Рішення № 94196826, 18.01.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5954/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/5954/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2020 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (надалі - позивач, ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна") Шарий І.Л. звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (надалі - відповідач, Офіс великих платників), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку суми штрафу, застосованого згідно з податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 24.10.2018 №0001975014 та зобов`язати Офіс великих платників здійснити перерахунок суми вищевказаного штрафу відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, визначивши у новому податковому повідомленні-рішенні суму штрафу не більше 1 700,00 грн та надіслати (вручити) позивачу нове податкове повідомлення-рішення.

Наявність обставин, які свідчать про порушення прав платника податків, позивач пов`язує з протиправною бездіяльністю відповідача в частині невиконання вимог Закону України від 16.01.2020 №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким підрозділ 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 73.

Ухвалою судді від 26.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. У наданому суду відзиві на позов представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість (а.с. 40-42). Свою позицію мотивує посиланням на правомірність власних дій, оскільки на лист податкового органу ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" не надало даних окремого обліку операцій, що позбавляє можливості здійснення відповідного перерахунку штрафних санкцій згідно з вимогами пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Вимога зобов`язати відповідача здійснити перерахунок суми вищевказаного штрафу відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, визначивши в новому податковому повідомленні-рішенні суму штрафу не більше 1700,00 грн, та надіслати (вручити) позивачу нове податкове повідомлення-рішення задоволенню також не підлягає, оскільки це не передбачено приписами вищевказаної норми закону.

У відповіді на відзив представник позивача звертає увагу на інформацію, опубліковану на офіційному сайті ДПС України 22.09.2020 щодо необхідності скасування податкових повідомлень - рішень, штрафні санкції за якими є предметом перегляду відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, шляхом винесення нового податкового повідомлення - рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу (а.с. 58-63).

Ухвалами суду від 26.11.2020 клопотання представника Офісу великих платників про витребування доказів та про зупинення провадження у справі №440/5954/20 залишено без задоволення.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" (код ЄДРПОУ 38194448) зареєстровано як юридичну особу 18.04.2012, номер запису 1 588 102 0000 010649 (а.с. 23-26), перебуває на податковому обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників.

02.10.2018 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, абз. 2 п. 76.3 ст. 76, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором Полтавського відділу податкового супроводження підприємств Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС Новоселецькою Л.І. було проведено камеральну перевірку, предметом якої є дотримання вимог Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" за період січень-травень 2017 року.

За результатами перевірки 02.10.2018 інспектором складено Акт №516/28-10-50-14/38194448 "Про результати камеральної перевірки, предметом якої є дотримання вимог Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" за період січень-травень 2017 року" (а.с. 10-11).

За висновками акту перевіркою встановлено факт відсутності реєстрації податкових накладних (умовний ІПН 100000000000) за період січень-травень 2017 року в ЄРПН ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" на загальну суму ПДВ 21 130 396,58 грн.

На підставі встановлених порушень 24.10.2018 Офісом великих платників ДФС складено податкове повідомлення-рішення №0001975014, яким ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" на підставі п. 1201.2 ст. 1201 Податкового кодексу України та згідно зі ст. 1201 Податкового кодексу України визначено штраф у розмірі 50% у сумі - 10 565 198,29 грн та роз`яснено, що у разі відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН у строки визначені пунктом 1201.2 Податкового кодексу України буде застосовано штраф (а.с. 8).

Не погодившись із правомірністю вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, позивач оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 у справі №440/1113/19 у задоволенні позову ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" до Офісу великих платників ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2019 у справі №440/1113/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" на вищеозначене рішення суду (а.с. 18).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі №440/1113/19 до надходження результатів експертизи (а.с. 19-20).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0001975014 від 24.10.2018 на даний час неузгоджене, оскільки перебуває в процедурі судового оскарження.

Позивач грошові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0001975014 від 24.10.2018 не сплатив.

Між тим, 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", яким підрозділ 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 73. З урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України №786-ІХ від 14.07.2020 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців", даний пункт передбачає, що "штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

Як свідчить зміст відзиву на позов, з дати набрання чинності Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" відповідачем жодних заходів щодо перерахунку суми штрафу і надсилання (вручення) позивачу нового податкового повідомлення - рішення вжито не було.

Листом від 28.08.2020 за вих №21/04-987 директор ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" Шарий Л.І. повідомив Офіс великих платників та Північне управління Офісу великих платників податків ДПС про внесені до Податкового кодексу України зміни, у зв`язку з чим прохав виконати вимоги Податкового кодексу України та здійснити перерахунок суми штрафу, застосованого на підставі податкового повідомлення-рішення №0001975014 від 24.10.2018 відповідно до внесених Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ змін до Податкового кодексу України та довести такі зміни до ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" у визначеному законом порядку (а.с. 21).

Однак, відповідач такого перерахунку штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням №0001975014 від 24.10.2018, не здійснив.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" звернулося з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок складення та реєстрації податкових накладних урегульований статтею 201 ПК України, наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267) "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (надалі - Порядок №1307) та постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (надалі - Порядок №1246).

В силу абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацом четвертим цього пункту, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У свою чергу, як визначено абзацом пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) було визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

В силу абзацу першого пункту 3 Порядку №1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

А відповідно до пункту 4 Порядку №1246, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у цій справі стосується правомірності дій/бездіяльності Офісу великих платників щодо застосування алгоритму, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, в частині перерахунку суми штрафу у розмірі 10 565 198,29 грн, застосованого до позивача на підставі пункту 1201.1 статті 1201 ПК України за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних у ЄРПН податковим повідомленням-рішенням №0001975014 від 24.10.2018.

Перевіряючи відповідність дій/бездіяльності відповідача приписам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з таких міркувань.

Як стверджують учасники справи, позивач у спірний період на підставі пункту 201.4 статті 201 ПК України складав податкові накладні за щоденними підсумками операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевим споживачам, які не є платниками ПДВ.

Наведені обставини визнаються сторонами, а тому у силу частини першої статті 78 КАС України не потребують доведення.

Камеральною перевіркою виявлено факт порушення граничних строків реєстрації згаданих вище податкових накладних у ЄРПН, що визначені абзацом пункту 201.10 статті 201 ПК України, з урахуванням чого до позивача застосовані штрафні санкції.

Суд зауважує, що у силу пункту 1201.1 статті 1201 ПК України порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватися отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічні висновки щодо застосування згаданих вище положень ПК України сформульовані Верховним Судом у постановах від 04.09.2018 у справі №816/1488/17, від 13.08.2019 у справі №2040/7988/18, від 10.09.2020 у справі №520/3188/19, які підлягають врахуванню судом з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 КАС України.

Разом з цим, складені позивачем податкові накладні хоча й не надавалися отримувачам товарів/послуг (оскільки складені на покупців, які не є платниками ПДВ), однак стосувалися оподатковуваних операцій.

Як наслідок, у спірних відносинах відсутнє виключення для застосування штрафу, передбачене пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України.

Отже, підстав для застосування компенсаторних нормативних механізмів (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України) не виникає, оскільки немає колізії нормативно-правового регулювання.

Матеріали камеральної перевірки ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" свідчать на користь висновку про те, що позивачем не дотримані вимоги пункту 201.10 статті 201 ПК України в частині визначення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що 23.05.2020 набули чинності положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 №466-IX (надалі - Закон №466-ІХ).

Цим законом доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктом 73, відповідно до якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців" від 14.07.2020 №786-IX (надалі - Закон №786-IX), який набрав чинності 08.08.2020, у підрозділі 2 у пункті 73 ПК України в абзаці першому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".

Верховний Суд у постановах від 17.07.2020 у справі №640/5138/19, від 10.09.2020 у справі №520/3188/19 зазначив, що такий підхід законодавця загалом відповідає принципу "доброго врядування" і "належної адміністрації" в світлі практики ЄСПЛ. Зокрема, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), заява №33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), заява №48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), №21151/04, пункт 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само).

За змістом наведеної норми законодавцем, який виявив певні недоліки (непропорційність) у механізмі відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається покупцю товарів, законодавчими змінами чітко закріплено, що пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України підлягає застосуванню до штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 до дати набрання чинності законом №466-ІХ (22.05.2020) за наведених у цій же нормі умов.

Внесення змін Законом №786-IX до наведеної норми підтверджує послідовний підхід законодавця, за яким платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України умов.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розгляду цієї справи у суді чинною і такою, що підлягає до застосування є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою впроваджено ретроспективну дію закону у відповідних правовідносинах, а саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 01.01.2017 по 22.05.2020 за наведених у цій же нормі умов.

Тобто законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73, підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється у тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.

З огляду на вищевикладене суд приймає до уваги встановлені у справі факти, відповідно до яких грошові зобов`язання (штраф), що визначені позивачу податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2018 №0001975014, є неузгодженими, оскільки це рішення перебуває на стадії судового оскарження, а визначені цим податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції позивачем не сплачені.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже встановлено судом, відповідач вимоги абзацу третього пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не виконав, податкове повідомлення-рішення від 24.10.2018 №0001975014 не відкликав, нове податкове повідомлення-рішення ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" не надіслав.

За таких обставин, у спірних відносинах наявні усі підстави для застосування судом положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України.

При цьому посилання відповідача на обставини ненадання платником даних окремого обліку операцій з постачання товарів із визначення кількості операцій, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), суд визнає безпідставними, оскільки положеннями пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України не передбачено обов`язку надання платником податків таких відомостей в якості передумови для проведення перерахунку податковим органом штрафних санкцій.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність ознак протиправної бездіяльності з боку відповідача, яка полягає у нездійсненні перерахунку суми штрафу, застосованого податковим повідомленням-рішенням №0001975014 від 24.10.2018, в порядку пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Відтак, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту порушеного права шляхом зобов`язання Офісу великих платників здійснити перерахунок суми вищевказаного штрафу у відповідності до приписів пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, у зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

При цьому суд залишає без задоволення, як передчасну, вимогу позивача щодо зобов`язання відповідача надіслати (вручити) ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" нове податкове повідомлення-рішення, визначивши в ньому суму штрафу не більше 1700,00 грн, оскільки такий обов`язок у відповідача виникне лише після здійсненого перерахунку.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Татнєфть-АЗС-Україна" належить задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 19.10.2020 №3722 (а.с. 7).

Відомостей про інші судові витрати у справі немає.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову та факт сплати позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2102,00 грн стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 1 051,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо не здійснення перерахунку суми штрафу, застосованого згідно з податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 24.10.2018 №0001975014, відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Зобов`язати Офіс великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) здійснити перерахунок суми штрафу, застосованого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) згідно з податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків ДФС від 24.10.2018 №0001975014, відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Половки, 62, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 38194448) частину витрат, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун