Рішення № 94201328, 18.01.2021, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/969/20

Провадження № 2-а/169/17/21

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року смт Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді Тітівалова Р.К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Луцика Романа Леонідовича, Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Луцика Р.Л. про скасування постанови від 9 листопада 2020 року, якою його притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.

Позов мотивований тим, що 9 листопада 2020 року о 18 годині 20 хвилин в селищі міського типу Турійськ по вулиці Володимирській він керував автомобілем марки «Форд Фокус», номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений поліцейським, який склав на нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за перетин суцільної лінії розмітки, здійснення обгону на пішохідному переході та непред`явлення посвідчення водія. Вказував, що суцільну лінію розмітки не перетинав, обгін здійснив у межах Правил дорожнього руху України за 100-150 метрів до пішохідного переходу, оскільки попереду рухався транспортний засіб зі швидкістю менше ніж 30 км/год. У зв`язку з тим, що постанова серії БАА № 883264 від 9 листопада 2020 року винесена поліцейським із порушенням вимог чинного законодавства, без з`ясування обставин справи, оскільки не допитані були свідки події, не проведено вимірювання відстані від точки дорожнього полотна, де було розпочато маневр обгону, до знаку 5.35.1 «Пішохідний перехід», просив скасувати постанову за частиною другої статті 122 КУпАП щодо нього, а провадження у справі закрити.

Ухвалою суду від 18 грудня 2020 року до участі в цій справі залучено співвідповідача - Головне управління Національної поліції у Волинській області.

У судове засідання позивач не з`явився, хоча належним чином про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 28), 18 грудня 2020 року подав через канцелярію суду письмову заяву, в якій просив позов задовольнити і розглядати справу за його відсутності (а.с. 24).

Відповідач поліцейський Луцик Р.Л. та представник відповідача Головного управління Націальної поліції у Волинській області в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.22, 29), про причини неявки суд не повідомляли, відзив на позов не подавали.

Враховуючи, що учасники процесу у судове засідання не з`явилися і розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 222 КУпАП органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою, другою статті 122 та частиною першою статті 126 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулює Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Пунктом 8 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону № 580-VIII поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-XII) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону №3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України).

Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу допустимості, належності і достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою від 9 листопада 2020 року серії БАА № 883264 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейським СРПП Турійського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області Луциком Р.Л., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122, частиною другою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП та на підставі частини другої статті 36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Відповідно до вказаної постанови 9 листопада 2020 року о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Форд Фокус», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в селищі міського типу Турійськ по вулиці Володимирській, здійснив обгін на пішохідному переході, при цьому, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 та на вимогу працівника поліції відмовився пред`явити посвідчення водія, чим порушив вимоги пунктів 2.1 (а), 14.6 (в), розділ 34 Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою поліцейського, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування цієї постанови в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КупАП.

Частиною другою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за порушення правил обгону.

Відповідно до пункту 14.6 (в) Правил дорожнього руху, порушення якого ставиться у провину позивачу, обгін заборонено ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина друга статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане, твердження позивача про те, що він здійснив обгін з дотриманням вимог Правил дорожнього руху України заслуговують на увагу, оскільки жодних належних, допустимих та беззаперечних доказів на спростування вищевказаного відповідачі суду не надали.

Таким чином, суд вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 122 КУпАП, не підтверджується жодними доказами, що свідчить про безпідставність винесення поліцейським оскаржуваної постанови в цій частині.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи, що при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності факт вчинення позивачем передбаченого частиною другою статті 122 КупАП адміністративного правопорушення - порушення правил обгону, суб`єктом владних повноважень не доведено та не спростовано тверджень позивача про дотримання правил обгону під час його здійснення, то, виходячи з меж пред`явлених позивачем вимог, суд дійшов висновку що адміністративний позов підлягає до задоволення, постанова у справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення позивача до відповідальності за частиною другою статті 122 КупАП - скасуванню, а справа в цій частині - закриттю.

Передбачені законом підстави та умови, за яких суд може вийти за межі позовних вимог, у цій справі відсутні, у зв`язку з чим оскаржувану позивачем постанову в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122, частиною першою статті 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення за вказані правопорушення у виді штрафу слід залишити без змін.

Враховуючи те, що відповідачем у справах про скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення, то в цій справі належним відповідачем є Головне управління Національної поліції у Волинській області.

З огляду на вказане, відповідач поліцейський СРПП Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Луцик Р.Л. в розумінні процесуального закону є неналежним відповідачем у цій справі і в задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.

Наведена правова позиція щодо належності відповідача викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а.

Відповідно до статті 139 КАС України з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань слід стягнути на користь позивача 420 гривень 40 копійок судового збору.

Керуючись статтями 2, 77, 242-247, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 883264 від 9 листопада 2020 року, винесену поліцейським СРПП Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Луциком Романом Леонідовичем, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення в цій частині.

У решті постанову серії БАА № 883264 від 9 листопада 2020 року, винесену поліцейським СРПП Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Луциком Романом Леонідовичем, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Турійського відділення поліції Володимир-Волинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Луцика Романа Леонідовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення через Турійський районний суд Волинської області.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця знаходження: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса місця знаходження: вулиця Винниченка, 11, місто Луцьк, Волинська область, код в ЄДРПОУ 40108604.

Повне рішення складено 18 січня 2021 року.

Головуючий