Court ruling № 94196585, 18.01.2021, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

18.01.2021 р. № 400/4350/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

доЮжноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002

третя особаГоловне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

прозобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відповідач, Відділ ДВС), за участю третьої особи Головного управління ДПС у Миколаївській області, про зобов`язання зняти арешт шляхом вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про обтяження № 11234196, № 11234304 і № 22669436 щодо арешту квартири АДРЕСА_2 , судом встановлено, що протягом 2015-2019 років на виконанні Відповідача двічі перебував виконавчий лист № 486/671/15-к, виданий Южноукраїнським міським судом, про конфіскацію всього майна засудженої ОСОБА_1 .

Державними виконавцями двічі накладався арешт на майно ОСОБА_1 та вносилися записи до Реєстру обтяжень № 11234196, № 11234304 і № 22669436 щодо арешту квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 належить 1\4 частина цієї квартири.

Двічі Державний виконавець виставляв арештоване майно на торги, але торги не відбувалися через відсутність покупців.

Двічі, всупереч приписам п. 6 ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606 від 21.04.1999 року (який діяв на момент виникнення правовідносин до 2016 року) та п. 6 ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404 від 02.06.2016 року державні виконавці ПРОПОНУВАЛИ СТЯГУВАЧУ (в особі ДПІ) залишити за собою нереалізоване майно!

Стаття 62 Закону № 1404 є спеціальною нормою, яка визначає порядок виконання додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна.

Так, виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом (ч. 2 ст. 62).

Пунктом 6 ст. 61 ЗУ «Про виконавче проведення» передбачено, що у разі не реалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду (аналогічна правова норма містилася у ст. 62 ЗУ № 606).

Як наслідок, всі два рази виконавче провадження про конфіскацію майна незаконно закінчувалися Державними виконавцями у зв`язку з відмовою стягувача залишити за собою майно, яке не реалізоване (п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ № 1404), що тягне за собою скасування накладеного арешту на майно, яке належить конфіскації (ст. 59 ЗУ № 1404). Такі дії Державного виконавця фактично звільняють особу від додаткового виду покарання - конфіскації майна, що протирічить самій суті застосування судом додаткового виду покарання.

Частиною 3 ст. 62 Закону № 1404 передбачено, що розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 985-2002-п від 11.07.2002 р. затверджений Порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби.

Статтею 18 Закону № 1404 обов`язками державного виконавця визначено п. 10): право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм права, суд приходить до висновку, що Державними виконавцями Южноукраїнського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час виконання виконавчого листа № 486/671/15-к, який видано Южноукраїнським міським судом, ро конфіскацію всього майна засудженої ОСОБА_1 порушено приписи п. 1 ст. 61 ЗУ № 1404, а як наслідок, неправомірно винесені Постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Керуючись ст. 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Направити Окрему Ухвалу на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень суду у Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Миколаїв, пр. Миру, 46/1, е-mail: info_prim@mk.dvs.gov.ua).

Зобов`язати в місячний строк з дня отримання Окремої Ухвали повідомити суд про вжиті заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Ухвала підписана суддею 18.01.2021 р.

Суддя Н.В. Лісовська