Рішення № 9421398, 22.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10 Справа № 12/71/10

Позивач: Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії “МТМ” Жовтневого району, 69091, м. Запоріжжя, вул.. Гвардійський, 137; 69039, м. Запоріжжя, вул.. Артема, 79а

Відповідач: Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 10, м. Запоріжжя, 69068, вул.. 8 Березня, 46

про стягнення 716 978,57 грн.

                                                                                           Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача –Іванчик О.М., дов. № 32 від 04.01.2010р.

від боржника –Фролов В.В., дов. № 01/10-3 від 15.04.2010р.

До господарського суду Запорізької області 19.03.2010 року звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії “МТМ” Жовтневого району з позовною заявою до відповідача –Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 10 про стягнення 716 978,57 грн. за договором № 600106 від 01.01.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.03.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/71/10 з призначенням судового засідання на 20.04.2010р.

В судовому засіданні 20.04.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві № 265/юр від 19.03.2010р., надав клопотання відповідно до якого зазначив про часткову сплату відповідачем основного боргу у розмірі 11 266,11 грн., просив задовольнити позовні вимоги у розмірі 705 712,46 грн. та припинити провадження по справі в частині стягнення основного борг у розмірі 11 266,11 грн. Також позивачем надано клопотання відповідно до якого просить вважати правильний позовний період: листопад 2008 року - грудень 2008року.

Відповідно до ст.. 22 ГПК України клопотання прийняті судом до розгляду.

Судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням клопотань позивача від 20.04.2010р.

          У судовому засіданні 20.04.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.01.2007 року між Концерном “Міські теплові мережі” та КП “ВРЕЖО № 10 був укладений договір № 600106 купівлі –продажу теплової енергії в гарячій воді.

Згідно п. 1.1. договору позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія відпускається відповідачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на потреби:

-          опалення та вентиляцію –протягом опалювального періоду;

-          підігрів води –за наявності можливості;

-          інші технологічні потреби;

- кондиціювання –по замовленню споживача.

Згідно умов договору він набуває чинності з 01.01.2007 р. та діє до 31.12.2007 р. (п. 10. договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Згідно із п. 4.1.1. Договору теплопостачальна організація зобов’язана забезпечувати надійне постачання теплової енергії відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Згідно з п. 6.3. Договору оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію на протязі календарного року здійснюються балансоутримувачем на підставі актів приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 січня року, наступного за попереднім календарним роком.

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання (п. 6.6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.6.2. Договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1. Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно до пп. 3.2.6., 3.2.26. Договору споживач теплової енергії, зокрема, зобов’язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором. Щомісячно, у строки, визначені даним Договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Позивач, на виконання умов договору, за період з листопада 2008р. по грудень 2008 року поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 723 153,77 грн. та виставив відповідні акти приймання-передачі теплової енергії, а саме: акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2008 р. на суму 301 210,57 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2008 р. на суму 421 943,20 грн., які отримувалися відповідачем відповідно до реєстру рознесених рахунків та актів приймання передачі теплової енергії.

Позивач виставив відповідачу на сплату поставленої теплової енергії у гарячій воді рахунки від 30.11.2008р. та від 31.12.2008р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач частково оплатив вартість наданих позивачем послуг, а саме 6 175,20 грн., таким чином на день подання заяви заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію за вищезазначений період складає 716 978,57 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З наданих позивачем доказів (копії виписки з реєстру платіжних документів від 12.04.2010р., отриманих на розрахунковий рахунок Концерну “Міські теплові мережі” та Акту звірки взаємних розрахунків від 14.04.2010р. судом встановлено, що заборгованість у розмірі 11 266,11 грн. погашена відповідачем після звернення позивача до суду з позовною заявою, провадження в цій частині слід припинити, оскільки між сторонами в цій частині позовних вимог відсутній предмет спору з віднесенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, сума основного боргу за Договором на момент розгляду справи, з урахуванням часткової сплати відповідачем, становить 705 712,46 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 705 712,46 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Суд вважає за необхідне на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито»від 21.01.1993р. та Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р. із змінами і доповненнями, внесеними роз’ясненнями президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007р. № 04-5/26 повернути позивачеві із державного бюджету України зайво сплачену суму державного мита у розмірі 59,25 грн., про що слід видати відповідну довідку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково .

          Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 10”, м. Запоріжжя, 69068, вул.. 8 Березня, 46, р/р 26004300099001 в АТ “Наш банк” МФО 313690, код ЄДРПОУ 24517860) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійського, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) основного боргу у розмірі 705 712 (сімсот п’ять тисяч сімсот дванадцять) грн. 46 коп., 7 169 (сім тисяч сто шістдесят дев’ять) грн.79 коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В частині стягнення 11 266,11 грн. основного боргу провадження припинити.

Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України державного мита в розмірі 59,25 грн. як зайво сплаченого.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.04.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко

Суддя