Ухвала суду № 94197127, 13.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 січня 2021 року Справа № 480/8075/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Івах Я.А.,

представника позивача - Холодова Л.Ю.,

представника відповідача - Кошеленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Сумській області:

- №88783-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 34,34 грн.

- №88779-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 0,75 грн.

- №88785-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 60,19 грн.

- №88787-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 51031,68 грн.

- №88781-1306 від 30.06.2017 на загальну суму 43,80 грн.

- №272370-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 0,75 грн.

- №272371-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 60,19 грн.

- №272372-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 34,34 грн.

- №272373-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 51031,68 грн.

- №272374-1306-1811 від 16.05.2018 на загальну суму 43,80 грн.

Позивачем до позовної заяви додано клопотання про поновлення строку для звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що про існування податкових повідомлень-рішень №№ 88783-1306, 88779-1306, 88785-1306, 88787-1306, 88781-1306 від 30.06.2017 та №№272370-1306-1811, 272371-1306-1811, 272372-1306-1811, 272373-1306-1811, 272374-1306-1811 від 16.05.2018 позивач дізнався під час розгляду у Харківському окружному адміністративному суді адміністративної справи № 520/7614/2020 (податкові повідомлення-рішення були додатком до позовної заяви, уточненої позовної заяви ГУ ДФС у Сумській області). На копіях зворотних поштових повідомлень з ідентифікатором відправлення № 4276000033243, № 4270401192230 вказано, що повідомлення отримано особисто ОСОБА_1 20.07.2017, 26.05.2018, що не відповідає дійсності, оскільки підпис на зворотних поштових повідомленнях (з ідентифікатором відправлення № 4276000033243, 4270401192230) позивач не робила.

Крім того, згідно інформації з офіційного сайту Укрпошта, дані про відправлення за номером 4276000033243, 4270401192230 станом на 17.11.2020 відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Ухвалою суду від 23.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до судового розгляду на 09.12.2020.

Ухвалою суду від 09.12.2020 відкладено розгляд справи № 480/8075/20 в судовому засіданні на 13.01.2021, в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав клопотання про поновлення строку для звернення до суду та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про поновлення строку для звернення до суду та просила відмовити в його задоволенні.

Заслухавши представників сторін, вивчивши подане клопотання, суд доходить висновку про наявність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Загальний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 вказаної статті. Так, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, як свідчить частина 1 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду може бути встановлений також іншими законами.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

З урахуванням викладеного, нормою, що регулює питання застосування строків звернення до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, - з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов`язань платнику податків.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 11.03.2019 по справі № 1240/2739/18.

Суд зазначає, що позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення, винесені податковим органом 30.06.2017 та 16.05.2018.

З вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду 18.11.2020, про що свідчить штам про прийняття вхідної кореспонденції суду.

Отже, строк звернення до суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень №№272370-1306-1811, 272371-1306-1811, 272372-1306-1811, 272373-1306-1811, 272374-1306-1811 від 16.05.2018 було дотримано позивачем.

Водночас, суд зазначає, що позивачем пропущено 1095-денний строк звернення до суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 88783-1306, 88779-1306, 88785-1306, 88787-1306, 88781-1306 від 30.06.2017.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з наступного.

Як зазначалось судом, строк для звернення платника податків із позовом обчислюється з дня отримання ним рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з позовом вказує, що позивачка отримала оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30.06.2017 ще 20.07.2017, що підтверджується її особистим підписом на повідомленні про вручення (а.с. 60 зв.).

Як вбачається з копії вказаного повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікатором № 4276000033243, на ньому міститься відмітка про отримання 20.07.2017 поштового повідомлення особисто отримувачем і міститься підпис « ОСОБА_1 ».

Проте, як зазначає представник позивача, вказаний підпис не належить позивачці, оскільки суттєво відрізняється від її особистого підпису та оскільки таких податкових повідомлень-рішень позивачка не отримувала, а дізналася про їх існування лише в ході розгляду справи про стягнення податкового боргу влітку 2020 року.

Зважаючи на вказані доводи сторони позивача, судом ухвалою від 23.11.2020 було зобов`язано відповідача надати для огляду в судове засідання оригінали поштових повідомлень про вручення поштового відправлення, у тому числі з ідентифікатором № 4276000033243.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що зважаючи на сплив строку, оригінал вказаного поштового повідомлення про вручення на даний час у податкового органу не зберігся, тому витребовуваний оригінал поштового повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікатором № 4276000033243 надано суду не було.

Крім того, згідно листа Харіквського відділення АТ «Укрпошта» №21-06/384 від 14.12.2020, враховуючи минулий термін (6 місяців), інформацію по поштовим відправленням з ідентифікатором № 4276000033243 та № 4270401192230 надати немає можливості (а.с. 69).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ст. 75, 77 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1, 2, 6 ст. 94 КАС України

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Зважаючи на заперечення позивача про отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відсутність інформації про вручення в АТ «Укрпошта» та ненадання відповідачем оригіналу повідомлення про вручення поштового відправлення з ідентифікатором № 4276000033243, суд не може вважати достовірним доказом вручення податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 копію наданого відповідачем поштового повідомлення про вручення (а.с. 60 зв.), у зв`язку з чим не бере такий доказ до уваги.

Будь-яких інших доказів, які б беззаперечно підтверджували отримання ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень від 30.06.2017 до липня 2020 року, матеріали справи не містять і відповідачем не надані.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обгрунтованість заявленого позивачем клопотання та наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №88783-1306, №88779-1306, №88785-1306, №88787-1306, №88781-1306 від 30.06.2017

Керуючись ст.ст. 122, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Причини пропуску строку звернення до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень №88783-1306, №88779-1306, №88785-1306, №88787-1306, №88781-1306 від 30.06.2017 визнати поважними.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із вказаними вимогами.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 18.01.2021.

Суддя А.Б. Діска