Рішення № 94168314, 14.01.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9857/20

н/п 2/766/4037/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарі Кобець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в червні 2020р. звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 44 203,93грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 31.05.2017 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № SAMABWFC00001054245 та отримання кредитної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 06.06.2020 року має заборгованість 44 203,93 грн., яка складається з наступного: 14 135,09 грн - заборгованість за кредитом; 27 918,84 грн - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом; 2 150,00 грн. - пеня, яку в добровільному порядку не погашає в зв`язку з чим він позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 17.07.2020 прийнято до провадження справу за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

26.11.2020р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та застосувати строки позовної давності. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що кредитний договір з позивачем він не укладав, письмового договору позивачем до матеріалів справи не долучено. З наданої позивачем копії анкети-заяви не вбачається отримання відповідачем кредиту та укладання кредитного договору, оригінал такої заяви взагалі не надано, чим порушено вимоги ЦПК про належність доказів. Відсутність підпису відповідача на паперах, що надані позивачем виключає письмову форму договору та підтверджує його нікчемність. Позивачем не було надано пам`ятку клієнта, яка є складовою частиною договору про надання банківських послуг в копії заяви-анкети також відсутні дані про те, що відповідач отримав пам`ятку клієнта, підписав її. Матеріали справи не містять даних про те, що позивачем відкритий картковий рахунок та видана відповідна картка. Не зрозуміло на яких підставах позивачем здійснено розрахунок заборгованості , відсутні підтвердження що його зроблено саме по картці, що належать відповідачу. Необґрунтована процентна ставка у розмірі 93,5%. Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Крім того зазначає, що позивачем порушено строки позовної давності по нарахуванню пені.

Представник позивача своїм правом на підставі ст. 179 ЦПК України на подання відповіді на відзив не скористався.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник відповідача надав на адресу суду заяву про проведення засідання без його участі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаючись до суду з даним позовом, на підтвердження заявлених вимог банк надав суду: анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку б/н від 31.05.2017 року підписану ОСОБА_1 ; розрахунок заборгованості за договором № SAMABWFC00001054245 від 31.05.2017 року, укладеного між АТ «Акцент БАНК » та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 06.06.2020 року, витяги з умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент Банк», розміщеного на сайті, в розділі «Умови та правила», та тарифи користування кредитною карткою, інших доказів на підтвердження заявлених вимог Позивачем до суду не надано.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За ч.1 ст.1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ч.2 ст.1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1, 2 ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно зі ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 31.05.2017 відповідачем ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Надана позивачем копія анкети-заяви, підписана відповідачем, не містить інформацію про кредитний ліміт, про встановлення якого просив відповідач, погоджену сторонами процентну ставку за користування таким кредитним лімітом, строк кредитування тощо, а також інформацію про банківські картки, які б мали б бути випущені банківською установою.

Суд зазначає, що з наданого позивачем доказу у вигляді копії анкети-заяви взагалі не вбачається інформація щодо виду банківської послуги, за отриманням якої звертався відповідач до банку.

Разом з тим суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що кредитний договір з позивачем він не укладав, що позивачем не надано оригінал анкети-заяви, чим порушено вимоги ЦПК про належність доказів. Матеріали справи містять належним чином завірену копію анкети заяви від 31.05.2017р., що є допустимим доказом та відповідає вимогам ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України. Відповідачем не надано доказів на спростовання факту неналежності йому підпису в анкеті-заяві.

З наданого позивачем витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк», розміщеного на сайті http://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» вбачається, що ці умови регулюють відносини між Банком та Клієнтом з випуску та обслуговування карт. Банк випускає Клієнту Картку на підставі Заяви, належним чином заповненої та підписаної Клієнтом. Випуск карки і відкриття рахунку карти здійснюється у разі прийняття Банком позитивного рішення про можливість випуску Клієнту Карти (п. 2.1.1.1). Для надання послуг Банк видає Клієнту Картку. Її тип визначено в Договорі, частиною якого є Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. Датою укладення договору є дата отримання Карти, зазначеної у заяві (п. 2.1.1.2.1). Картка діє до останнього дня місяця, зазначеного на лицьовому боці Картки, включно (п. 2.1.12.15).

Отже суд зазначає, що підписання клієнтом банку заяви-анкети не є беззаперечним доказом видачі кредиту банком та отримання такого кредиту позичальником, зважаючи на той факт, що після розгляду заяви-анкети банк мав би прийняти рішення про видачу кредиту або про відмову у видачі кредиту. У разі позитивного рішення, банк мав би видати кредитну картку, про яку просив клієнт у заяві-анкеті, з дати отримання якої між сторонами виникли б договірні відносини щодо укладення кредитного договору у межах строку дії виданої картки.

Зважаючи на відсутність в наданій позивачем анкеті-заяві посилання на тип кредитної картки, доказів прийняття банком відповідного рішення про випуск картки, доказів видачі такої кратки відповідачу, суд не вважає доведеними ствердження позивача про отримання та не погашення кредиту відповідачем.

Будь-яких доказів у вигляді: довідки про видані відповідачу кредитні картки, виписки з банківського рахунку відповідачу з зазначенням руху коштів по такому рахунку; доказів відкриття банківського рахунку та встановлення за ним кредитного ліміту із зазначенням розміру кредитного ліміту, - позивач не надав. Не вбачається розмір кредитного ліміту, встановленого позивачем на банківську кратку відповідачу й з тексту позовної заяви. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач обмежився фразою такого змісту «відповідачу видано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку» без вказівки конкретного його розміру та номеру, дати видачі та строку дії платіжної картки.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність тощо.

Цивільне судочинство здійснює на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Керуючись наведеними принципами змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, позивач зобов`язаний був надати докази на доведення обставин, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог. Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту отримання кредиту відповідачкою у заявленому розмірі позивач не надав.

Таким чином суд вважає недоведеним позивачем факт існування домовленостей між сторонами про укладення кредитного договору та про умови кредитування , зважаючи на відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження видачі відповідачу кредиту у заявленій сумі. Оскільки суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості за тілом кредиту, відсутні підстави й для стягнення процентів, нарахованих позивачем відповідачуза користування таким кредитом.

Щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором суд зазначає таке.

Наданий розрахунок заборгованості за договором № SAMABWFC00001054245 від 31.05.2017р., укладеного між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , підписаний представником АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. Підпису відповідача такий розрахунок не містить. Отже позивач самостійно склав такий розрахунок, та тільки позивач міг впливати на зміст такого розрахунку незалежно від волевиявлення відповідача. Самостійно на власний розсуд складений позивачем розрахунок заборгованості не може бути визнаний судом належним доказом наявності заборгованості за кредитним договором у відповідача, оскільки такий розрахунок не підтверджується іншими доказами (первинними документами, які б свідчили про отримання відповідачем грошових коштів). На переконання суду, сам по собі розрахунок заборгованості, здійсненний банківською установою в односторонньому порядку, не є достатнім та беззаперечним доказом отримання кредиту позичальником без наявності доказів відкриття позичальнику карткового рахунку, зарахування грошових коштів на такий картковий рахунок, встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, отримання картки позичальником тощо.

Крім того, з наданого позичальником розрахунку заборгованості вбачається, що ним здійснювалося нарахування процентів за користування кредитом з розрахунку 93,5999999 % річних, хоча в позовній заяві позивач зазначав, що видавав кредит під 46,8 % річних. Доказів існування домовленостей з відповідачем про встановлення саме такої плати за користування кредитом матеріали справи не містять.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк», розміщеного на сайті http://a-bank.com.ua/terms у розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», суд не бере до уваги, оскільки такий витяг не містить підпису відповідача, позивач склав витяг самостійно без участі відповідача з ним під підпис останнього не ознайомлено, та позивач має можливість самостійно визначати та змінювати зміст такого витягу та тарифів, незалежно від волі на це відповідача-позичальника. Доказів користування відповідачем кредитною краткою «Універсальна» позивач до суду також не надавав. Такий витяг, на переконання суду, не може свідчити про існування між сторонами двосторонніх домовленостей про укладення кредитного договору з певним кредитним лімітом, розмір якого позивач не довів, та умовами користування кредитними коштами в межах такого ліміту. Інших належних доказів на підтвердження укладення кредитного договору у письмовій формі з зазначеним процентної ставки за користування кредитом та строком кредитування матеріали справи не містять.

Також суд не бере до уваги умови кредитного договору, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи, оскільки позивачем не доведено, що Умови та Правила надання банком кредиту є складовою кредитного договору, а саме те, що вони укладені в один день, тобто в день підписання позичальником заяви-анкети, і позичальник погоджувався з такими Умовами, саме їх мав на увазі, підписуючи заяву-анкету, та з ними ознайомлювався.

Вказаний висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду у справі № 342/180/17 (постанова від 03 липня 2019 року), № 188/1815/17(постанова від 27.08.2020), № 378/305/18 (постанова від 23.07.2020), відповідно до яких витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який викладений на банківському сайті, не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

Таким чином, суд вважає недоведеним позивачем факт існування домовленостей між сторонами про укладення кредитного договору, погодження сторонами певного кредитного ліміту, встановлення погодженого сторонами розміру процентів за користування кредитом за ставкою 46,8 % та 93,59999 % річних. Також позивачем не було доведено як факт видачі відповідачу кредиту, так і факт його неповернення відповідачем.

З цих підстав суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором у сумі 44 203,93 грн, які суд вважає безпідставними та необґрунтованими належними доказами.

Щодо застосування строку позовної давності суд виходить з наступного.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентами) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Враховуючи, що анкетою-заявою не передбачено порядку погашення заборгованості (щомісячні чергові платежі чи повернення кредиту в повному обсязі у строк кредитування), виконання зобов`язання за таким договором відбувається за вимогою кредитора.

Частиною другою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у бідь-який час.

Оскільки умовами анкети-заяви, підписаної позичальником, не передбачено відповідної календарної дати або події, з якої пов`язується виконання зобов`язання за кредитним договором, банк звернувся до суду з позовом у червні 2020 року, то саме з цього моменту боржник зобов`язаний повернути кредитору суму кредиту та відсотки за користування ним з моменту встановлення банком такої вимоги про виконання зобов`язання.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів дійшла висновку, що АТ «А-БАНК» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, у відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача та з відповідача не стягується.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12,19,81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № SAMABWFC00001054245 від 31.05.2017 у розмірі 44 203,93 грн станом на 06.06.2020 - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.В.Войцеховська

Повний текст рішення складено 14.01.2021р.