Вирок № 94205138, 18.01.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/310/21

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі судді Пономаренка А. А., розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 13.01.2021 у кримінальному провадженні, внесеного 27.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105050002841, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, громадянки України, з середньою освітою, яка не працює, одружена, має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судима, зареєстрована та мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

26.12.2020, приблизно о 12 год. 45 хв., ОСОБА_1 перебувала у приміщені гіпермаркету «Епіцентр К», що за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери 11-А, де у неї виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку). Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, таємно взяла із торгової зали належний ТОВ «Епіцентр К» товар, а саме: Ак. Викрутка SPARKY GR 3,6 Li 3,6 B 1,3 Ah, 0-180 об/хв, вагою 0.32 кг., артикул 20102402, вартістю 415,80 грн. без ПДВ, та штани жін. р.S 10020164-001, Women's cotton knitted_pant Convers AW2021 ( Чесна вигода -40%) артикул 80961193, вартістю 755,00 грн. без ПДВ.

Продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 впевнившись в тому, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та вона діє таємно, помістила вказаний товар до належного її портфеля, та направилася до виходу із магазину, умисно не розрахувавшись за вказаний товар. Однак свій умисел ОСОБА_1 до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, так як була зупинена працівниками охорони магазину.

Унаслідок вчинення кримінального проступку, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 могла спричинити ТОВ «Епіцентр К» ЄРДПУ 32490244, майнову шкоду на загальну суму 1190 грн. 80 коп. (без урахування ПДВ).

Отже ОСОБА_1 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від її волі.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України встановлена судом поза розумним сумнівом з наступних підстав.

14 січня 2021 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України у якому міститься клопотанням прокурора Ходака Є. С. про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваної ОСОБА_1 , складена в присутності захисника Фогеля В. В., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- заяву представника потерпілого про відсутність заперечень відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_1

- матеріали досудового розслідування.

Як видно з наданих матеріалів, до ОСОБА_1 не застосовувалось затримання під час виявлення вчинення нею кримінального проступку.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 26.12.2020, приблизно о 12 год. 45 хв., ОСОБА_1 , перебувала у приміщені гіпермаркету «Епіцентр К», що за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери 11-А, де у неї виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, бажаючи збагатитись за чужий рахунок, у той же день та час, перебуваючи у гіпермаркеті «Епіцентр К», що за адресою: м. Київ, просп. С. Бандери 11-А, ОСОБА_1 , таємно взяла із торгової зали належний ТОВ «Епіцентр К» товар, загальною вартістю 1190 грн. 80 коп. (без ПДВ), а саме: Ак. Викрутка SPARKY GR 3,6 Li 3,6 B 1,3 Ah, 0-180 об/хв, вага 0.32 кг. 1 шт. артикул 20102402, вартістю 415, 80 грн. без ПДВ, та штани жін. р.S 10020164-001, Women's cotton knitted_pant Convers AW2021 ( Чесна вигода -40%) артикул 80961193, вартістю 755, 00 грн. без ПДВ.

Продовжуючи реалізовувати свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 впевнившись в тому, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та вона діє таємно, помістила вище перелічений, належний ТОВ «Епіцентр К» товар, до належного її портфеля, та направилася до виходу із магазину, умисно не розрахувавшись за вказаний товар, однак свій умисел до кінця не довела з причин, які не залежали від її волі, так як була зупинена працівниками охорони магазину.

Унаслідок вчинення кримінального проступку, у разі доведення його до кінця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , могла спричинити ТОВ «Епіцентр К» ЄРДПУ 32490244, майнову шкоду на загальну суму 1190 грн. 80 коп. (без урахування ПДВ).

Встановлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_1 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності.

Окрім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Отже саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), який не було закінчено з причини, що не залежали від її волі.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_1 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останньої є щире каяття, перебування на утриманні трьох неповнолітніх та малолітніх дітей та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують її покарання.

Суд вважає, що підстави застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання - відсутні. Однак, наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, свідчить про необхідність призначення покарання в межах, передбачених ст. 69-1 КК України.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

Згідно з приписами ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, особистості обвинуваченої, тяжкості вчиненого кримінального проступку, фактично відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, відсутності в обвинуваченої сталого матеріального стану, обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт строком на 200 годин.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68, 69-1 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання. Також суд врахував, що обвинувачена не працює, не має сталого доходу, але має на утриманні трьох малолітніх та неповнолітніх дітей. При цьому, відомості про те, що ОСОБА_1 вагітна, або є інвалідом першої чи другої групи, у матеріалах справи відсутні. Отже на думку суду, такий вид покарання як штраф не може бути застосований до обвинуваченої. Не може бути також застосований до обвинуваченої і такий вид покарання як обмеження волі в силу положень ч. 3 ст. 61 КК України. При цьому покарання у виді арешту, який полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції, не є необхіднім для досягнення мети покарання.

Саме з цих підстав суд дійшов висновку про те, що громадські роботи, які полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, відповідають особистості обвинуваченої, оскільки залучення до такого виду праці створить процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Крім того, такий вид покарання застосується через органи пробації, якими передбачено проходження пробаційних програм, які передбачені для осіб, які засуджені до покарань не пов`язаних з позбавленням волі, і що створить можливість ОСОБА_1 змінити прокримінальне мислення та попередити вчинення нею повторних злочинів.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні відсутні. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема передане на відповідальне зберігання ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» майно (Ак. Викрутка SPARKY GR 3,6 Li 3,6 B 1,3 Ah, 0-180 об/хв, вагою 0.32 кг., артикул 20102402, та штани жін. р.S 10020164-001, Women's cotton knitted_pant Convers AW2021 ( Чесна вигода -40%) артикул 80961193) необхідно залишити у володінні останнього.

Керуючись ст. 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази: Ак. Викрутка SPARKY GR 3,6 Li 3,6 B 1,3 Ah, 0-180 об/хв, вагою 0.32 кг., артикул 20102402, та штани жін. р.S 10020164-001, Women's cotton knitted_pant Convers AW2021 ( Чесна вигода -40%) артикул 80961193, які передано на відповідальне зберігання ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К», залишити у володінні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя А. А. Пономаренко