Рішення № 9421200, 23.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.10 Справа № 5/41/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний центр “ОКТАВІЯ” (69002, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 51, кв. 14; 69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105)

до відповідача Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автошляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23)

про стягнення 55 097, 65 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача –Товстонос Я.В., довіреність № 1 від 11.01.2010

Від відповідача –Колодій А.О., довіреність № 3 від 14.10.2009.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

21.01.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний центр “ОКТАВІЯ” звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автошляхів” заборгованості за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 5 від 24.06.2009 у сумі 55 097, 65 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.01.2010 порушено провадження у справі № 5/41/10, розгляд якої призначено на 25.02.2010. Розгляд справи неодноразово відкладався. У судовому засіданні 23.03.2010 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 23.03.2010 позивач підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що 24.06.2009 між ТОВ “ТЦ “Октавія” та КП “ЕЛУАШ” був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 5, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов’язався сплатити та прийняти нафтопродукти (товар) на умовах, передбачених даним договором. Позивачем було здійснено поставку товару на суму 54 223, 50 грн., а відповідач не здійснив оплату товару. На момент подачі позову до суду взяті відповідачем зобов'язання сплачені не були. В обґрунтування позову посилається на договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 5 від 24.06.2009, ст.ст. 525, 526, 536, 625, 693 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 54-57 ГПК України. Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 48 072, 50 грн., 3 % річних у розмірі 715, 16 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 346, 02 грн. та пеню у розмірі 4 963, 97 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 5 000, 00 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 48 072, 50 грн., проти стягнення 3 % річних у розмірі 715, 16 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 346, 02 грн., пені у розмірі 4 963, 97 грн. та витрати на адвокатські послуги у розмірі 5 000, 00 грн. заперечує в повноу обсязі. Суду надано письмоий відзив.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий центр “ОКТАВІЯ” (далі - продавець) та Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (далі - покупець) був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 5 (далі - договір), згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язався поставити товар у власність покупця, а покупець зобов’язався оплатити та прийняти нафтопродукти (товар) на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, кількість, асортимент, об’єм, одиниця виміру, ціна товару, дата поставки вказуються у видаткових накладних, що є невід’ємною частиною договору.

Пунктами 3.2., 3.3. договору передбачено, що оплата кожної торгової партії товару здійснюється покупцем на умовах повної 100 % передоплати (п. 3.2.).

Оплата покупцем за товар здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку, який може бути вручений під розпис, направлен поштою, передан факсимільним зв’язком та ін. Рахунок дійсний та належить до оплати на протязі строку дії вказаного безпосередньо в самому рахунку (п. 3.3.).

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору у разі порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену даним договором та чинним законодавством України. Порушенням прийнятих зобов’язань є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язань (п. 5.1.).

У разі порушення покупцем строків виконання грошових зобов’язань, пов’язаних з розрахунками за поставлений товар, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 5.2.).

Позивачем, на виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 5 від 24.06.2009 було поставлено товар на суму 54 223, 50 грн. та відповідачем отримано товар на дану суму, про що свідчать видаткові накладні № ОК –0000016 від 03.07.2009 на суму 28821,50 грн. (довіреність на отримання товару серія ЯПР № 654220 від 03.07.2009) та № ОК –0000017 від 03.07.2009 на суму 25 402, 00 грн (довіреність на отримання товару серія ЯПР № 654220 від 03.07.2009).

Також, відповідачу були виставлені рахунки № ОК –0000016 від 02.07.2009 на суму 28821, 50 грн. та № ОК – 0000017 від 02.07.2009 на суму 25 402,00 грн., що були отримані відповідачем.

Відповідач взяті на себе зобов’язання за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 5 від 24.06.2009 не виконав, оплату товару, зазначеного в видаткових накладних не здійснив в повному обсязі. Відповідно до платіжного доручення № 1037 від 02.07.2009 та виписок банку, відповідачем було сплачено за даними рахунками 6 151, 00 грн.

Сторонами надано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 02.02.2010 на суму 48 072, 50 грн., підписаний обома сторонами.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 15-7/717 від 18.02.2010, відповідно до якого місцезнаходженням Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” є 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Факт здійснення ТОВ “Торгівельний центр “ОКТАВІЯ” поставки товару за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 5 від 24.06.2009 на загальну суму 54 223, 50 грн. підтверджується рахунками № ОК –0000016 від 02.07.2009, № ОК –0000017 від 02.07.2009 та відповідними видатковими накладними від 03.07.2009, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем не було здійснено оплату товару в обумовлені строки та в повному обсязі.

Доказів зворотного суду не надано.

Станом на 23.03.2010 сума основного боргу складає 48 072, 50 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору у разі порушення покупцем строків виконання грошових зобов’язань, пов’язаних з розрахунками за поставлений товар, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 №543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахований позивачем станом на 23.03.2010 розмір пені становить 4 963, 97 грн. та відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних у розмірі 715, 16 грн. та втрат від інфляції у розмірі 1 346, 02 грн. за прострочку оплати товару відповідає вимогам законодавства.

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає 55097,65грн., з них:

- 48 072, 50 грн. –сума основної заборгованості, згідно розрахунку, наданого позивачем, який міститься в матеріалах справи;

- 4 963, 97 грн. –сума пені, відповідно до п. 5.2.договору;

-          715, 16 грн. - сума 3 % річних, відповідно до ст. 625 ЦК України;

-          1 346, 02 грн. –сума втрат від інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 5 від 24.06.2009, а саме документальне підтвердження оплати товару позивачу, відповідач суду не представив.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 5 000, 00 грн., підлягають частковому задоволенню, в зв’язку с наступним:

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач надав суду договір про надання адвокатських послуг № 1 від 16.12.2009 з адвокатом Товстонос Я.В., копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 645 від 02.11.2007, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 02 від 16.12.2009 на суму 5 000, 00 грн.

Згідно з п. 10 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”№ 02-5/78 від 04.03.1998, зі змінами: витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п’ятою статті 49 ГПК…

Відповідно до п. 11 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”№ 02-5/78 від 04.03.1998, зі змінами, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Зважаючи на обставини конкретної справи та розумну необхідність, керуючись ст. 49 ГПК України, суд вважає визнати розумну суму витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката в сумі 2 500, 00 грн.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Експлуатаційне лінейне управління автомобільних шляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, р/р 26003048630001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03345018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний центр “ОКТАВІЯ” (69002, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 51, кв. 14, поштова адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, 105, р/р 26004014397005 в АТ “ІНДЕКС –Банк”, м. Дніпропетровськ, МФО 307015, код ЄДРПОУ 36193327) заборгованість за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 5 від 24.06.2009 у сумі 48 072 (сорок вісім тисяч сімдесят дві) грн. 50 коп. основної суми боргу, 4 963 (чотири тисячі дев’ятсот шістдесят три) грн. 97 коп. пені, 715 (сімсот п’ятнадцять) грн. 16 коп. 3 % річних, 1 346 (одна тисяча триста сорок шість) грн. 02 коп. втрат від інфляції, 2 500 (дві тисячі п’ятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 550 (п’ятсот п’ятдесят) грн. 98 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 06.04.2010.