Ухвала суду № 94166759, 15.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

15 січня 2021 року Справа № 580/136/21

Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву арбітражної керуючої Носань Наталії Сергіївни про вжиття заходів забезпечення позову в справі за позовом арбітражної керуючої ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання незаконним та скасування розпорядження про усунення виявлених порушень,

встановив:

14 січня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася арбітражна керуюча ОСОБА_1 з позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просить:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача про усунення виявлених порушень від 18.12.2020 №112-Р;

2) визнати незаконними дії членів комісії відділу банкрутства Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - заступника начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Безручко М.В., провідного спеціаліста відділу банкрутства Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Парубчака А.Ф., головного спеціаліста відділу банкрутства Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)Храпливої В.А. щодо проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності позивача та складання акту позапланової перевірки позивача від 15.12.2020 №134-А.

До позовної заяви позивачем додано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про усунення виявлених порушень від 18.12.2020 №112-Р.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що оскільки розгляд справи виходить за часові межі, визначені оскаржуваним розпорядженням, а усунення виявлених порушень у спосіб передбачений розпорядженням являється неможливим не тільки у зв`язку із перебуванням ліквідаційної процедури СФГ «Бескид» на кінцевому етапі – затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а і через те, що формулювання способу усунення порушення, викладене в розпорядженні, не дає можливості встановити реальний алгоритм усунення виявлених порушень. Крім того заявник зазначила, що ознаки протиправності проведеної членами комісії відділу банкрутства Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) позапланової невиїзної перевірки є очевидним, що детально викладено в позовній заяві.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суддя зазначає таке.

Згідно частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову суддя має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Окрім зазначеного вище, суд звертає увагу на роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 “Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ”, при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суддя з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Проаналізувавши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, а також надавши оцінку підставам з яких заявник просить забезпечити позов вищевказаним шляхом, суддею не враховуються такі обґрунтування, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та іншим особам до ухвалення рішення в адміністративній справі, і що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а також що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Так, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.

Суддя зазначає, що перевірка протиправності рішення можлива лише на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності під час судового розгляду справи на підставі позову, про забезпечення якого просить позивач. Тобто, встановлення ознак протиправності оскаржуваного рішення є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Крім того посилання заявника не те, що розгляд справи виходить за часові межі, визначені оскаржуваним розпорядженням, а усунення виявлених порушень у спосіб передбачений розпорядженням являється неможливим не тільки у зв`язку із перебуванням ліквідаційної процедури СФГ «Бескид» на кінцевому етапі – затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, а і через те, що формулювання способу усунення порушення, викладене в розпорядженні, не дає можливості встановити реальний алгоритм усунення виявлених порушень, не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав, які просить захистити позивач, суддя не вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За наведених обставин, суддя дійшов висновку про відсутність належних доказів того, що до моменту ухвалення рішення в справі невжиття забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, суддя вважає відсутніми підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви арбітражної керуючої ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову в справі за позовом арбітражної керуючої ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання незаконним та скасування розпорядження про усунення виявлених порушень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя В.П. Тимошенко