Ухвала суду № 94160966, 15.01.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.01.2021

Справа № 334/6408/20

Провадження № 2/334/922/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Косаренко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» Клименка Тараса Васильовича про забезпечення позову, -

встановив:

Представник позивача АТ «ТАСКОМБАНК» Клименко Т.В. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/4 частки власності нерухомого майна - квартири, яка належить відповідачці ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовує тим, що станом на 21.08.2020 заборгованість відповідачки перед позивачем за Заявою - договором № 104/3558994-СК на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з встановленням Кредитного ліміту) від 24.05.2017 становить 127 291,31 гривня. Відповідачка уникає свого обов`язку щодо повернення кредиту, заборгованість постійно збільшується. Таким чином, існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржників за рахунок наявного у них майна. У випадку відчуження відповідачкою нерухомого майна або переходу до іншої особи права власності на нерухоме майно, буде неможливо звернути стягнення на нього у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу та його виконанні. Тому єдиним дієвим, ефективним, заходом забезпечення позову є накладення арешту на 1/4 частки нерухомого майна, що належить відповідачці на праві приватної власності. Даний захід забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами, з огляду на вартість майна 23 749 гривень та заявленими позовними вимогами в розмірі 127 291,33 гривень.

Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши клопотання представника позивача, письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано частиною четвертою статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, статті 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, які згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно частини першої статті 149 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 3, 4 постанови від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанова № 9), згідно з пунктом 1 частини першої статті 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно з пунктом 43 рішення у справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

У пункті 6 Постанови № 9 зазначено, що забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

З огляду на викладене, вбачається висновок, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачки, співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий захід забезпечення позову буде спроможній забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Як на підставу забезпечення позову представник позивача посилається на те, що відповідачка не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, що на його думку може унеможливити виконання рішення суду.

Але, вказана обставина не дає суду підстав для обґрунтованого припущення, що нерухоме майно, яке є власністю відповідачки, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Крім цього, суд вважає неспівмірною вартість предмета забезпечення позову ціні позову, оскільки середня ринкова вартість аналогічних квартир у м. Запоріжжі складає від 1 101 695 до 1 468 927 гривень (джерело: https://dom.ria.com).

Тобто, вартість частки належного відповідачці на праві спільної часткової власності майна становить від 275 423,75 до 367 231,75 гривень, що значно перевищує ціну позову.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову та встановлено, що заявником не надано достатніх і переконливих доказів, які б свідчили, що не вжиття відповідного заходу забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливить виконання судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149 - 153, 260, 268 ЦПК, суд,-

постановив:

У задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» Клименка Тараса Васильовича про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Суддя: