Рішення № 94188459, 06.01.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5001/18

РІШЕННЯ

іменем України

"06" січня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання – Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

13.12.2018 року представник позивача ОСОБА_1 , який є поручителем згідно укладеного 27 лютого 2008 року відповідачем ОСОБА_2 з ЗАТ «ОТП Банк» (найменування змінено на ПАТ «ОТП Банк») кредитного договору №МL-401/018/2008 і набув права грошової вимоги за кредитом на підставі виконання обов`язку поручителя, – адвокат Вуїв О.В. - звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів в сумі 137648,78 грн.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначала, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 06.12.2017 року було стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 кредитну заборгованість станом на 07.12.2016 року в сумі 65261 грн. і 28.09.2018 року позивачем було сплачено цю кредитну заборгованість станом на 07.12.2016 року та визначені платежі до і після визначення кредитної заборгованість в сумі 72387 грн. (загальна сума сплачених коштів - 137648, 78 грн.), чим виконано в повному обсязі кредитний договір відповідно до строків встановлених в ньому.

Посилаючись на вимоги статей 514, 519 ЦК України, представник позивача просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 16.01.2019 року позов ОСОБА_1 було задоволено повністю, стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 137648,78 грн. (а.с.56).

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 10.11.2020 року(а.с.98) заочне рішення суду від 16.01.2019року скасовано і справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, обґрунтування позовних вимог додатково викладено у відзиві на заяву про перегляд заочного рішення (а.с.91-96), додаткових письмових поясненнях (а.с.112-133), в заяві про збільшення позовних вимог (а.с.134-135) вимогами про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, обґрунтування заперечень виклала в заяві про перегляд заочного рішення суду (а.с.63-81) і в запереченні на заяву про збільшення позовних вимогах, підставам позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, матеріали цивільної справи №473/751/17, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні встановлено, що 27.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір (а.с.6-10) згідно умов якого відповідачу ОСОБА_3 було надано кредит в сумі 101500 грн. на споживчі цілі на строк до 25.02.2023 року і вона зобов`язувалася належним чином повернути банку суму отриманого кредиту, сплатити плату за користуванням кредитом – 1,99 % річних + FIDR, комісію, розмір кредиту та нарахованих процентів мав погашатися рівними частинами протягом всього строку дії кредитного договору згідно графіку, який є Додатком цього договору.

27.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та позивачем був укладений договір поруки, яким були забезпечені вимоги кредитора щодо сплати боржником боргових зобов`язань за вказаним кредитним договором в такому розмірі, такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі (а.с.11).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 06.12.2017 року(а.с.47-51) було стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 кредитну заборгованість станом на 07.12.2016 року в сумі 65261 грн. і 28.09.2018 року позивачем було сплачено цю кредитну заборгованість, підставою виникнення солідарного обов`язку ОСОБА_1 став договір поруки.

До позивача ОСОБА_1 як поручителя, який виконав зобов`язання забезпечене порукою, переходять всі права кредитора за кредитним договором №МL-401/018/2008 від 27.02.2008 року в частині суми стягненої за рішенням суду солідарно і він набув права грошової вимоги за кредитом, отриманим відповідачем ОСОБА_2 в частині зазначеної суми відповідно до статей 514, 519 ЦК України, тому позовні вимоги про стягнення 65261 грн. з цієї підстави є обґрунтованими також з урахуванням преюдиціального значення вказаного рішення суду.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 також на виконання спірного кредитного договору вніс банку наступні платежі згідно квитанцій №12859536 від 27.02.2012року -2000грн., №13607768 від 26.03.2012року -2000грн., №14383325 від 24.04.2012року -2000грн., №19 від 28.05.2012року -2000грн., №16202437 від 26.06.2012року -2000грн., №17069525 від 26.07.2012року -2000грн., №18045904 від 27.08.2012року -2300грн., №19065236 від 27.09.2012року -2300грн., №19882550 від 24.10.2012року -2000грн., №20865570 від 23.11.2012року -2000грн., №21893393 від 25.12.2012року -2000грн., №22818305 від 24.01.2013року -2000грн., №23804867 від 25.02.2013року -2000грн., №24450208 від 14.03.2013року -2000грн., №25818331 від 25.04.2013року -2000грн., №26764803 від 27.05.2013року -2000грн., №27717507 від 25.06.2013року -2000грн., №28757315 від 25.07.2013року -2000грн., №29636264 від 21.08.2013року -2000грн., №30430093 від 13.09.2013року -2000грн., №31344826 від 11.10.2013року -2000грн., №32733041 від 22.11.2013року -2000грн., №33740561 від 20.12.2013року -2000грн., №34369815 від 09.01.2014року -2000грн., №35599951 від 14.02.2014року -1600грн., №36996858 від 25.03.2014року -1800 грн., №37696681 від 11.04.2014року -2000грн., №39152885 від 23.05.2014року -1900грн., №400Т003197 від 08.10.2018року - 16487грн. в загальній сумі 72387 грн., чим виконано з урахуванням сплати 28.09.2018 року за квитанцією №400Т003F5W – 65261,78 грн. в повному обсязі кредитний договір відповідно до строків встановлених в ньому і підтверджено копіями квитанцій (а.с.15-23), випискою з особового рахунку ОСОБА_2 (а.с.54), довідкою АТ «ОТП Банк» від 02.1.2018 року (а.с. 5), копіями витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень та іпотеки (а.с. 126-128), згідно яких 05.04.2019 року та 08.10.2019 року припинено обтяження та іпотека нерухомого майна.

Доводи представника відповідача, що вказані квитанції надані позивачем на підтвердження сплати платежів за кредитним договором такими не є через зазначення в них призначення платежів «поповнення поточного рахунку для погашення кредиту» та зобов`язання виконано позивачем частково і відповідно це не породжує у поручителя перехід прав кредитора за спірним кредитним договором спростовуються графіком, Додатком до кредитного договору за яким дати виконання зобов`язання співпадають з датами платежів і довідкою банку (а.с.2) про відсутність заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2008 року.

Разом з тим, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 15.02.2012 року у справі №1407/2-1720/2011 суд дійшов висновку, що кредитні кошти згідно укладеного 27.02.2008 року кредитного договору між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП БАНК» були отримані в період шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 є спільним майном подружжя та використовувалися сторонами за спільною згодою на потреби сім`ї. Тому суд вважає виходячи з преюдиціального значення вказаного рішення суду про солідарний обов`язок подружжя по зобов`язанням цього кредитного договору, що ОСОБА_1 набув права грошової вимоги за кредитом, отриманим відповідачем ОСОБА_2 в частині сплачених ним суми - 72387 грн., за виключенням сплачених ним 65261,78 грн., лише на половину вказаної суми, а саме 36193,5 грн.

Стосовно заяви про збільшення позовних вимог (а.с.134-135) вимогами про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції – 11837,73 грн. та трьох процентів річних від простроченої суми – 8825,3 грн., то суд ці вимоги не розглядав, оскільки вони не були оплачені судовим збором.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з відповідача підлягає стягненню 1014,47 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідент. номер 26300478 на користь ОСОБА_1 ідент. номер НОМЕР_1 грошові коштів в сумі 101455,3 грн. (сто одна тисяча чотириста п`ятдесят п`ять гривень тридцять коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ідент. номер 26300478 на користь ОСОБА_1 ідент. номер НОМЕР_1 судові витрати, які складаються з оплати судового збору в сумі 1014,47 грн. (одна тисяча чотирнадцять гривень сорок сім коп.).

Рішення може бути оскаржене в Миколаївський апеляційний суд через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу виготовлення рішення суду в повному обсязі.

Рішення суду виготовлено в повному обсязі 16.01.2021 року.

Суддя: О.Є.Старжинська