Рішення № 94196473, 18.01.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18 січня 2021 р.справа № 400/1991/20

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,

представника позивача: не прибув,

представника відповідача 1: Фіщук В.С.,

представника відповідача 2: Костюкова Д.І.,

представника відповідача 3: не прибув,

в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба "Альфа", вул. Нікольська, 61/11, м. Миколаїв, 54001 до відповідачіввідповідач 1: Головне управління ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ 116, 04116 відповідач 2: Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 відповідач 3: ДПС України, Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053 провизнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов'язання зареєструвати податкові накладні датою їх фактичного подання; визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та зобов'язання виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба "Альфа" (надалі - позивач або ТОВ "ОС "Альфа") звернулось з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі - відповідач 1 або ГУ ДПС у м. Києві), Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (надалі - відповідач 2 або ГУ ДПС у Миколаївській області), Державної податкової служби України (надалі - відповідач 3 або ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати 8 рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН), якими відмовлено в реєстрації податкових накладних ТОВ "ОС "Альфа";

- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН датою їх фактичного подання;

- визнати протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві про відповідність платника податку на додану вартість (надалі - ПДВ) критеріям ризиковості платника податку від 4 лютого 2020 р. № 20901;

- зобов'язати ГУ ДПС у Миколаївській області виключити ТОВ "ОС "Альфа" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що для реєстрації податкових накладних ним були подані всі необхідні і достатні документи, що підтверджували виконання господарських операцій. Реєстрація податкових накладних була зупинена без зазначення конкретного пункту Критеріїв ризиковості платника податку. Після надання письмових пояснень та додаткових документів, ГУ ДПС у м. Києві відмовило в реєстрації податкових накладних, також без зазначення чітко визначеної підстави, обмежившись загальним посиланням про ненадання позивачем всіх необхідних документів. Позивач вважає, що спірні рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації його податкових накладних, є необґрунтованими і такими, що прийняти з порушенням встановленої процедури. Також позивач вказав на необґрунтованість рішення відповідача 1 про віднесення ТОВ "ОС "Альфа" до переліку ризикових підприємств, так як підприємство не відповідає жодному критерію ризиковості.

Відповідач 1 подав відзив, в якому позовні вимоги не визнав. Реєстрація податкових накладних ТОВ "ОС "Альфа" була зупинена на підставі п. 1 пп. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку, так як з поданих позивачем документів неможливо підтвердити реальність його господарської операції з ТОВ "Омега", зважаючи на штатну чисельність працівників ТОВ "ОС "Альфа" та кількість і розташування об'єктів охорони. Наявна у ГУ ДПС у м. Києві податкова інформація є підставою для віднесення ТОВ "ОС "Альфа" до ризикових підприємств і відповідно до сталої практики Верховного Суду, це не породжує для позивача негативних правових наслідків (т. 2 а. с. 23-30).

Відповідач 2 подав відзив, в якому зазначив, що внесення контролюючим органом до електронних баз даних певної інформації, є поточною службовою діяльністю щодо інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів та узгоджується з приписами Податкового кодексу України (надалі - ПК України). Функцію виявлення ризикових підприємств та застосування до них відповідних заходів з метою недопущення втрат бюджету та захисту інтересів держави, покладено на податкові органи і втручання в цю процедуру є порушенням дискреційних повноважень відповідача 2 (т. 2 а. с. 10-11).

Відповідач 3 відзиву не подав.

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (т. 1 а. с. 244-245).

З клопотанням відповідача 1 судове засідання проведено в режимі відеоконференції (т. 2 а. с. 15-16, 52-53, 65-66).

Позивач клопотав про розгляд справи за відсутності свого представника (т. 2 а. с. 75-78).

В судовому засіданні представники відповідачів 2, 3 підтримали свої заперечення викладені у відзивах.

Під час розгляду справи, відповідач 1 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване наступним. Позовна заява ТОВ "ОС "Альфа" підписана адвокатом Васильчук С.С., але в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про таку особу. Крім того, згідно листа Ради адвокатів м. Києва, вона не видавала Васильчук С.С. свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. На теперішній час незаконно діє сайт https://kmkdka.com/, на якому маються відомості про адвоката Васильчук С.С., але даний сайт не є офіційним сайтом органу адвокатського самоврядування. Наведені обставини розцінені відповідачем 1, як підстава для залишення позовної заяви без розгляду (т. 2 а. с. 37-38).

Дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Виключний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду передбачений ст. 240 ч. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ) і ця стаття не містить такої підстави для залишення позовної заяви без розгляду, на яку посилається відповідач 1 в своєму клопотанні.

Відповідно до ст. 59 ч. 4 КАСУ, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Таким чином, єдиною і достатньою підставою для допуску адвоката до участі у справі, є договір або ордер.

Як визначено Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 р. № 41, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України. В Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

В матеріалах справи мається оригінал ордеру серія КВ № 461506 на надання правової допомоги, складений адвокатом Васильчук С.С. на представництво інтересів ТОВ "ОС "Альфа" (т. 1 а. с. 240).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що адвокат Васильчук С.С. є повноважним представником ТОВ "ОС "Альфа".

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "ОС "Альфа" є юридичною особою, адреса реєстрації: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 61/11, основний вид діяльність - діяльність приватних охоронних груп (т. 1 а. с. 84).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач 10 червня 2019 р. уклав договір № 0106 про надання охоронних послуг ТОВ "Омега" (т. 1 а. с. 166-171, 197-198).

На постачання послуг, обумовлених вищезазначеним договором, позивач склав і направив на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні: від 30 листопада 2019 р. № 1, 2, 3, 4 та від 31 грудня 2019 р. № 1, 2, 3, 4 (т. 1 а. с. 27-28, 34-35, 41-42, 48-49, 63-64, 68-69, 73-74, 78-79).

ДПС України направила ТОВ "ОС "Альфа" квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, в яких зазначено про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації на підставі п. 1 пп. 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку. Одночасно, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів (т. 1 а. с. 29-30, 36-37, 43-44, 50-51, 65-66, 70-71, 75-76, 80-81).

5 лютого 2020 р. комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у м. Києві прийняті наступні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ "ОС "Альфа": № 1449715/42829744, № 1449716/42829744, № 1449717/42829744, № 1449718/42829744, № 1449719/42829744, № 1449720/42829744, № 1449721/42829744, № 1450336/42829744 (т. 1 а. с. 31-33, 38-40, 45-47, 52-54, 67, 72, 77, 82).

Крім того, 4 лютого 2020 р. ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про відповідність ТОВ "ОС "Альфа" критеріям ризиковості платника податку № 20901 (т. 1 а. с. 83).

Відповідно до ст. 201 п. 201.1. ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

В свою чергу ст. 201 п. 201.16. ПК України визначає, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми прийнятий Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 (надалі - Порядок № 117), чинний на час подання позивачем податкових накладних до ЄРПН.

Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 5, 6 Порядку № 117).

Згідно з п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, обов'язковою складовою квитанції, якою зупинена реєстрація податкової накладної, є зазначення конкретно визначеного критерію ризиковості платника податків.

Листом ДФС України від 21 березня 2018 р. № 959/99-99-07-18 затверджені Критерії ризиковості платника податку (надалі - Критерії).

Суд відзначає, що ці Критерії не пройшли процедуру погодження, передбачену п. 10 Порядку № 117.

Відповідно до п. 1 пп. 1.6. цих Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, так як п. 1 пп. 1.6. Критеріїв містить 7 підстав для встановлення ризиковості платника податків, відповідач 1 не вправі обмежуватись загальним посиланням на цю норму та повинен був вказати на конкретно визначений пункт.

В постанові від 4 грудня 2018 р. у справі № 821/1173/17 Верховний Суд дійшов висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних мотивовані ненаданням позивачем документів, але встановити, які саме документи не надав позивач, з них не можливо, у зв'язку з чим суд знаходить їх необґрунтованими.

Також суд звертає увагу відповідача 1 на положення ст. 77 ч. 2 абз. 2 КАСУ, згідно з якими суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних обґрунтовані виключно ненаданням позивачем невизначених документів, тоді як у відзиві відповідач 1 вказує на те, що враховуючи кількість працівників ТОВ "ОС "Альфа", воно фізично не мало можливості забезпечити охорону об'єктів ТОВ "Омега", тобто відповідач 1 посилається на обставини, які не покладались в основу спірних рішень.

З урахуванням викладеного, суд знаходить рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача такими, що підлягають скасуванню, із покладенням на відповідача 3 обов`язку зареєструвати податкові накладні ТОВ "ОС "Альфа".

З приводу вимоги позивача зареєструвати податкові накладні датою їх фактичного подання, слід зазначити наступне.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (надалі - Порядок № 1246) в п. 20 визначає - у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, Порядок № 1246 допускає визначення в рішенні суду конкретного дня, яким має бути зареєстрована податкова накладна і такий день може не збігатись із датою набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням цього, на ДПС України слід покласти обов'язок зареєструвати податкові накладні позивача датою їх фактичного подання до ЄРПН для реєстрації.

Щодо віднесення ТОВ "ОС "Альфа" до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає таке.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу.

Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача 1 функцій та завдань.

Дії контролюючого органу щодо внесення до інтегрованої системи інформації про ризиковість платника податку не породжують для останнього правових наслідків та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань), з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 3 березня 2020 р. у справі № 240/3665/19.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ДПС у м. Києві від 4 лютого 2020 р. № 20901 не породжує для позивача правових наслідків, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали.

Позивач сплатив судовий збір в загальному розмірі 18 918,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 91 від 18 травня 2020 р. (т. 1 а. с. 1).

В постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 р. у справі № 640/21330/18 висловлена правова позиція про те, що якщо одна позовна вимога є передумовою для застосування іншого способу судового захисту, то в такому випадку вони є пов'язаними і їх слід розглядати як єдиний спосіб судового захисту.

Враховуючи, що тільки скасування рішень ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних саме по собі не призведе до відновлення прав позивача і необхідна їх подальша реєстрація, відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду, такі вимоги слід розглядати як взаємопов'язані.

Згідно з ст. 139 ч. 3 КАСУ, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що всі спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача прийняв відповідач 1, а відповідач 3 має обов'язок тільки технічно виконати рішення суду, спір виник виключно внаслідок неправомірних дій відповідача 1.

Стаття 139 ч. 8 КАСУ визначає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі цієї норми, суд покладає всі судові витрати на відповідача 1.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАСУ, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба "Альфа" (вул. Нікольська, 61/11, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 42829744) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, Київ 116, 04116, ЄДРПОУ 43141267) Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ЄДРПОУ 43005393) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати Рiшення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ 116, 04116) від 5 лютого 2020 р. № 1449715/42829744, № 1449716/42829744, № 1449717/42829744, № 1449718/42829744, № 1449719/42829744, № 1449720/42829744, № 1449721/42829744, № 1450336/42829744.

3. Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ 53, 04053, ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні від 30 листопада 2019 р. № 1, 2, 3, 4 та від 31 грудня 2019 р. № 1, 2, 3, 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їx фактичного подання.

4. В задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ 116, 04116, ЄДРПОУ 43141267) про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 4 лютого 2020 р. № 20901, відмовити.

5. В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729) виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба "Альфа" (вул. Нікольська, 61/11, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 42829744) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ 116, 04116, ЄДРПОУ 43141267) Державна податкова служба України ( ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна служба "Альфа" (вул. Нікольська, 61/11, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 42829744) судові витрати у виді судового збору в розмірі 16 816,0 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень).

7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАСУ. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАСУ.

Суддя А. О. Мороз