Ухвала суду № 94160095, 15.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13180/20

У Х В А Л А

про повторне залишення позовної заяви без руху

15.01.2021 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Ковальчук Олеся Василівна, до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення без надання іншого житла,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Ковальчук Олеся Василівна, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення без надання іншого житла.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.12.2020 року до позовної заяви застосовано правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у новій редакції) з усуненими недоліками, її копії для відповідача, а також сплати судового збору в сумі 840,80 грн., про що подати документ, що підтверджує його сплату у зазначеній сумі.

Позовна заява залишена без руху з тих підстав, що подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема, без додержання вимог, викладених у п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме, не містить: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Позивач у позовній заяві посилається на те, що підставою для його проживання у житлі за адресою: АДРЕСА_1 , став ордер на вселення від 13.07.1982 року. У порушення вказаних вимог до позову не додано доказів на підтвердження вказаних обставин, зокрема ордеру на вселення. Крім того, позовна заява не містить викладу обставин щодо проживання відповідача у квартирі на час звернення з даним позовом до суду, зазначення доказів, що підтверджують ці обставини, виходячи з того, що предметом позову є виселення відповідача з квартири. Крім того, позивачем у позовній заяві заявлено вимогу немайнового характеру, однак у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У даному випадку позивачеві слід було сплатити судовий збір та подати документ, що підтверджує його сплату в сумі 840,80 грн.

Ухвалу про залишення позову без руху направлено позивачеві та його представнику.

Представником позивача – адвокатом Ковальчук О.В. подано до суду клопотання про усунення недоліків, до якого додано копію ордеру на вселення та квитанцію про сплату судового збору.

Таким чином, вищезазначених недоліків позивачем у повному обсязі не усунуто.

Суддя зауважує, що для усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді від 11.12.2020 року, позивачу слід подати до суду належним чином оформлену позовну заяву (у новій редакції) з усуненими недоліками, її копію для відповідача. При цьому копію ордеру на вселення на виконання ухвали про залишення позову без руху надано лише в одному примірнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та повторно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків.

Суддя наголошує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У цих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

У зв`язку з наведеним, вимоги судді щодо усунення недоліків позовної заяви, зазначені в даній ухвалі про залишення повторно позовної заяви без руху щодо оформлення заяви у відповідності до норм цивільного процесуального законодавства, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Ковальчук Олеся Василівна, до ОСОБА_2 про виселення з житлового приміщення без надання іншого житла – повторно залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз`яснивши при цьому, що в разі неусунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай