Ухвала суду № 941748, 07.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Нечитайла О.М., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Горлівської ОДПІ на рішення Господарського суду Донецької області від 21.11.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року по справі № 22/279а за позовом ТОВ «ЦЗФ «Узлівська» до Горлівської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21 листопада 2005 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06 лютого 2006 року, позовні вимоги ТОВ «ЦЗФ «Узлівська» до Горлівської ОДПІ задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001152340/0/799/23/30399369/4173 від 01.09.2004 року, №0001152340/1/883/23/ 30399369/5611 від 01.10.2004 року в сумі 280095 грн. 20коп.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 22.02.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2006 року, касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Горлівська ОДПІ просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволені позову з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу Горлівської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, позивачем при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2004 року були дотримані приписи п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому висновок відповідача про порушення «ЦЗФ «Узлівська» п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.2.3, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.4, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у квітні 2004 р. на 200068 грн. є безпідставними.

При цьому суд виходив з встановлених по справі обставин, а саме, що згідно з умовами договору поставки металопродукції № 048-04/1 від 05.04.2004 р. та специфікації до нього за № 1 від 30.04.2004 р., укладеного між ТОВ «Технологія» (постачальник) та ТОВ «Центральною збагачувальною фабрикою «Узлівська» (покупець), ТОВ «Технологія» в строк до 04.05.2004 р. повинно було поставити позивачеві злитки з нержавіючої сталі марки ХН38ВТ у кількості 44,42 тон на суму 1200406,08 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 200067,68 грн.

Факт поставки товару підтверджується копією акту прийому передачі від 30.04.2004 р., накладної від 30.04.2004 р. № 2178 та податкової накладної від 30.04.2004 р. № 2178 на суму 1200406,08 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 200 067,68 грн.

Сума ПДВ за даною операцією була включена ТОВ «Центральною збагачувальною фабрикою «Узлівська» до складу податкового кредиту у декларації за квітень 2004 р.

Доводи касаційної скарги на увагу не заслуговують, оскільки посилання Горлівської ОДПІ на те, що в разі, якщо продавцем податок з покупця не утриманий, сума ПДВ ТОВ «ЦЗФ «Узлівська» за фактом придбання товарів не сплачена тому не було факту надмірної сплати податків, таким чином у позивача відсутнє право формування податкового кредиту та зменшення податкових зобовязань спростовуються положеннями чинного законодавства.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з визначенням, наведеним в п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює заборону включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Датою виникнення у платника податку права на податковий кредит, згідно з п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних, дебетових карток, або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами встановлено, що виписана Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологія» податкова накладна № 2178 на суму 1200406,08 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 200 067,68 грн., яка була одержана позивачем 30.04.2004 р. і зареєстрована в книзі обліку придбань ТОВ «ЦЗФ «Узлівська» під номером тридцять пять, містить всі передбачені п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» реквізити.

Посилання податкової інспекції на те, що сума податку на додану вартість ТОВ «ЦЗФ «Узлівська» за фактом придбання товарів не сплачена спростовуються встановленими по справі обставинами та матеріалами справи, зокрема, копіями платіжних доручень, актом взаємних розрахунків між ТОВ «ЦЗФ «Узловська» та ТОВ «Технологія» станом на 01.10.2005р., бухгалтерською довідкою з якої вбачається, що сплата була здійснена платіжними дорученнями № 5 від 19.08.2004р. в сумі 2123114,76 грн., № 6 від 20.08.2004р. в сумі 5421497 грн., № 61 від 28.10.2004р. в сумі 1388711грн. 92коп. та станом на 01.11.2004р. заборгованості по договору купівлі-продажу № 048-04/1 від 05.04.2004р. з ТОВ «Технологія» немає.

З огляду на зазначене, суди прийшли до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001152340/0/799/23/30399369/4173 від 01.09.2004 року, №0001152340/1/883/23/ 30399369/5611 від 01.10.2004 року в сумі 280095 грн. 20коп.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 222, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Горлівської ОДПІ залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 21.11.2005 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Бившева Л.І.

______

Костенко М.І.

______ Нечитайло О.М. ______ Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Суддя Шипуліна Т.М.