Ухвала суду № 94194016, 14.01.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті

14 січня 2021 року Справа № 923/1131/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі судового засідання Фінаровій О.Л., розглянувши у підготовчому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", код ЄДРПОУ 05396638,

до: Фізичної особи-підприємця Вєрнікової Ірини Володимирівни, ІПН НОМЕР_1 ,

про стягнення 658879,37 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Литовський І.С., труд. дог. від 26.12.19

від відповідача - не з`явився.

У відповідності до ч.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

в с т а н о в и в:

В провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Фізичної особи-підприємця Вєрнікової Ірини Володимирівни про стягнення 658879,37 грн. вартості необлікованої електричної енергії.

Ухвалою від 16 листопада 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи № 923/1131/20 визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

07 грудня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшло клопотання про призначення комплексної судової експертизи, проведення якої просить доручити Незалежному Інституту судових експертиз м. Києва. В обґрунтування клопотання про призначення експертизи відповідач посилається на необхідність її проведення з метою з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи та вирішення питань, що потребують спеціальних знань.

Одночасно від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Судом прийнято відзив відповідача до розгляду та долучено до матеріалів справи.

11 грудня 2020 року до суду від позивача у справі надійшли письмові заперечення на клопотання про призначення експертизи, в яких позивач звертає увагу суду на постанову Південно-західного апеляційного суду від 06 лютого 2020 року у справі № 923/288/19. Зазначеною постановою апеляційної інстанції скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 17.10.2019 у справі №923/288/19, ФОП Вєрніковій І.В. відмовлено у задоволенні позову про скасування оперативно-господарських санкцій, застосованих АТ "Херсонобленерго" до ФОП Вєрнікової І.В., у розмірі 658879,37 грн. Позивач зазначає, що відповідно постанови від 06.02.2020 у справі № 923/288/19, судова колегія зазначила наступне, мовою оригіналу: "Відповідно до п. 8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення, зокрема, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Вищезгаданим висновком експертного дослідження №33 від 28.09.2018, проведеного Миколаївським НДЕКЦ, фактично підтверджено наявність пошкоджень елементів цоколю для кріплення стяжних гвинтів корпусу у вигляді їх відламування від внутрішньої поверхні цоколю, через що не забезпечується неможливість несанкціонованого доступу до його внутрішніх частин. Крім того, підтверджено і наслідки отримання споживачем вільного доступу до внутрішніх частин лічильника, а саме пошкодження кріплення лічильникового механізму. "

Позивач вказує, що постанова у справі № 923/288/19 від 06.02.2020 є чинною, а тому не потребує доказуванню законність та обґрунтованість рішення комісії АТ "Херсонобленерго", оформленого протоколом №20 від 19.03.2019.

За твердженням позивача, відповідачем не доведено дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі, а дії відповідача направлені на затягування часу судового розгляду справи.

З урахуванням зазначеного, позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

11 грудня 2020 року до суду від позивача у справі надійшла відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якій позивачем спростовуються доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву. Відповідь позивача на відзив відповідача прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

14 грудня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшли додаткові пояснення до клопотання про призначення електротехнічної експертизи приладу обліку, з обґрунтуванням необхідності проведення даної експерти та зазначенням переліку питань, які на думку відповідача необхідно поставити експерту при проведенні експертизи у справі. Судом прийнято пояснення відповідача до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У зв`язку з необхідністю забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, у підготовчому засіданні 14 грудня 2020 року оголошено перерву до 28 грудня 2020 року до 12 год. 30хв, про дату та час проведення підготовчого засідання у справі представники сторін повідомлені під розписку, яка долучена до матеріалів справи.

21 грудня 2020 року до суду від позивача у справі надійшли заперечення та доповнення до клопотання про призначення експертизи, в яких позивач просить суд визнати подані ФОП Верніковою І.В. клопотання про зупинення провадження для проведення експертизи (№ 04/1/12-20 від 04.12.2020) та доповнення до клопотання про призначення експертизи (№12/12-20 від 14.12.2020) зловживанням процесуальними правами та залишити їх без розгляду.

28 грудня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшли пояснення на заперечення позивача стосовно клопотання про призначення експерти та на відповідь позивача на відзив відповідача, відповідно до яких відповідачем додатково обґрунтовано свою правову позицію. Данів документи прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28 грудня 2020 року суд, протокольною ухвалою продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі №923/1131/20 на 30 днів, відклав вирішення питання щодо розгляду клопотання відповідача про призначення у справі судової експерти до наступного підготовчого засіданні та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14 січня 2020 року, для надання сторонам можливості ознайомитись з матеріалами справи.

14 січня 2020 року через відділ документального забезпечення роботи Господарського суду Херсонської області від представника відповідача - адвоката Андрюк А.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з наявністю ознак респіраторного захворювання представників відповідача.

Представник позивача у підготовчому засіданні 14.01.2021 заперечив проти відкладення підготовчого засідання у справі, наполягає на закритті підготовчого провадження у справі та призначені справи № 923/1131/20 до судового розгляду по суті, оскільки затягування часу з судового розгляду справи призводить до порушення вимог статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також судом враховано, що провадження у справі відкрито ухвалою суду від 16 листопада 2020 року, у судовому засіданні 14.12.2020 було оголошено перерву до 28.12.2020, протокольною ухвалою суду від 28.12.2020 продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.01.2020.

Таким чином, з метою забезпечення здійснення учасниками провадження наданих процесуальних прав та обов`язків передбачених цим Кодексом судом надавалось учасникам провадження достатньо часу.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Судом також враховано, що в матеріалах справи містяться відзив відповідача на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив позивача, пояснення позивача та відповідача щодо заявленого клопотання про призначення судової експертизи. Відповідач також і не зазначає про необхідність продовження процесуальних строків для надання можливості подати додаткові докази, які раніше не були подані.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За таких обставин, з метою недопущення судової тяганини, дотримання основних принципів здіснення правосуддя, суд відмовляє відповідачу у задоволені клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Враховуючи, що у призначене підготовче засідання прибув повноважний представник позивача, з огляду на подання відповідачами відзиву на позов з доказами в обґрунтування своєї позиції, наявності відповіді на відзив, пояснень, та оскільки завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат, відсутності заявлених учасниками справи заяв чи клопотань, пов`язаних з розглядом справи та необхідність подання доказів, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання у справі та можливість закриття підготовчого провадження у справі № 923/1131/20 і призначення справи до розгляду по суті.

Щодо клопотання відповідача про призначення у справі судової електротехнічної експерти, суд дійшов наступних висновків

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За змістом частини третьої статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до положень частини 4, 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму ВГС України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» № 4 від 23.03.2012 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» № 14 від 18.12.2009 обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставин, які мають значення для вирішення справи.

У даному випадку судом враховано, що матеріали справи містять Постанову Південно-західного апеляційного суду від 06 лютого 2020 року у справі №923/288/19 та Висновок експертного дослідження №33 від 28.09.2018, проведеного Миколаївським НДЕКЦ.

Крім того, відповідач не навів належних обґрунтувань щодо необхідності призначення у даній справі експертизи та не зазначив, які саме спеціальні знання необхідні суду для перевірки розрахунку заборгованості відповідача і чому таку перевірку суд не може здійснити самостійно. Також відповідач і не вказав, які фактичні дані, що входять до предмета доказування, з урахуванням наявних у справі доказів, не можуть бути встановлені судом при вирішенні даного спору без призначення судової експертизи.

З огляду на викладене, суд вважає, що у суду достатньо документів та даних для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а у зупиненні провадження у справі та призначення експертизи відсутня раціональна доцільність.

Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової електротехнічної експертизи.

Під час підготовчого засідання 14.01.2021 судом проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

На підставі зазначеного, та зважаючи, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження з призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до частини 1 статті 195 ГПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше, ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Керуючись статтями 177, 182, 183, 185, 195, 232, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Закрити підготовче провадження у справі № 923/1131/20.

2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 16 лютого 2021 року о 10:00 год., за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 207.

3. Явка представників сторін у судове засідання не визнається обов`язковою.

4. Роз`яснити учасникам справи статтю 207 ГПК України, згідно якої під час розгляду справи по суті в учасників справи з`ясовується, чи мають вони заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

5. Повідомити учасників справи про можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції (відеоконференції поза межами суду), можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

6. Копію ухвали надіслати відповідачу.

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 18.01.2021.

Суддя С.В. Нікітенко