Рішення № 94210523, 11.01.2021, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1873/20

№ 2/317/62/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Ачкасова О.М.

при секретарі - Чудопал К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Акціонерне Товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її та відповідача ОСОБА_2 батько, він же є співмешканець ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Після його смерті залишилось спадкове майно в вигляді земельної ділянки площею 4,6517 га (кадастровий № 2322188600:02:001:0199) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області та земельної ділянки площею 1,5552 га (кадастровий № 2322188600:02:001:0198) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Спадщину, відкриту після смерті батька прийняли на протязі 6-ти місячного строку зі дня її відкриття як позивач так і відповідачі, будучи зареєстрованими на час відкриття спадщини за однією адресою зі спадкодавцем. Однак, позивач вважає, що відповідача ОСОБА_2 , як спадкоємця за законом, необхідно усунути від права на спадкування за законом з тих підстав, що померлий спадкодавець ОСОБА_4 тяжко хворів перед смертю, потребував постійного стороннього догляду та нагляду, значних матеріальних коштів на лікування. Достовірно знаючи про те, що на лікування спадкодавця витрачаються дуже великі кошти, відповідач не цікавився станом його здоров`я, не допомагав спадкодавцеві матеріально. Його опікуванням та матеріальним утриманням займалася лише позивачка. Такими діями, відповідач свідомо позбавив спадкодавця належної допомоги, яка була йому вкрай необхідна. Тому позивач просить суд усунути відповідача ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на спадкові земельні ділянки.

В судове засідання позивачка та її представник- адвокат Заярна М.А. не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи за їхньої відсутності, позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, раніше надавали суду заяви, у яких визнали позов у повному обсязі, просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Представник третьої особи - Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, раніше надавав суду заяву, у якій просив суд у випадку неявки представника банку, розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд вважає можливим розглянути справу у загальному позовному провадженні за відсутністю сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі докази у сукупності, суд вважає, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 1222 ЦПК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області від 03.05.2019 р., ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №570.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.06.1990 р., актовий запис №13, позивачка ОСОБА_1 , була донькою померлого ОСОБА_4 , у свідоцтві про народження позивачки у графі «батько», зазначений « ОСОБА_4 ».

З довідки, виданої виконкомом Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області №556 від 19.06.2020 р., вбачається, що померлий ОСОБА_4 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з ним за зазначеною адресою були зареєстровані позивачка ОСОБА_1 (донька померлого), відповідач ОСОБА_2 (син померлого), ОСОБА_3 (співмешканка померлого).

Сторони своєчасно не звернулися до Запорізької районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачка була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто вона фактично прийняла спадщину після смерті батька.

Як вбачається з копії спадкової справи №147/2020 від 18.06.2020 р., після смерті ОСОБА_4 , до Запорізької районної державної нотаріальної контори надійшла претензія кредитора - Акціонерного Товариства Комерційний банк «ПриватБанк», у якій зазначено, що ОСОБА_4 свої зобов`язання перед банком не виконав у повному обсязі, у зв`язку із чим, за ним перед банком рахується заборгованість у розмірі 1381,13 грн.

Позивачка ОСОБА_1 сплатила заборгованість у сумі 1381,13 грн., яку заборгував її батько, третій особі- Акціонерному Товариству Комерційний банк «ПриватБанк», що підтверджується копією квитанції від 17.11.2020 р.

Згідно ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1261 ЦПК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.5,6 ст.1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов`язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Так, судом згідно позовної заяви було встановлено і даний факт відповідачами не спростовувався, що спадкодавець тяжко хворів, приймав дуже багато ліків. Відповідач ОСОБА_2 достовірно знаючи про те, що на лікування спадкодавця витрачаються дуже великі кошти, не цікавився станом здоров`я, не допомагав матеріально. Такими діями, відповідач свідомо позбавив спадкодавця належної допомоги, яка була йому вкрай необхідна. Крім того, відповідач ОСОБА_2 протягом 5 років не проживав за місцем своєї реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , що було визнано відповідачем.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов`язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Не пред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмовив позові про усунення від права на спадкування. Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.

Згідно ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 79 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом права власності. За приписами ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.

Згідно зі ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить спадкоємцям на загальних підставах зі збереженням його цільового призначення.

Право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4,6517 га (кадастровий № 2322188600:02:001:0199) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯК №824765 та Витягом ДЗК №НВ -2307184642020 від 21.02.2020 р, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.08.2020 р.; на земельну ділянку площею 1,5552 га (кадастровий № 2322188600:02:001:0198) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯК №824764 та Витягом ДЗК №НВ -2307184612020 від 21.02.2020 р.

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про те, що відповідач, який є сином спадкодавця, не приймав участі в матеріальному утриманні спадкодавця в період часу коли він був непрацездатним, та який потребував матеріального забезпечення в зв`язку із тяжким захворюванням, не приймав участі в догляді за хворим, не вчиняв жодних інших дій щодо утримання та надання будь-якої допомоги, усвідомлюючи необхідність надання невідкладної допомоги та підтримки, зволікав своїми обов`язками, передбаченими законом, беручи до уваги те, що відповідачі не заперечують проти задоволення позовних вимог, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1222-1223, 1224, 1261-1272, 1296 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки - задовольнити в повному обсязі.

Усунути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер- НОМЕР_3 ) від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 4,6517 га ( кадастровий № 2322188600:02:001:0199) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області та на земельну ділянку площею 1,5552 га ( кадастровий № 2322188600:02:001:0198) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення ( виклик) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 11.01.2021 року

Суддя: О.М. Ачкасов