
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
О К Р Е М А У Х В А Л А
18.01.2021 р. № 400/4350/20
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доЮжноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002
третя особаГоловне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
прозобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відповідач, Відділ ДВС), за участю третьої особи Головного управління ДПС у Миколаївській області, про зобов`язання зняти арешт шляхом вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження № 11234196, № 11234304 і № 22669436 щодо арешту квартири АДРЕСА_2 , судом встановлено, що протягом 2015-2019 років на виконанні Відповідача двічі перебував виконавчий лист № 486/671/15-к, виданий Южноукраїнським міським судом, про конфіскацію всього майна засудженої ОСОБА_1 .
Державними виконавцями двічі накладався арешт на майно ОСОБА_1 та вносилися записи до Реєстру обтяжень № 11234196, № 11234304 і № 22669436 щодо арешту квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 належить 1\4 частина цієї квартири.
Двічі Державний виконавець виставляв арештоване майно на торги, але торги не відбувалися через відсутність покупців.
Двічі, всупереч приписам п. 6 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року (який діяв на момент виникнення правовідносин до 2016 року) та п. 6 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404 від 02.06.2016 року державні виконавці ПРОПОНУВАЛИ СТЯГУВАЧУ (в особі ДПІ) залишити за собою нереалізоване майно!
Стаття 62 Закону № 1404 є спеціальною нормою, яка визначає порядок виконання додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна.
Так, виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом (ч. 2 ст. 62).
Пунктом 6 ст. 61 ЗУ «Про виконавче проведення» передбачено, що у разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду (аналогічна правова норма містилася у ст. 62 ЗУ № 606).
Як наслідок, всі два рази виконавче провадження про конфіскацію майна незаконно закінчувалися Державними виконавцями у зв`язку з відмовою стягувача залишити за собою майно, яке не реалізоване (п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ № 1404), що тягне за собою скасування накладеного арешту на майно, яке належить конфіскації (ст. 59 ЗУ № 1404). Такі дії Державного виконавця фактично звільняють особу від додаткового виду покарання - конфіскації майна, що протирічить самій суті застосування судом додаткового виду покарання.
Частиною 3 ст. 62 Закону № 1404 передбачено, що розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ № 985-2002-п від 11.07.2002 р. затверджений Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби.
Статтею 18 Закону № 1404 обов`язками державного виконавця визначено п. 10): право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що Державними виконавцями Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час виконання виконавчого листа № 486/671/15-к, який видано Южноукраїнським міським судом, ро конфіскацію всього майна засудженої ОСОБА_1 порушено приписи п. 1 ст. 61 ЗУ № 1404, а як наслідок, неправомірно винесені Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись ст. 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Направити Окрему Ухвалу на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень суду у Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Миколаїв, пр. Миру, 46/1, е-mail: info_prim@mk.dvs.gov.ua).
Зобов`язати в місячний строк з дня отримання Окремої Ухвали повідомити суд про вжиті заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Ухвала підписана суддею 18.01.2021 р.
Суддя Н.В. Лісовська
Судове рішення № 94196585, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 18.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/4350/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: