Рішення № 94194944, 18.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16126/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправними дій в частині невключення до розрахунку середньомісячного доходу для перерахунку призначеної пенсії отриманих позивачем доходів за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" та виплати пенсії у меншому розмірі, ніж до проведення її перерахунку; зобов`язання провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням отриманих позивачем доходів за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" та виплачувати пенсію у розмірі відповідно до проведеного перерахунку, але не менше, ніж у розмірі, призначеному до проведення її перерахунку; стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при перерахунку пенсії, згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019, відповідачем не включено до розрахунку середньомісячного доходу для перерахунку пенсії отриманий позивачем дохід за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля", оскільки у системі персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків за вказаний період його роботи.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки страхувальник (роботодавець) ВП "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" щомісячно здійснював відрахування страхових внесків із заробітної плати позивача та сплачував страхові внески за нього, а факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні отриманого доходу за періоди роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля".

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву від 15.12.2020 представник відповідача позовні вимоги не визнав. Зазначив, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019, ГУ ПФУ у Волинській області проведено перерахунок пенсії позивача із зарахуванням до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля". Проте, при перерахунку пенсії не включено до розрахунку середньомісячного доходу для перерахунку пенсії отриманий позивачем дохід за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля", оскільки у системі персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків за вказаний період його роботи. Вважає, що перерахунок пенсії проведено вірно, з врахуванням рішення суду від 09.09.2019 та дотриманням норм чинного законодавства, що підтверджується протоколом від 16.12.2019, розрахунком стажу та розрахунком заробітної плати.

Щодо стягнення моральної шкоди, зазначає, що позивачем не надано жодних доказів, які прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння позивачу сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань і матеріальних витрат, понесених позивачем.

Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області та з 17.08.2018 отримує пенсію за віком відповідно до ст.114 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Судом встановлено, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019, Головним управлінням Пенсійного фонду України Волинської області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії позивача зменшився, у зв`язку із чим останній звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області з вимогою роз`яснити причини зменшення призначеної пенсії та приведення її розміру у відповідності до вимог чинного законодавства.

Листом від 28.10.2020 №0300-0312-8/35444 ГУ ПФУ у Волинській області у задоволенні вимог позивача відмовлено та зазначено, що до розрахунку середньомісячного доходу для перерахунку пенсії не включено отриманий позивачем дохід за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля", оскільки у системі персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків за вказаний період його роботи.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до розрахунку середньомісячного доходу для перерахунку пенсії отриманого доходу за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев`ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб`єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 в адміністративній справі №140/2029/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Нововолинсько-Іваничівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального та пільгового страхового стажу періоду роботи з 01 червня 2016 року по 31 липня 2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до загального та пільгового страхового стажу період роботи з 01 червня 2016 року по 31 липня 2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля" та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням вказаного стажу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 384 гривні 20 копійок.

Отже, обставини зарахування до загального та пільгового страхового стажу позивача періоду роботи з 01 червня 2016 року по 31 липня 2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля", вже були предметом дослідження Волинським окружним адміністративним судом в межах адміністративної справи №140/2029/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами в даній адміністративній справі виник з приводу відмови відповідача у включенні до розрахунку середньомісячного доходу для перерахунку пенсії отриманого позивачем доходу за період його роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" з тих підстав, що в системі персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату страхових внесків за вказаний період його роботи

Проте, як вже зазначалося судом вище, до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.

Таким чином, питання нарахування та виплати заробітної плати, а відтак і сплати страхових внесків, також досліджувалися в межах адміністративної справи №140/2029/19.

Оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 в адміністративній справі №140/2029/19, яке набрало законної сили 26.11.2019, зараховано до загального та пільгового страхового стажу позивача період роботи з 01 червня 2016 року по 31 липня 2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля", відтак дохід отриманий позивачем за вищевказаний період роботи позивача підлягає зарахуванню (включенню) до розрахунку середньомісячного доходу при перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

При цьому, суд додатково звертає увагу відповідача на те, що порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки, а також не зарахування доходу, отриманого за певний період, при проведенні перерахунку (нарахуванні) пенсії, а тому у відповідача відсутні підстави не зараховувати дохід, отриманий позивачем за період роботи з 01 червня 2016 року по 31 липня 2018 року на Відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" Державного підприємства "Волиньвугілля" при проведенні перерахунку пенсії останнього.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь позивача моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 2 статті 23 ЦК України, передбачено, що моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно частини третьої статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В пункті 4 постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5 зазначеної постави передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

Тобто, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року по справі №1340/4056/18, від 18 червня 2020 року по справі №339/183/16-а, від 03 серпня 2020 року по справі № 817/48/18.

Разом з тим, позивач зазначаючи, що протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях, жодним чином не вказує у чому саме полягали його душевні страждання.

В матеріалах справи відсутні докази його перебування на лікарняному у зв`язку з моральними стражданнями завданими відповідачем та будь-які інші письмові докази на підтвердження вказаних обставин, які прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння позивачу сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру.

Враховуючи наведені докази щодо відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу та практику ВС суд дійшов висновку про безпідставність заявленої вимоги, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в частині не включення до розрахунку середньомісячного доходу для перерахунку призначеної пенсії отриманого ОСОБА_1 доходу за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" та виплати пенсії у меншому розмірі, ніж до проведення її перерахунку; зобов`язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії з урахуванням отриманих ОСОБА_1 доходів за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" та виплачувати пенсію у розмірі відповідно до проведеного перерахунку, але не менше, ніж у розмірі, призначеному до проведення її перерахунку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись статтями 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в частині не включення до розрахунку середньомісячного доходу для перерахунку призначеної пенсії отриманого ОСОБА_1 доходу за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" та виплати пенсії у меншому розмірі, ніж до проведення її перерахунку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 перерахунок призначеної пенсії з урахуванням отриманих ОСОБА_1 доходів за період роботи з 01.06.2016 по 31.07.2018 на відокремленому підрозділі "Шахта №9 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" та виплачувати пенсію у розмірі відповідно до проведеного перерахунку, але не менше, ніж у розмірі, призначеному до проведення її перерахунку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, код ЄДРПОУ 13358826, адреса: 43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В.

Суддя Ю.Ю. Сорока