Рішення № 9416776, 12.05.2010, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 2-2206/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Махлай Л.Д.

при секретарях Москаленко І.В., Бойко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ трест „Київміськбуд-1”ім. Загороднього М.П. про стягнення витрат на санаторно-курортне лікування та на ремонт ортопедичного ліжка,

в с т а н о в и в :

у січні 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідач відшкодовує завдану його здоровю шкоду з 1974 року, оскільки він отримав виробничу травму та став інвалідом 1 групи.

Факт того, що саме на відповідача покладено обов`язок по відшкодуванню шкоди підтверджено рядом судових рішень.

17.12.2009 року та 21.01.2010 року він звернувся до відповідача щодо виділення йому коштів на оплату санаторно-курортних путівок та проїзних документів, а 15.09.2009 року він звернувся щодо відшкодування витрат по ремонту функціонального ортопедичного ліжка. На дані звернення відповіді не надійшло.

У звязку з викладеним просив стягнути з відповідача на його користь наступні суми: оплату санаторно-курортних путівок у 2010 році на нього та супроводжуючу особу в сумі 43634 грн. вартості путівок та 436 грн. 34 коп. процентів банку за перерахунок коштів; 5884 грн. 14 коп. вартості проїзних документів на нього та супроводжуючу особу, з яких за авіапереліт 1276 грн. 30 коп. на одну особу в один кінець, решта за проїзд на таксі; понесені ним витрати по ремонту ортопедичного ліжка в сумі 824 грн. 41 коп., з яких 800 грн. 40 коп. вартість ремонту, а 24 грн. 01 коп. відсотків банку; поштові збори на загальну суму 18 грн. 40 коп., до стягнення коштів на санаторно-курортне лікування та проїзні документи просив застосувати негайне виконання рішення, витрати, повязані з переводом коштів, стягнутих за рішенням суду, покласти на відповідача.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, викладених в позовній заяві та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що відповідно до ст. 3, 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» види та обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма розробляється медико-соціальною експертною комісією. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» види необхідної матеріальної, соціально-побутової і медичної допомоги визначаються органами медико-соціальної експертизи в індивідуальній програмі реабілітації. Проте така програма відносно позивача не розроблена, а визначення видів реабілітаційних заходів у довідці МСЕК чинним законодавством не передбачено. Форма довідки МСЕК, затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я від 19.05.2003 року № 224 та така довідка має містити лише дані про групу, причину та строк інвалідності. Внесення записів у таку довідку про потребу інваліда у соціально-побутових чи медичних послугах законодавством не передбачено. Соціально-побутові та медичні послуги надаються інвалідам за наявності відповідного медичного висновку.

Оскільки позивачем не надано документів, які передбачені чинним законодавством щодо потреби його у санаторно-курортному лікуванні разом з супроводжуючою особою та на ремонт ліжка позов не може бути задоволений. Позивач посилається на попередні рішення судів, проте при даному розгляді надає довідку МСЕК від 02.10.2007 року, в той час як судові рішення були прийняті у 2003-2005 роках.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач у лютому 1974 року в результаті нещасного випадку отримав виробничу травму та йому було встановлено першу групу інвалідності безстроково. Нещасний випадок стався з вини БУ-2 треста «Київміськбуд-1», який був підрозділом тресту «Київміськбуд-1», правонаступником якого є ПАТ трест „Київміськбуд-1”ім. Загороднього М.П. Дані обставини відповідачем не заперечуються.

Згідно ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ряду судових рішень обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої здоров`ю позивача покладено на відповідача.

Відповідно до довідки МСЕК № 024761 ОСОБА_1 потребує санаторно-курортного лікування із супроводжуючою особою в обидва кінці, функціональне ліжко та інші види допомоги.

Голова МСЕК Ільїн Ю.В. визнав, що внесення записів про потребу інваліда у соціально-побутових чи медичних послугах у довідку МСЕК законодавством не передбачено та такі записи внесені лише у довідку позивача, оскільки акт Н-1 було складено не організацією, де працював позивач, а структурним підрозділом відповідача, який винний у вчиненні шкоди. Позивач відмовився від складання індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації, проте законодавством не передбачено наслідків такої відмови та відсутній механізм примусу складання такої програми. А тому єдиною можливістю зазначити потребу ОСОБА_1 у соціально - побутових чи медичних послугах є внесення про це запису у довідку МСЕК. Дані про такі послуги вносяться як при обстеженні позивача комісією так і відповідно до довідок ЛКК, за місцем перебування позивача під медичним наглядом. Довідка МСЕК була замінена позивачу у 2007 року, оскільки попередня довідка стала пошарпаною та непридатною для використання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відсутність індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації позивача та внесення записів про необхідні соціально - побутові послуги у довідку МСЕК не може служити підставою для відмови у відшкодуванні додаткових витрат на санаторно-курортне лікування, протезування, стороннього догляду тощо. За змістом ст. 1195 ЦК України особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобовязана відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю санаторно-курортного лікування, протезування, стороннього догляду тощо. Те, що додаткові витрати на санаторно-курортне лікування позивача із супроводжуючою особою в обидва кінці та потреба у функціональному ліжку викликані необхідністю за станом здоров`я останнього саме через отримане каліцтво підтверджено висновками ЛКК та висновком МСЕК.

Відповідно до акту виконаних робіт від 08.09.2009 року, рахунку фактури та квитанції позивачу було відремонтовано реабілітаційне ліжко та ним сплачено за ремонт 800 грн. 40 коп. та 24 грн. 01 коп. послуги банку за переказ цих коштів.

А тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 1202 ЦК країни стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Відповідно до довідки ЛКК Центральної поліклініки Деснянського району м. Києва від 03.01.2003 року позивач потребує щорічного забезпечення санаторно-курортною путівкою на себе та супроводжуючу особу та згідно з довідкою на одержання путівки від 16.12.2009 року позивачу рекомендовано курортне лікування в Криму у санаторії „Україна” чи санаторії ім. Бурденка.

Відповідно до рахунку-фактури № С-00000001 та № С/М-000007 від 13.01.2010 року ДП „Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка Н.Н. Бурденко” вартість санаторно - курортної путівки на двох осіб на 45 днів складає 43634 грн. та вартість транспортних послуг - 389 грн. 26 коп. Позивачем сплачено вартість транспортних послуг та за послуги банку оплачено 11 грн. 68 коп., що підтверджується квитанціями (а.с.20) та 23.03.2010 року сплачено вартість путівок та за послуги банку по перерахуванню цих коштів сплачено 436 грн. 34 коп. (а.с. 178).

Відповідно до довідок агентства „КИЙАВІА” від 15.01.2010 року вартість авіаквитків по маршруту Київ-Сімферополь складає більше 5 днів 1276 грн. 30 коп., сьогодні на сьогодні 1668 грн. 40 коп.

Відповідно до довідки ПП „Плай” служба „Еліт-Таксі” від 20.01.2010 року вартість проїзду від будинку проживання позивача до аеропорту „Бориспіль” складає 189 грн.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню передоплата за транспортні послуги 389 грн. 26 коп. та за послуги банку 11,68 грн., вартість санаторно-курортних путівок у розмірі 43634 грн. та за послуги банку 436 грн. 34 коп., вартість проїзду до аеропорту на двох осіб у обидва кінці у розмірі 378 грн. (189*2), вартість перельоту в обидва кінці на двох осіб - 5105 грн. 20 коп. (1276,30*4), що разом складає 49954 грн. 48 коп.

Судом встановлено, що позивачем було направлено через поштове відділення відповідачу три заяви, у яких він просив сплатити ті суми, які заявлені у позові. За відправлення рекомендованих листів позивач сплатив 18 грн. 40 коп., проте такі витрати не входять в обсяг шкоди, заподіяної здоров`ю і їх відшкодування чинним законодавством не передбачено, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Ст. 367 ЦПК України не передбачено негайного допуску виконання судових рішень у справах про стягнення додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо, а тому вимога про застосування негайного виконання даного судового рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір в сумі 507 грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1195, 1202 ЦК України, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1” ім. М.П. Загороднього на користь ОСОБА_1 49954 грн. 48 коп. витрат на санаторно-курортне лікування та проїзні документи, 824 грн. 41 коп. витрат по ремонту функціонального ліжка, всього 50778 грн. 89 коп.

Витрати, пов`язані з переводом грошових коштів по даному рішенню покласти на ПАТ трест „Київміськбуд-1” ім. М.П. Загороднього.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Київміськбуд-1” ім. М.П. Загороднього на користь держави 507 грн. 79 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя підпис

Рішення не набрало законної сили.

Копія вірно

Суддя