Рішення № 94194945, 16.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/15488/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації від 28.08.2020 №1878495/38181376 про відмову в реєстрації податкової накладної від 18.06.2020 №11 та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН вказану податкову накладну.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, 18.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТЗАХ1ДТРАНС» було укладено договір №76/13-2020 на поставку заглушок фланцевих та патрубків відводів.

На виконання умов договору, Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТЗАХ1ДТРАНС» здійснено попередню оплату (авансові платежі) в розмірі 50% в сумі 200 238,00 грн і було складено податкову накладну №4 та зареєстровано в ЄРПН. 10.06.2020 року частково був поставлений товар згідно видаткової накладної №РН-0000045 на суму 44 982,00 грн та складено податкову накладну №5 на суму 22 626,00 грн (сума поставки товару за мінусом вже зареєстрованої податкової накладної №4 від 09.06.2020 на отриманий аванс).

Позивач вказує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України та виконуючи свої договірні зобов`язання перед контрагентом 18.06.2020 року поставив товар згідно видаткової накладної РН-0000051 на суму 355 764,00 грн. про що складено податкову накладну №11 від 18.06.2020 на загальну суму 177 882,00 грн., в тому числі ПДВ 59647,00 грн. (податкова накладна складена за мінусом зареєстрованої ПН №4 від 09.06.2020 на суму отриманого авансу).

Вказану податкову накладну було направлено на реєстрацію в ЄРПН. Однак, комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) були прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Позивач не погоджується з даним рішенням. Вказує, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без наявності об`єктивних ознак порушення платником норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до ризикових платників податків.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

У відзиві на позовну заяву від 08.12.2020 представник Головного управління ДПС у Волинській області заперечив пред`явлені позовні вимоги, мотивуючи тим, що причиною відмови в реєстрації оскаржуваної податкової накладної є ненадання платником податків копій документів, а саме копій первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської операції, а саме: щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківський виписок з особових рахунків. Крім того, відповідач вказує, що в поданих позивачем документах наявні розбіжності.

Зокрема, в пункті 3.1 розділу 3 «Умови поставки та приймання товару» договору поставки №76/13-2020 від 18.03.2020, укладеного між ТзОВ «Прикарпатзахідтранс» (покупець) та ТзОВ «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» (постачальник) вказується: вид, номенклатура, асортимент, ціна та сумарна кількість товару вказана у видатковій накладній, яка оформлюється при передачі товару по даному договору, повинні відповідати вказаним у специфікації до даного договору. Однак, згідно специфікації №1 від 18.03.2020 до даного договору, сума по специфікації становить - 400746,00 грн, а видаткова накладна №РН-0000045 від 10.06.2020 складена лише на суму 44 982,00 грн. та не була подана до повідомлення про надання пояснень.

Крім того позивачем до повідомлення №2 від 25.08.2020 про падання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрація яких зупинена, комісії регіонального рівня не було надано платіжних доручень, які підтверджували б повну оплату товару покупцем, а лише частково, при цьому до позовної заяви позивачем додатково додано платіжне доручення №4374 від 22.06.2020 на суму 100 186,50 грн.

Також у пункті 3.1 розділу 3 Договору №11/03 від 11.03.2020, укладеного між ТзОВ «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (постачальник) зазначено, що покупець проводить оплату у формі 100% післяоплати шляхом перерахування на рахунок постачальника власних грошових коштів, протягом 180 календарних днів. Проте, згідно видаткової накладної №РН-0000021 від 26.05.2020 сума поставки товару становить 178 000,00 грн, згідно доданих видаткових касових ордерів оплата здійснена на суму 89 100,00 грн., чим не підтверджується повна оплата купівлі товару позивачем.

З огляду на зазначене, у поданій позовній заяві ТзОВ «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» безпідставно стверджує, що позивачем до комісії регіонального рівня було подано весь пакет первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, по яких було складено спірні податкові накладні.

Також відповідач вважає, що не підлягає до задоволення позовна вимога позивача про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 15.12.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

У відповіді на відзиві від 08.12.2020 позивач, в обґрунтування тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву вказав, що згідно специфікації до договору поставки №76/13-2020 від 18.03.2020 року укладених з покупцем ТОВ «Прикарпатзахідтранс» сума становить 400746,00 грн. Відвантаження здійснювалось поетапно згідно видаткової накладної №РН-0000045 від 10.06.2020 на суму 44 982,00 грн та видаткової накладної №РН-0000051 від 18.06.2020 на суму 355 764,00 грн, що в загальній сумі становить 400746,00 грн.?

Видаткова накладна №РН-0000045 від 10.06.2020 не була подана до повідомлення про надання пояснення з тих підстав, що по вищевказаній накладній було зареєстровано податкову накладну №5 від 10.06.2020.

Щодо посилань відповідача у відзиві на неповний розрахунок ТзОВ «Західармапром-ЛТД» з постачальником товару ФОП ОСОБА_1 , позивач вказує, що дана обставина не впливає на нарахування та сплату податку на додану вартість. Придбання патрубків відовідів Ду80 Ру6,3МПа в ФОП ОСОБА_1 , який не є платником податку на додану вартість, та в подальшому ТзОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС» було повністю нараховано податок на додану вартість в сумі 54138,00 грн. який був повністю сплачений в бюджет за червень місяць 2020 року.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» з 01 листопада 2012 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом №1503184500264 з реєстру платників ПДВ.

18 березня 2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТЗАХ1ДТРАНС» було укладено договір №76/13-2020 на поставку заглушок фланцевих та патрубків відводів.

Відповідно до пункту 5.2 розділу V даного договору 09.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» отримало 50% авансу в сумі 200 238,00 грн та було складено податкову накладну №4, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

10 червня 2020 року, на виконання умов договору поставки, частково був поставлений товар згідно видаткової накладної №РН-0000045 на суму 44 982,00 грн. та складено податкову накладну №5 на суму 22 626,00 грн. (сума поставки товару за мінусом суми, зареєстрованої' податкової накладної №4 09.06.2020 на отриманий аванс).

18 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТЗАХ1ДТРАНС» товар згідно видаткової накладної РН-0000051 на суму 355 764,00 грн та складено податкову № 11 від 18.06.2020 на загальну суму 177 882 грн., в тому числі ПДВ 59 647,00 грн. (за мінусом суми, зареєстрованої ПН № 4 від 09.06.2020 на суму отриманого авансу).

Однак, реєстрацію вищевказаної податкової накладної було зупинено, про що свідчить електронна квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 13.07.2020 за №9165093721, а саме: документ прийнято, реєстрація зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), реєстрація ПН/РК від 18.06.2020 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЕЗЕД/ДКПП товар/послуг 7325 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляється), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного такого товару/послуг та обсяг його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як слідує з матеріалів справи, 25 вересня 2020 року позивачем в електронному вигляді до контролюючого органу подано пояснення та документи на підтвердження здійснення господарських операцій згідно податкової накладної №11 від 18.06.2020, а саме: повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 25.08.2019 року №2; додаткову угоду №1 від 30.11.2017 до договору оренди складського приміщення №0117/ОП від 03.04.2017; договір оренди офісного приміщення №9-19 від 13.12.2019; договір поставки №76/13-2020 від 18.03.2020 з покупцем ТзОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС»; договір купівлі продажу №11/03 від 11.03.2020 з постачальником ФОП ОСОБА_1 ; накладну на отримання товару від ФОП ОСОБА_1 №РН-0000021 від 26.05.2020; накладну на отримання товару від ФОП ОСОБА_2 №РН-0000019 від 17.06.2020; платіжне доручення по постачальнику ФОП ОСОБА_2 №405від 17.06.2020; специфікацію до договору поставки з покупцем ТзОВ «ПРИКАРПАТЗАХІДТРАНС» №1 від 18.03.2020; рахунок-фактуру № СФ-00040 від 07.05.2020; платіжне доручення на отриманий аванс №94 від 09.06.2020; платіжне доручення №110 від 26.06.2020; видатковий касовий ордер №7 від 26.05.2020; видатковий касовий ордер №8 від 27.05.2020; видатковий касовий ордер №9 від 28.05.2020; видатковий касовий ордер №10 від 29.05.2020; видатковий касовий ордер №12 від 09.06.2020; видатковий касовий ордер №13 від 11.06.2020; видатковий касовий ордер №14 від 15.06.2020; видатковий касовий ордер №16 від 19.06.2020; видатковий касовий ордер №17 від 22.06.2020; видаткову накладну на відпуск товару №РН-0000051 від 18.06.2020; товарно-транспортну накладну №4 від 10.06.2020; лист-пояснення №86 від 21.08.2020

Однак, не зважаючи на подані позивачем документи, рішенням голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.08.2020 року №1878495/38181376 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН було відмовлено у реєстрації податкової накладної №11 від 18.06.2020.

Даним рішенням було відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме копій первинних документів, які б підтверджували здійснення господарської операції, а саме: щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківський виписок з особових рахунків.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі іменується ПК України), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі іменується Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019 (набрання чинності 01.02.2020) затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі іменується Порядок №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За приписами пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначалося вище, у Квитанціях про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН вказано: «Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (а. с. 40).

Тобто, сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165; така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Зі змісту Квитанцій про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН вбачається, що реєстрація податкових накладних зупинена через відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Вказані вище норми свідчать про те, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, згідно пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Тобто, процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється (проводиться) лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані контролюючому органу усі належні первині документи щодо здійснення господарських операцій, які відображені в податкових накладних, змісту і обсягу яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, відповідачем ГУ ДПС у Волинській області не доведено правомірності зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН із зазначенням законних підстав для вчинення такої дії.

Відповідно до пункту 2 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №520 від 12.12.2019 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216) (далі іменується Порядок №520), прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).

За правилами пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Суд констатує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.

Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН чи РК.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).

Як зазначено в оскаржуваному рішенні №1878495/38181376 від 28.08.2020 підставою для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН слугувало ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Натомість, платником податків надані усі належні документи, достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН податкової накладної в ЄРПН.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Разом з тим, як вбачається із оскаржуваного рішення, воно не містить чітко визначених документів, яких не надано платником податків.

Тобто, відповідач формально зазначив причини для відмови у реєстрації ПН в ЄРПН з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Суд констатує, що комісією регіонального рівня жодним чином не обґрунтовано причини відмови у реєстрації ПН від 18.06.2020 №11 в ЄРПН; не вказано конкретно, які документи не надані платником податків, що стосуються предмета розгляду; оскаржуване рішення не містить жодних підкреслень документів, які, на думку контролюючого органу, не надані платником податків.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган лади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено судом, відповідачем ГУ ДПС у Волинській області, при прийнятті оскаржуваного рішення №1878495/38181376 від 28.08.2020 року, не було дотримано зазначених вище принципів, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних рішень, яке підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН від 18.06.2020 №11 в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН від 18.06.2020 №11 в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Суд зазначає, що при вирішенні даного спору, оцінці підлягає рішення №1878495/38181376 від 28.08.2020 на відповідність вимогам, визначених частиною другою статті 2 КАС України. Будь-яке рішення суб`єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню, підлягає перевірці судом на предмет дотримання критеріїв прийняття такого рішення, що свідчить про відсутність будь-якого втручання у дискреційні повноваження державного органу.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем ГУ ДПС у Волинській області не доведено правомірності оскаржуваного Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №1878495/38181376 від 28.08.2020 року у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення, так і шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 18.06.2020 року №11 в ЄРПН датою їх подання на реєстрацію.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 4 204,00 грн., сплаченого відповідно до платіжних доручень №583 від 28 жовтня 2020 року та №606 від 09 листопада 2020 року, а відтак зазначена сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідача, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача - Головне управління ДПС у Волинській області, позаяк саме комісія останнього прийняла спірне рішення, яке в подальшому судом визнане протиправним та скасоване. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на ГУ ДПС у Волинській області, в той час як відповідач ДПУ України у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов`язком є лише реєстрація податкових накладних.

Тому, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, понесені позивачем, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області

Керуючись статтями 9, 14, 72 - 74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області №1878495/38181376 від 28 серпня 2020 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №11 від 18 червня 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД», днем її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДАРМАПРОМ-ЛТД» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Запорізька, будинок 37, код ЄДРПОУ 38181376) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 43143484) судовий збір у розмірі 4 202 (чотири тисячі двісті дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк