Постанова № 9419429, 11.02.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-7371/09/1770

11 лютого 2010 року 09год. 46хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мартинюк О.О.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненський міський центр зайнятості <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Рівненський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в сумі 661 грн. 94 коп.

В судовому засіданні представник позивача надала суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримала позовні вимоги, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся. Заперечень на адміністративний позов не подав. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Позивач, згідно з ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, і на нього, згідно з пунктами 4-5 вказаної частини, покладено, зокрема, функцію з виплати забезпечення, надання передбачених даним Законом соціальних послуг та з контролю щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Судом встановлено, що 08.10.2008 року ОСОБА_1 зареєструвався в Рівненському міському центрі зайнятості, як особа, що звернулась до центру в пошуках роботи. 15.10.2008 року відповідач подав позивачу заяву, в якій зазначивши, що трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує та суб'єктом підприємницької діяльності не зареєстрованй, просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Відповідно до вказаної заяви, 15.10.2008 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю. За період часу з 15.10.2008 року по 09.12.2008 року відповідач отримав 661,94 гривень допомоги по безробіттю. Вказані кошти були перераховані на розрахунковий рахунок відповідача, який відкрито ним у Рівненській обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", відповідно до його заяви від 12.11.2008 року.

Наведені обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією персональної картки особи, яка звернулася до ЦЗ (а.с.6), копією заяви про надання статусу безробітного (а.с.7), копією довідки про дохід (а.с.10), копією заяви відповідача від 12.11.2008 року (а.с.11), відомостями виплати за видами забезпечення за листопад-грудень 2008 року з копіми платіжних доручень (а.с.12-17), копією повідомлення Рівненського міського центру зайнятості від 15.01.2009 року за № 09-178 (а.с.18).

Відповідно до повідомлення Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Рівненської міської ради №01/9-8272 від 25.11.2008 року та згідно довідки № 1409 від 25.11.2008 року гр. ОСОБА_1, ідент.№НОМЕР_1, перебував на обліку в управлінні в період з 01.04.2005 р. по 11.11.2008 р. та отримував державну соціальну допомогу на дитину-інваліда, доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 Крім того, гр. ОСОБА_1 отримував надбавку за догляд, так як не працював і фактично здійснював догляд за дитиною (а.с.8,9).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" №2109-ІІІ від 16.11.2000 р., право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства і діти-інваліди віком до 18 років. Згідно ч.4 ст.3 цього Закону, надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Згідно ст. 8 цього Закону, один із непрацюючих батьків, усиновителів, опікун або піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років, додатково подають довідку про те, що вони не працюють, видану за місцем проживання.

В розумінні ч.1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" №803-XII від 01.03.1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно із ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст. 36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг стягується з безробітного внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їхнього забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи доведено, що в період з 01.04.2005 року по 10.11.2008 року відповідач перебував на обліку в управлінні, фактично здійснював догляд за дитиною-інвалідом та отримував державну соціальну допомогу на дитину-інваліда, і даний факт є підставою для зняття відповідача з обліку і припинення виплати допомоги по безробіттю, то до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає уся сума виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю як безпідставно одержана ним, починаючи з моменту призначення такої допомоги.

З огляду на вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів добровільної сплати коштів, отриманих від позивача в сумі 661,94 гривень суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ч.3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, підлягає до задоволення.

Судові витрати (державне мито) згідно ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь Рівненського міського центру зайнятості кошти в сумі 661 (шістсот шістдесят одна) грн. 94 коп., яку перерахувати на р/р 37176001000246 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 21084805, одержувач Рівненський міський центр зайнятості.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 15.02.10р.