Рішення № 94161931, 14.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 січня 2021 р. Справа № 120/6577/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши письмово за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Заявлені позовні вимоги мотивовані протиправністю винесеного відповідачем рішення за № 101 (63 сесії 7 скликання) від 25.09.2020 про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту селища міського типу Стрижавка Вінницького району Вінницької області, як такого, що прийняте всупереч положенням Земельного кодексу України.

Ухвалою від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано в Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області:

- належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, які були подані позивачем при зверненні із клопотанням до відповідача, за результатами розгляду якого винесене оскаржуване рішення відповідача від 25.09.2020 за № 101;

- докази які підтверджують ту обставину, що спірна земельна ділянка на яку претендує позивач, була надана у власність іншій (іншим) особі (особам);

- докази, які підтверджують належне оформлення права власності чи права користування на спірну земельну ділянку іншими громадянами, яким така ділянка передавалася за рішенням сільської ради.

24.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позиція відповідача у справі ґрунтується на правомірності оскаржуваного рішення. Відповідач зазначає, що, відповідно до ст.118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки (однієї) та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (одна).

Так, представник відповідача у відзиві вказує, що при зверненні з клопотанням позивач не дотримався усіх вимог п. 6 ст. 118 Земельного Кодексу України, а саме не надав усі необхідні документи для розгляду клопотання (погодження землекористувача) у належно завіреній формі, адже зазначена позивачем на графічних матеріалах земельна ділянка земельна ділянка знаходиться у власності ОСОБА_3 .

Ухвалою від 30.11.2020 в Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області витребувано інформацію про місце проживання (перебування) ОСОБА_3 , а також інформацію з приводу правового статусу належної зазначеній особі на праві користування (власності) земельної ділянки з наданням підтверджуючих документів.

Ухвалою від 21.12.2020 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 , а також встановлено строк на подання письмових пояснень в порядку ст. 162 КАС України.

04.01.2021 на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких вона просила відмовити в задоволенні позову. Зокрема зазначила, що об`єктом спору є земельна ділянка, яка належить їй на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю виданого 19.03.1998 та зареєстрованого в книзі записів державного акту за №657.

Крім того, 04.01.2021 третьою особою подано заяву про закриття провадження у справі, в зв`язку з тим, що на її переконання, дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою від 13.01.2021 відмовлено в задоволенні заяви третьої особи від 04.01.2021 про закриття провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 24.07.2020 позивач звернувся до Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту селища міського типу Стрижавка Вінницького району Вінницької області.

До вказаного клопотання додано графічний матеріал із позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки з приміткою: земельна ділянка межує із земельною ділянкою за кадастровим номером 0520655900:02:005:0153, а також копію паспорта; копію податкового номеру.

Разом із тим, рішенням 63 сесії 7 скликання Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 25.09.2020 за №101 позивачу відмовлено в наданні відповідного дозволу. Відмова мотивована тим, що бажана земельна ділянка перебуває у власності третьої особи.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Земельні відносини в Україні відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування та порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування передбачені статтями 118, 122 та 123 ЗК України.

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).

Аналіз частин 6 та 7 статті 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 1 статті 122 ЗК України).

Судом встановлено, що позивач, бажаючи використати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки державної власності, звернувся до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту селища міського типу Стрижавка Вінницького району Вінницької області.

До клопотання позивач додав графічний матеріал із позначенням місця розташування бажаної земельної ділянки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що така земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 (прізвище змінено згідно свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_1 від 29.09.2001) на підставі Державного Акту на право приватної власності на землю виданого 19.03.1998 та зареєстрованого в книзі записів державного акту за №657.

Вказані документи були надані третьою особою на вимогу суду для з`ясування правового статусу спірної земельної ділянки.

З огляду на встановлені обставини та надані третьою особою пояснення, суд зазначає, що доданий до матеріалів справи Державний Акт на право приватної власності на землю виданого 19.03.1998 свідчить про передачу бажаної позивачем земельної ділянки у власність (користування) ОСОБА_2 .

Разом із тим, звертаючись до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність для ведення особистого селянського господарства, позивач не надав погодження землекористувача цієї земельної ділянки. Водночас, з наданих третьою особою письмових пояснень вбачається, що остання заперечує проти надання відповідного дозволу.

Частиною 5 статті 242 КАС України вказано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.12.2018 року у справі №509/4156/15-а наведено висновки, що враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), Суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Отже, Верховним Судом акцентовано увагу, що клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та додатки до нього мають бути належним чином оформленими. Ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі №802/159-17-а викладено висновки застосування статті 118 ЗК України, зокрема як слідує із змісту частини шостої статті 118 ЗК України, даною нормою в імперативній формі встановлено, що для отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності заінтересована особа повинна подати клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри, а також обов`язково додати графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Будь-яких винятків з цього правила чи альтернативних варіантів дана норма не містить. Необхідність подання таких матеріалів випливає із самого змісту наведених норм, оскільки, як передбачено частиною сьомою цієї статті, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації. З цього випливає, що графічні матеріали, які додаються до клопотання повинні бути такими, обсяг даних яких дозволяє чітко ідентифікувати бажане місце розташування земельної ділянки відносно інших землевласників та землекористувачів, а бажана земельна ділянка має бути максимально конкретизованою, що б давало можливість відповідачу насамперед встановити зазначене місце розташування, перевірити відповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів та у передбачених земельним законодавством випадках надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо чітко визначеної земельної ділянки».

Вирішуючи спір, суд враховує висновки Верховного Суду, та констатуючи те, що бажана позивачем земельна ділянка не є вільною, що потребує погодження землекористувача, приходить до висновку, що надана відповідачем відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,1000 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність в межах населеного пункту селища міського типу Стрижавка Вінницького району Вінницької області є правомірною та такою, що відповідає вичерпним підставам, визначеними частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. 40-річчя Перемоги, буд. 7, смт. Стрижавка, Вінницький район, Вінницька область, 23210, код ЄДРПОУ 04330021)

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Повний текст рішення складено 14.01.2021

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна