Вирок № 94188936, 15.01.2021, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа №590/853/18

Провадження № 1-кп/590/6/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Ямпільський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого судді - Бондарчук Я.П.

за участю секретаря: - Кубрак В.Г.

за участю: сторони обвинувачення, прокурора - Камчатного О.П.

сторони захисту: обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ямпіль Сумської області об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Корінецьке, Талалаївського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого в МПП "Нектар" на посаді слюсара-сантехніка, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1) 01.02.2012 року Талалаївським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі

2) 20.09.2012 року Талалаївським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70, 72, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі,

3) 17.01.2018 року Ямпільським районним судом Сумської області за ч.1 ст.309 КК України у вигляді штрафу 850 грн.,

4) 08.06.2018 року Ямпільським районним судом Сумської області за ч.1 ст.122 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік,

31.05.2018 року до Ямпільського районного суду Сумської області направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.185 КК України;

11.07.2018 року до Ямпільського районного суду Сумської області направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 185 КК України;

26.12.2019 року до Ямпільського районного суду Сумської області направлено обвинувальний акт за ч.1 ст.125 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2018 року, в ранковий час, ОСОБА_1 , діючи повторно, маючи умисел на таємне, з корисливих мотивів викрадення чужого майна, перебуваючи на законних підставах у квартирі ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , зі столу в кімнаті таємно викрав майно, що належить ОСОБА_3 , а саме: акумуляторний ліхтарик марки «YJ-2820», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №19/119/11-1/2106е від 19.06.2018 року 218,21 грн., чим завдав потерпілій матеріальний збиток на вищевказану суму. В подальшому ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, в середині жовтня 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи в лісі, який розташований неподалік смт. Свеса Ямпільського району Сумської області, виявив дві рослини «коноплі». В той момент ОСОБА_1 , розуміючи, що вказані рослини «коноплі» є наркотичним засобом, при вживанні якого можна отримати наркотичне сп`яніння, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, зірвав вказані рослини, тобто у такий спосіб незаконно придбав наркотичний засіб «канабіс». З метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на незаконне зберігання наркотичних засобів, ОСОБА_1 переніс незаконно придбаний наркотичний засіб до сараю свого домоволодіння, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де розвісив на стелі для їх висушування. Через невстановлений в ході досудового розслідування час, але до 13.03.2020 року, коли вказані рослини «коноплі» висохли, ОСОБА_1 маючи умисел на незаконне виготовлення наркотичних засобів, руками подрібнив висушені ним в сараї рослини «коноплі», тим самим незаконно виготовив наркотичний засіб - «канабіс», який загорнув у поліетиленовий пакет та продовжив зберігати його без мети збуту до 13.03.2020 року. 13.03.2020 року близько 14.00 години ОСОБА_1 було затримано працівниками поліції Ямпільського ВП ГУНП в Сумській області для складання адміністративного протоколу за ст.178 КУпАП. При проведенні особистого огляду ОСОБА_1 , у правій кишені куртки останнього працівниками Ямпільського ВП ГУ НП в Сумській області було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з сухою подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку експерта №19/119/7/2-722е від 25.03.2020 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, - канабісом, масою в перерахунку на висушену речовину 6,46 г., який ОСОБА_1 незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та надав суду чіткі та послідовні покази з цього приводу, пояснивши, що 24.05.2018 року, в ранковий час, він, перебуваючи на законних підставах у квартирі ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , зі столу в кімнаті викрав акумуляторний ліхтарик, що належить ОСОБА_3 ..Після з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Крім того, в середині жовтня 2020 року він, перебуваючи в лісі, який розташований неподалік смт. Свеса Ямпільського району Сумської області, виявив дві рослини «коноплі», після чого зірвав вказані рослини та переніс їх до сараю свого домоволодіння, де розвісив на стелі для їх висушування. Через деякий час, але до 13.03.2020 року, коли вказані рослини «коноплі» висохли, він подрібнив руками висушені ним в сараї рослини «коноплі» та загорнув їх у поліетиленовий пакет, після чого продовжив зберігати їх без мети збуту до 13.03.2020 року. 13.03.2020 року близько 14.00 години його було затримано працівниками поліції Ямпільського ВП ГУНП в Сумській області для складання адміністративного протоколу за ст.178 КУпАП. При проведенні особистого огляду, у правій кишені його куртки працівниками Ямпільського ВП ГУ НП в Сумській області було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з сухою подрібненою речовиною рослинного походження.

Заслухавши пояснення обвинуваченого, з`ясувавши думку учасників судового провадження, за згодою обвинуваченого суд відповідно до ч.3 ст.26 та ч.3 ст.349 КПК України визнав за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та судових витрат.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978р., «Коробов проти України» від 21.10.2011р. - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінальних правопорушень, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 що виразились в таємному, з корисних мотивів викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, а також умисні дії, які виразились у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, слід кваліфіувати за ч.1 ст.309 КК України, як кримінальний проступок.

При цьому судом виключено кваліфікуючу ознаку інкриміновану обвинуваченому за ст.309 КК України - вчинення злочину повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, та його дії кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України, з огляду на наступне.

Як вбачається з обвинувального акту, органом досудового розслідування ОСОБА_1 інкримінувалось вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, а саме «незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно».

Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 01.07.2020 року, змінено частину 2 статті 309 КК України.

У відповідності до чинної редакції частина 2 статті 309 КК України передбачає відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Таким чином, оскільки на момент судового розгляду Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018 року виключено такі кваліфікуючі ознаки, як «вчинене повторно», тобто поліпшено становище обвинуваченого, підстави для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.309 КК України з огляду на положення ч.1 ст.5 КК України, відсутні, а дії останнього необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.309 КК України, як «незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту».

Згідно ст.337 КПК України суд діє в межах висунутого обвинувачення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 у відповідності до положень ст.12 КК України вчинив нетяжкий злочин та кримінальний проступок, у вчиненому розкаявся, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с.130,131), раніше судимий (а.с.127-129), посередньо характеризується за місцем мешкання (а.с.135).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.

При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно ст.6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, враховуючи думку потерпілого, обставин, які пом`якшують та обтяжують його покарання, враховуючи роз`яснення, надані в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливе без ізоляції його від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів слід призначити покарання з урахуванням положень ч.1 ст.70 КК Україниу виді арешту.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Згідно з ч.2 ст.124 КПК України витрати на проведення судової товарозначої експертизи №19/119/9-3/2106е від 19.06.2018 року в сумі 429,00 грн. (чотириста двадцять дев`ять грн. 00 коп.), витрати на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів № 19/119/7/2-722е від 25.03.2020 рокув сумі 785,05 грн. (сімсот вісімдесят п`ять грн. 05 коп.), а всього 1214,05 грн. (одна тисяча двісті чотирнадцять грн. 05 коп.), слід покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Керуючись п.1, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», ч.3 ст.349, ст.ст.368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.309 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту;

- за ч.1 ст.309 КК України у виді 2 (двох) місяців арешту.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави:

-витрати на проведення судової товарозначої експертизи №19/119/9-3/2106е від 19.06.2018 року в сумі 429,00 грн. (чотириста двадцять дев`ять грн. 00 коп.),

-витрати на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів № 19/119/7/2-722е від 25.03.2020 рокув сумі 785,05 грн. (сімсот вісімдесят п`ять грн. 05 коп.).

Речові докази, а саме:

- акумуляторний ліхтарик марки «YJ-2820», переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 - вважати поветнутим потерпілій ОСОБА_3 ;

-поліетиленовий пакет з «канабісом», масою 5,96 г, переданий до камери зберігання речових доказів Ямпільського ВП ГУНП в Сумській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ямпільського районного суду

Сумської області Я.П. Бондарчук