Рішення № 9420250, 06.05.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

06 травня 2010 р. Справа 5/319-09

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

до: ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (провулок Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 7430571,23 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Михалевська З.О. - за дорученням

відповідача : Кравчук О.В. - за дорученням

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області подано позовну заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" , м. Київ до ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" , м. Вінниця про стягнення 7 430 571,23 грн.

В позовній заяві позивач посилається на такі обставини:

30 березня 2009 року між ВАТ «Вінницягаз» (Покупець) та ДК "Газ України" (Постачальник) був укладений договір поставки природного газу №06/09-юр-06/09-367-Р. Згідно з цим договором ДК "Газ України" передав у власність Покупцю в березні 2009 року природний газ з ресурсу вересня 2008 року на загальну суму 6 417 215,84 грн., що підтверджується актом прийому - передачі природного газу. Згідно п. 5.1. Договору остаточний розрахунок за фактично спожитий обсяг газу здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Постачальника протягом 3 днів з моменту укладання Договору. Покупець свої зобов'язання не виконав, борг за отриманий природний газ не сплатив.

Таким чином, сума боргу ВАТ «Вінницягаз» перед ДК "Газ України", станом на момент звернення з позовом до суду становить 6 417 215,84 грн.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГПК , ст. ст. 258,549-551 ЦК України , п. 6.1. Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу, Відповідача зобов'язано сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Загальна сума пені складає 719 280,05 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів становить 192 516,48 грн. та 3% річних від основного боргу складає 101 558,86 грн.

Отже, вся сума боргу (борг + пеня + 3% річних + сума , на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів) становить 7 430 571,23 грн.

А тому позивач просить стягнути на користь ДК "Газ України" з Відповідача основний борг за поставлений природний газ в сумі 6 417 215,84 грн. , пеню в сумі 719 280,05 грн. , суму , на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 192 516,48 грн. , 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 101 558,86 грн. та витрати на державне мито і інфляційні послуги.

Відповідач в відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково посилаючись на таке:

В позовній заяві, окрім вимоги про стягнення заборгованості по оплаті наданих послуг по постачанню природного газу Позивач, посилаючись на п. 6.2 Договору, просить стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Розмір пені, яка нарахована Позивачем за несвоєчасне проведення розрахунків за період з 03.04.2009 р. по 03.10.2009 р. складає 719 280,05 грн.

З вказаними в позовній заяві вимогами Відповідач не може погодитись з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2005 р. по справі № 10/176-05 порушено провадження у справі про банкрутство відносно Відповідача. Зазначеною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відповідача, який діє і на даний час.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за не невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і збрів (обов'язкових платежів).

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 17.01.2006 р. у справі № 11/690, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторії на задоволення вимог кредиторів, але ніяким чином не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону про банкрутство. Іншими словами, боржник повинен виконувати зобов'язання, які виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Як зазначено в п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство», за змістом ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пені, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань не застосовуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю.

Враховуючи викладене, обов'язок по сплаті за поставлений газ у Товариства виникає, але пеня за невиконання даного зобов'язання Відповідачу нараховуванню не підлягає.

До того ж висновку дійшла і колегія Верховного Суду України в постанові від 17.01.2006 р. у справі № 11/690 та колегія Верховного Суду України в ухвалі від 08.07.2009 року (номер в ЄДР судових рішень 4283696).

А відтак, зважаючи на той факт, що по відношенню до Відповідача введено мораторій на задоволення вимог його кредиторів, та враховуючи вказані вище норми, нарахування Позивачем пені за вказаний вище період є незаконним та Відповідач їх не визнає в повному обсязі.

Також Позивач просить стягнути 3% річних в сумі 101 558,86 грн., як плату за користування коштами Позивача, а також інфляційні збитки в сумі 192 516,48 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення 3% річних та інфляційних з вищенаведеного.

Нарахування суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та обов'язок боржника сплатити 3% річних від суми боргу, у відповідності до ст. 625 ЦК України, є санкцією за невиконання грошових зобов'язань. А відтак, з врахуванням ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ця сума не підлягає нарахуванню.

Таким чином, Позивачем неправомірно нараховано суму, на яку збільшилась заборгованість Відповідача внаслідок інфляційних процесів та 3% річних.

А тому просить в задоволенні позовних вимог Позивача в частині стягнення 719 280,05 грн. пені, 192 516,48 грн. інфляційних збитків та 101 558,86 грн. 3 % річних за несвоєчасні розрахунки відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, оцінивши докази, суд вбачає, що позовна заява подана обґрунтовано та підлягає часткову задоволенню.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Позовні вимоги підтверджується Договором № 06/09-юр-06/09-367-Р від 30.03.2009 р., актом приймання - передачі природного газу від 31.03.09 р. підписаного сторонами на суму 6 417 21,84 грн.

Вимоги позивача по основному боргу мають правове обґрунтування в ст. 625 ЦК України, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання, де зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму основного боргу.

Щодо інфляційних втрат то вони вираховані позивачем належним чином і становлять 192 516,48 грн.

Правове обґрунтування стягнення інфляційних передбачає ст. 625 ЦК України, яка вказує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до вимог чинного законодавства позивач нарахував 3% річних за користування коштами . А це 101 558,86 грн.

Стягнення 3 % річних передбачає ст. 625 ЦК України де констатується таке: боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що ж до вимоги позивача стягнути пеню в сумі 719 280,05 грн. то суд має погодитись з мотивами відповідача, оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області09.11.2005 року порушено справу № 10/176-06 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Пеня відповідно до ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не нараховується аж до закінчення провадження у справі.

Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд України (Постанова від 17.01.2006 р. за № 11/690).

А тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Суд не може погодитись з твердженням відповідача , що мораторій розповсюджується і на нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК України проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК) - п. 50 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року.

Зазначене в позовній заяві підтверджується доказами, розрахунками, які додаються до матеріалів справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

А тому суд дійшов висновку про задоволення позову частково, відмовивши в задоволенні позову в частині стягнення пені.

З урахуванням суми задоволеного позову з відповідача необхідно пропорційно стягнути витрати на державне мито та інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні за згодою позивача, відповідача, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

Керуючись ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 80-1, 82-85 ГПК України, ст. ст. 509, 526, 530, 549, 550, 551, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 217, 218 ГК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити частково.

Стягнути з ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" провулок Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649 (р/р 260040101349 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива", МФО 380054) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" , вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827 (р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", МФО 300465) 6 417 215,84 грн. основного боргу за поставлений природний газ , 192 516,48 грн. інфляційних втрат, 101 558,86 грн. - 3% річних , 23031,60 грн. державного мита та 213,15 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні пені в сумі 719 280,05 грн. відмовити.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 11 травня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - 04116 м. Київ вул. Шолуденка, 1

3 - відповідачу ВАТ "Вінницягаз" - 21012 м. Вінниця пров. Щорса, 24