Рішення № 9417481, 14.04.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-768-1/10

Р І Ш Е Н Н Я №2-3688-1/09

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Настевич К.О., Костюк Ю.В., Коробій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1-ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Ельфа» про стягнення грошової заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1-ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ЗАТ „Ельфа” про стягнення на користь ОСОБА_1 грошової суми з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних та пені за прострочення грошового зобовязання в розмірі 451102 грн. 87 коп., що в еквіваленті за встановленим курсом НБУ дорівнює 37711, 32 євро, судових витрат по справі. При цьому, посилається на те, що 20.07.2009 р. між ОСОБА_1, компанією «Віоdеrm» Sp.z. o. о» та ЗАТ «Ельфа» був укладений договір про уступку вимоги, за яким компанія «Віоdеrm» Sp.z. o. о», як кредитор, передала право вимоги по контракту на поставку товарів від 15.01.2007 р. №1/2007. Контрактом компанія «Віоdеrm» Sp.z. o. о», як продавець, 1.02.2007 р. поставила відповідачу по справі, як покупцю, косметичну продукцію, однак повного грошового розрахунку зі сторони відповідача за поставлену косметичну продукцію компанія «Віоdеrm» Sp.z. o. о» не отримала Відповідно до п.1.1. договору уступки ОСОБА_1 прийняв право вимоги по контракту, а відповідач як боржник, зобовязався виконати грошове зобовязання в розмірі 21830 євро. Згідно п.1.2. договору уступки відповідач як боржник не мав заперечень стосовно уступки всіх зобовязань перед компанією «Віоdеrm» Sp.z. o. о», як перед кредитором, перед ОСОБА_1, як набувача вимоги, у відповідності до п.11.5 контракту. Станом на 17.11.2009 р. грошова сума за поставлену косметичну продукцію згідно умов контракту відповідачем по справі ОСОБА_1 не сплачена, що є порушенням умов контракту, відповідно до якого відповідач зобовязався сплатити грошову суму за поставлену продукцію на умовах розстрочки платежу строком на 90 календарних днів, починаючи від дня її поставки. Відповідно до п.8.7. контракту якщо зобовязання за контрактом не виконано протягом 30 календарних днів однією з сторін, відповідно така сторона зобовязана сплатити іншій стороні пеню в розмірі 0, 1 %, але не більше 10 % від розміру заборгованості в оплаті. За період з 23.05.2007 р. по 23.11.2007 р. сума нарахованої пені становить 26113 грн. 05 коп. Три проценти річних з простроченої суми складають за період з 1.05.2000 р. по 17.11.2009 р. 20237, 61 грн. Відповідач повинен сплатити борг з врахуванням індексу інфляції в 1, 55 за період з 1.05.2007 р. по 16.11.2009 р., який становить 404752 грн. 21 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнала, пояснивши, що договір, що був підписаний головою виконавчого органу товариства без затвердження спостережною радою, не створює, не змінює і не припиняє цивільні права та обовязки особи, яку він представляє, а тому вважається неукладеним, отже відсутній обовязок перед позивачем по справі з погашення заборгованості в розмірі 21830 євро. Подавач позову без поважних причин попустив строк позовної давності по нарахуванню штрафних санкцій у вигляді пені по стягненню заборгованості по договору. Нарахування відсотків за користування чужими грошима за контрактом за період з 1.05.2000 р. по 17.11.2009 р. є неправомірним, бо до 1.10.2009 р. не було порушено строків розрахунку та нарахування відсотків. Нарахування індексу інфляції національної валюти, гривні на заборгованість в іноземній валюті євро є незаконним, бо суперечить діючому законодавству України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 20.07.2009 р. між ОСОБА_1, компанією «Віоdеrm» Sp.z. o. о» та ЗАТ «Ельфа» був укладений договір про уступку вимоги, за яким компанія «Віоdеrm» Sp.z. o. о», як кредитор, передала право вимоги по контракту на поставку товарів від 15.01.2007 р. №1/2007 ОСОБА_1 Контрактом компанія «Віоdеrm» Sp.z. o. о», як продавець, 1.02.2007 р. поставила відповідачу по справі, як покупцю, косметичну продукцію, однак повного грошового розрахунку зі сторони відповідача за поставлену косметичну продукцію компанія «Віоdеrm» Sp.z. o. о» не отримала Відповідно до п.1.1. договору уступки ОСОБА_1 прийняв право вимоги по контракту, а відповідач по справі, як боржник, зобовязався виконати грошове зобовязання в розмірі 21830 Євроцентів. Відповідно до п.п.1.2, 5.1. контракту відповідач по справі зобовязувався сплатити грошову суму за поставлену продукцію на умовах розстрочки платежу строком на 90 календарних днів, починаючи від дня її поставки. Згідно п.1.2. договору уступки відповідач, як боржник, не мав заперечень стосовно уступки всіх зобовязань компанією «Віоdеrm» Sp.z. o. о», як перед кредитором, ОСОБА_1, як набувачу вимоги у відповідності до п.11.5 контракту. Станом на 17.11.2009 р. (дату подачі позову до суду) грошова сума за поставлену косметичну продукцію згідно умов контракту відповідачем по справі не сплачена ОСОБА_1, що є порушенням умов контракту, відповідно до якого товариство зобовязувалося сплатити грошову суму за поставлену продукцію на умовах розстрочки платежу строком на 90 календарних днів, починаючи від дня її поставки (а.с.6-10).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки та відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання обовязків.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який прострочив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Згідно ст.22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Факт поставки відповідачу по справі косметичної продукції компанією «Віоdеrm» Sp.z. o. о» згідно контракту підтверджується митною (експортною) декларацією від 22.01.2007 р., що є днем поставки продукції (а.с.11).

Між сторонами по справі після укладення договору уступки виникли договірні відносини, по яким позивач по справі набув право вимоги до відповідача по справі щодо розрахунку за поставлену продукцію в частині непогашеної суми в розмірі 21830 євро.

Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті продукції не заперечується представником відповідача по справі.

Відповідач та його представник не довели, що виконання обовязку позивачу по справі не відбулось по вині останнього або з незалежних від відповідача причин, і в матеріалах справи такі підтверджуючі докази відсутні. По матеріалам справи ніщо не може бути підставою для звільнення відповідача від цивільної відповідальності перед позивачем.

Таким чином, коли розрахунок за поставку косметичної продукції перед позивачем по справі не був виконаний відповідачем, умови договору та контракту, терміни оплати були порушені з вини відповідача, повний розрахунок не відбувся у визначені договором строки, в цьому є вина відповідача, то позовні вимоги про стягнення заборгованості є правомірними та обгрунтованими.

На користь позивача з відповідача підлягають стягненню грошові кошти, не оплачені за поставлену продукцію, а саме 261130 грн. 46 коп., що є еквівалентом 21830 євро за курсом Національного банку України (100 євро=1196, 1973 грн.) на день подачі позову до суду.

Суд оцінює критично твердження представника відповідача про неукладення договору про уступку від 20.07.2009 р. на підставі ст.214 ЦК України з мотивів незатвердження його наглядовою/спостережною радою товариства.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір уступки підписаний офіційним керівником відповідача по справі ОСОБА_4 та проставлений печаткою відповідача.

Згідно ч.3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідач та його представник не довели суду, що товариство ознайомлювало позивача по справі з колом повноважень голови правління ЗАТ «Ельфа» згідно установчих документів або ж, що позивач по справі знав про відповідні повноваження вказаного виконавчого органу.

Крім того, суд враховує, що договір уступки не є майновим договором, затвердження якого потрібно наглядовою/спостережною радою товариства відповідно до статуту товариства, а лише фіксує передачу права вимоги від однієї особи до іншої, тобто є похідним від контракту на поставку косметичної продукції. Крім того, договір уступки по своїй правовій природі є двостороннім договором і підписання його з боку ЗАТ «Ельфа» не було обовязковим.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач прострочив виконання грошового зобовязання перед позивачем п справі по оплаті за поставлену продукцію, а тому з нього підлягає стягненню на користь позивача 3 % річних, що дорівнює 20237 грн. 61 коп. з розрахунку (261130, 46 грн. х 3%/ 12 х 31-за 31 місяць прострочення з 1.05.2007 р. по 17.11.2009 р.

Згідно ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови у позові.

Вимоги щодо стягнення неустойки (пені) могли бути предявлені позивачем до суду не пізніше 22.10.2008 р., представник відповідача заявила при розгляді справи про застосування до спірних правовідносин про нарахування пені строку позовної давності, отже стягнення пені після пропуску строків позовної давності не може бути проведено.

Не можуть бути задоволені й вимоги про стягнення грошової суми з врахуванням індексу інфляції.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Розрахунок за поставлену продукцію між сторонами по справі визначений п.4.1 контракту у євро, а не в національній валюті України, у п.1.1. договору про переуступку право вимоги боржник зобовязався виконати грошове зобовязання в розмірі 21830 євро, суд вираховує заборгованість відповідача станом на день розгляду справи відповідно до офіційного курсу гривні до євро, встановленого Національним Банком України, тому при вирішенні питання про повернення боргу не може враховуватись індекс інфляції, який установлений відносно гривні, а не іноземної валюти.

Загальний розмір стягуваної суми складає 261130, 46 грн.+20237, 61 грн.=281368, 07 грн.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України суд діє в межах заявлених позовних вимог та в обємі наданих доказів по справі.

Судові витрати по справі, понесені позивачем, в силу ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача в розмірі 1820 грн., що складаються з витрат по сплаченому судовому збору в сумі 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн., виходячи з об*єму задоволених позовних вимог, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.1, 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 258, 267, 512, 514, 526, 527, 530, 533, 610-612, 614, 615, 623, 624, 625, 629, 837, 651 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов представника Матью Пітер ОСОБА_2 до Закритого акціонерного товариства «Ельфа» про стягнення грошової заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ельфа» (ЗКПО 24591419, р/р 26006001303928, МФО 300528) на користь ОСОБА_1 грошову суму по договору уступки вимоги від 20 липня 2009 р., контракту на поставку товарів від 15 січня 2007 р. №1/2007 в розмірі 281368 грн. 07 коп., судові витрати по справі в розмірі 1820 грн., а всього 283188 гривень 07 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя