиту у період часу з червня по листопад 2009 р. теплову енергію, згідно актів приймання-передачі та виставлених рахунків, у повному обсязі не здійснював, претензій не пред’являв, у зв’язку із чим, заборгованість ТОВ “Завод залізобетонних виробів “Запоріжсільбуд” перед філією концерну “МТМ” Жовтневого району, станом на 04.03.2010 р., склала 3610,16 грн.

У зв’язку із несплатою відповідачем, суми боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 3610,16 грн., прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах концерну “МТМ” за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави із позовною заявою.

Відповідно до вимог ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва у суду інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов’язанням термін отриманої від філії концерну “МТМ” Жовтневого району, теплової енергії, на суму 3 610,16 грн., господарський суд вважає доведеним та підтвердженим відповідними доказами.

Оскільки ТОВ “Завод залізобетонних виробів “Запоріжсільбуд” не вчасно розрахувалося із позивачем за отриману теплову енергію, то позивач нарахував пеню за весь час прострочення виконання грошового зобов’язання та просив стягнути з відповідача 192,53 грн. пені за період часу з 21.07.2009 р. по 28.02.2010 р.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України).

В п. 7.2.8. Договору встановлено, що в разі несплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, але не більше суми боргу, за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Проаналізувавши наведені норма права та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає вимогу концерну “Міські теплові мережі”, в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району про стягнення із відповідача пені у розмірі 192,53 грн. за період часу з 21.07.2009 р. по 28.02.2010 р. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, прокурор, в інтересах концерну “Міські теплові мережі”, в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району просив суд стягнути з відповідача втрати від інфляції в сумі 93,86 грн. за період часу з серпня 2009 р. по січень 2010 р. та 3 % річних в сумі 28,97 грн. за період часу з 21 липня 2009 р. по 28 лютого 2010 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов’язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних –є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в Інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Надані розрахунки втрат від інфляції та 3 % річних є вірними, зважаючи на викладене, а вимоги концерну “Міські теплові мережі”, в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району про стягнення з відповідача вказаних сум, задовольняється судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Що стосується вимоги прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя заявленої в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах –Запорізької міської ради, то суд зазначає, що згідно із ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовом прокурора, який звертається до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009 року (п. 3) визначено, що органи місцевого самоврядування, не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і Законах України.

Судом розглядалися господарські відносини, які склалися між концерном “МТМ” в особі філії концерну “МТМ” Жовтневого району та ТОВ “Завод залізобетонних виробів “Запоріжсільбуд” на підставі Договору № 600894 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Запорізька міська рада не є стороною у вказаному договорі, таким чином, який саме обов’язок покладено державою на Запорізьку міську раду щодо здійснення діяльності у відповідних правовідносинах –постачання теплової енергії в гарячій воді приватним підприємцям та юридичним особам, спрямований на захист інтересів держави, є не зрозумілим.

Враховуючи вищевикладене, відносно вимог, заявлених прокурором Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради, суд відмовляє в задоволенні позову.

На підставі викладеного позовні вимоги задовольняються частково. Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 29, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних виробів “Запоріжсільбуд” (фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, буд. 48, адреса для листування: 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 54, юридична адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 85б-38, код ЄДРПОУ 31612719, р/р 26005315112541 у ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010) на користь концерну “Міські теплові мережі” в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району (юридична адреса: 69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79А, код ЄДРПОУ 32121458; р/р № 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) 3 610 (три тисячі шістсот десять) грн. 16 коп. основного боргу, 28 (двадцять вісім) грн. 97 коп. 3 % річних, 93 (дев’яносто три) грн. 86 коп. втрат від інфляції та 192 (сто дев’яносто дві) грн. 53 коп. пені. Видати наказ.

3.          Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних виробів “Запоріжсільбуд” (фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, буд. 48, адреса для листування: 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 54, юридична адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 85б-38, код ЄДРПОУ 31612719, р/р 26005315112541 у ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 102 (сто дві) грн. державного мита. Видати наказ.

4.          Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Завод залізобетонних виробів “Запоріжсільбуд” (фактична адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, буд. 48, адреса для листування: 69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 54, юридична адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, 85б-38, код ЄДРПОУ 31612719, р/р 26005315112541 у ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 313010) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.          У задоволенні позову прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради –відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 23.04.2010 р.