Ухвала суду № 94162192, 15.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 січня 2021 р. Справа № 215/6967/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», яка виявилася у неналежному застосуванні управлінської функції в розумінні п. 18. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України за результатами розгляду заяви від 19.10.2020р. вх.ЗГ-3919-50101-1020 відповідно до ст. 18 Закону України «Про звернення громадян»; не винесенні за результатами розгляду звернення від 19.10.2020р. вх.ЗГ-3919-50101-1020 рішення, постанови, тобто правового акту та у порушенні управлінської функції відповідно до п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України і ст. 3. 34, 68 Конституції України; не наданні номера справи, дату прийняття рішення ВСУ, яким зобов`язують встановити лічильники газу безкоштовно, так як в тарифи за послугу газопостачання вкладена ціна за установку; зобов`язати видати на виконання управлінських функцій рішення дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк відповідно до вимог заяви від 19.10.2020р. вх.ЗГ-3919-50101-1020 і надати звіт діяльності товариства за 2014-2019р.; не зазначенні дати, місця, часу для отримання його сім`єю дивідендів;

- зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зазначити порядок, яким чином можливо передати свої акції дітям, крім нотаріального.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було передано на розгляд Дніпропетровському окружному адміністративного суду. Провадження у справі не відкривалось.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2020 року справа № 215/6967/20 була передана на розгляд судді Серьогіній О.В.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Публічно-правовий спір у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб`єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії з доданими до неї документами, суд зазначає наступне.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаються положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 року.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; виконавець комунальної послугице суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. А згідно зістаттею 12 цього ж Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Таким чином, взаємовідносини між позивачем та відповідачем, як господарюючим суб`єктом не є публічно-правовими, оскільки, правовідносини між споживачами та виконавцями (виробниками) комунальних послуг ґрунтуються на договірних засадах. А отже і питання встановлення лічильників газу перебуває поза межами адміністративної юрисдикції.

Слід зазначити, що вказані правовідносини за суб`єктним складом їх учасників також не відносяться до публічно-правових, оскільки позивачем є фізична особа, а відповідачем - юридична особа Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», яке не здійснює владних управлінських функцій, в тому числі і на виконання делегованих повноважень, та не є суб`єктом владних повноважень в контексті пункту 7 частини першоїстатті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 24 рішення в справі “Сокуренко і Стригун проти України” від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що фраза “встановленого законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі “Занд проти Австрії” від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» підлягають розгляду за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Отже, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.

За таких обставин суддя дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження у цій справі, оскільки дана справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 215/6967/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Серьогіна