Рішення № 9421231, 09.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.10 Справа № 5/63/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ нафтогазовидобувна компанія” (03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 20 000, 00 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача Снігир Т.А., довіреність № ДВ/09-455 від 01.09.2009

Від відповідача Вініченко С.В., довіреність № 18-130 від 10.12.2009

СУТНІСТЬ СПОРУ:

16.02.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю “ДВ нафтогазовидобувна компанія” звернулася до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” заборгованості у розмірі 31 667, 43 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.02.2010 порушено провадження у справі № 5/63/10, розгляд якої призначено на 17.03.2010. Також, ухвалою суду від 17.02.2010 № 5/63/10 було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача. В судовому засіданні було оголошено перерву до 09.04.2010. У судовому засіданні 09.04.2010 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 09.04.2010 позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що 22.12.2008 між ним та ВАТ “Запорізький завод феросплавів” був укладений договір на поставку вугольної продукції № 1164, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар. Позивачем було виконано свої зобов’язання в повному обсязі, поставлено товар на суму 359 100, 00 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області № 5/62/09 від 30.06.2009 було стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ нафтогазовидобувна компанія” заборгованість за договором поставки у сумі 359 100, 00 грн., 71 820, 00 грн. штрафу, 4 309, 20 грн. державного мита та 116, 94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення господарського суду від 30.06.2009 по справі №5/62/09 відповідачем не виконано. В зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 22 634, 54 грн. та 3 % річних у розмірі 9 032, 89 грн. 24.03.2010 відповідачем було сплачено частково суму інфляційних витрат у розмірі 11 667, 43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 160972 від 24.03.2010 (призначення платежу –сплата заборгованості з інфляційних витрат). Таким чином, станом на 09.04.2010 позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 10 967, 11 грн. та 3 % річних у розмірі 9 032, 89 грн.

В обґрунтування позову посилається на договір на поставку вугольної продукції №1164 від 22.12.2008, ст. ст. 11, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 231 ГК України, ст. ст. 1, 2, 54-57 ГПК України. Просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, однак письмовий відзив, витребуваний ухвалою суду від 17.02.2010, суду не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДВ нафтогазовидобувна компанія” (далі - Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод феросплавів” (далі - Покупець) був укладений договір поставки № 1164, за умовами якого Постачальник зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору “Товар”, що зазначений в Специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області № 5/62/09 від 30.06.2009 встановлено факт наяаності між сторонами господарських відносин за договором поставки № 1164 від 22.12.2008 та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ нафтогазовидобувна компанія” заборгованість за договором поставки у сумі 359 100, 00 грн., 71 820, 00 грн. штрафу, 4 309, 20 грн. державного мита та 116, 94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.09.2009 № 5/62/09 рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2009 № 5/62/09 залишено без змін, апеляційну скаргу ВАТ “Запорізький завод феросплавів” –без задоволення.

Станом на 09.04.2010 сума заборгованості відповідача складає 20 000, 00 грн., з яких втрати від інфляції у розмірі 10 967, 11 грн. та 3 % річних у розмірі 9 032, 89 грн.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серія АБ № 423390 від 11.03.2010, відповідно до якого місцезнаходженням Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” є 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11.

Саме за цією адресою здійснювалося листування з відповідачем.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем була сплачена частково сума боргу у розмірі 11 667, 43 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.03.2010 № 160972 (призначення платежу –сплата заборгованості з інфляційних витрат). Враховуючи, що часткове погашення заборгованості зі сплати інфляційних витрат відбулося після порушення провадження у цій справі, в зазначеній частині провадження у справі підлягає припиненню у зв’язку з відсутність предмета спору на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, станом на 09.04.2010 три проценти річних з простроченої суми складає 9032, 89 грн., а сума збільшення розміру основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 10967, 11 грн., відповідно до розрахунків, наданих позивачем, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає 20 000, 00 грн., з них:

-          10 967, 11 грн. –сума втрат від інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України;

-          9 032, 89 грн. - сума 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 1164 від 22.12.2008, сплати суми боргу 20 000, 00 грн. станом на 09.04.2010 суду не надано.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст. 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДВ нафтогазовидобувна компанія” (03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14, код ЄДРПОУ 34181461) 3 % річних у сумі 9 032 (дев’ять тисяч тридцять дві) грн. 89 коп., втрати від інфляції у сумі 10 967 (десять тисяч дев’ятсот шістдесят сім) грн. 11 коп., 316 (триста шістнадцять) грн. 68 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення 11 667 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 43 коп. припинити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 09.04.2010.