Ухвала суду № 94185659, 04.01.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42357/20

Провадження № 2-з/761/1512/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Саадулаєва А.І.,

при секретарі: Валовій Д.С.,

розглянувши у судовому засіданні заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач: Державний реєстратор КП «Світоч» м. Києва Алієв Гусейн Азіз огли (місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 9),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100),

предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

встановив:

31 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом.

Предметом позовних вимог є визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Алієва Гусейна Азіза Огли Комунального підприємства «Світоч» м. Києва, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46619097 від 23.04.2019, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 31319926 про іпотеку.

Одночасно із поданням позову, позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 , на праві приватної власності.

Також просив заборонити AT «АЛЬФА-БАНК» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714) вчиняти будь-які дії, у тому числі вносити зміни до іпотечного договору, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Підставою звернення із вказаною заявою є наявність ризику виселення заявника та членів її сімї із вказаної квартири. Обґрунтовуючи наявність вказаного ризику, заявник посилається на наявність усного попередження представника банку про виселення, оскільки об`єкт нерухомого майна передано в іпотеку.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

При цьому, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однак заявником не надано відповідних беззаперечних доказів та, відповідно, не доведено того, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернеться до суду. Крім цього позивачем не надано доказів реального існування ризиків, на які він посилається.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що заявником не були надані достатні докази обставин щодо можливості заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в цій справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому в разі задоволення позову.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: