Вирок № 94156154, 14.01.2021, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1432/20

Провадження №:1-кп/138/30/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі колегії суддів:

головуючого: судді Савкової І.М.,

суддів Холодової Т.Ю., Цибульського О.Є.,

за участі: секретаря Спічко А.В.,

прокурора Путрі О.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ;

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника адвоката Головацького С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальне провадження №12019020000000509 від 26.12.2019 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карабинівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, розлучний, на утримані неповнолітня дитина – 2011 року народження (зі слів), непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 16.08.2019 о 18 год. 00 хв., біля однієї із спортивних баз, що розташована на Трухановому острові у м. Київ, розуміючи неправомірність своїх дій, погодився на пропозицію невстановленої особи на ім`я ОСОБА_3 , та за кошти у сумі 800 грн., без передбаченого законом дозволу та в порушення вимог, визначених п.21 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняної зброї для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами смертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 21.08.1998 №622, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2012 №5, придбав ручну наступальну осколкову гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, відповідно до висновку експерта №51 від 04.05.2020, яку незаконно переніс та зберігав за місцем тимчасового проживання в приміщенні спортивної бази, що розташована у м. Київ по вул. Трухановській,5.

Після звільнення, 23.09.2019 з ТОВ «Укртрансміст», ОСОБА_2 перевіз, незаконно зберігаючи при собі, вказану вище гранату з м. Києва до свого будинку, що розташований в АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав, сховавши у картонну коробку на шафі однієї із кімнат будинку.

Відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи №51 від 04.05.2020 – ручна наступальна осколкова гранати РГД-5 є бойовим припасом промислового виготовлення військового призначення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України – придбання, зберігання, носіння бойового припасу, без передбаченого законом дозволу.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

Крім того, установлено, що 25.12.2019 приблизно о 15 год. 00 хв. до будинку ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_2 , прийшли його товариші ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з яким він почав розпивати спиртне. Через певний час до будинку ОСОБА_2 прийшли його знайомі місцеві мешканці, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та неповнолітня ОСОБА_9 , які продовжили вживали спиртні напої.

Через певний час, біля 00 год. 30 хв. 26.12.2019, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, під час якого останній почав наносити удар руками по обличчю ОСОБА_2 , однак згодом заспокоївся та припинив побиття. Після цього ОСОБА_2 , будучи невдоволеним поведінкою гостей, став виганяти усіх зі свого будинку, при цьому усі присутні вийшли за межі домоволодіння, а ОСОБА_4 і ОСОБА_6 виражаючи своє невдоволення шляхом суперечки та образ ОСОБА_2 , залишились на території його подвір`я.

У відповідь на зухвалі дії вказаних осіб, з метою помсти за свою образу та побиття, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , застосувавши проти них гранату. З цією метою, ОСОБА_2 зайшов у свій будинок, де з картонної коробки, що зберігалась на шафі у одній із кімнат, дістав незаконно придбану ним в середині серпня 2019 року у м. Києві ручну наступальну осколкову гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, відповідно до висновку експерта №51 від 04.05.2020.

Після цього ОСОБА_2 вийшов на ганок свого будинку з метою вбивства ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , способом небезпечним для життя багатьох осіб, так-як усвідомлював небезпеку своїх дій, тримаючи у руці наступальну осколкову гранату РГД-5 основним призначенням якої, відповідно до тактико-технічних характеристик, є ураження живої цілі уламками корпусу з радіусом зони ураження до 20 метрів, а можливими наслідками від чого є заподіяння смерті людей.

Таким чином, розуміючи наслідки від застосування вказаної вище наступальної осколкової гранати РГД-5, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 умисно висмикнув з гранати та викинув на землю запобіжну чеку, привівши таким чином її у бойову готовність, висловлюючи погрози її застосування до вказаних осіб, намагався кинути бойову гранату у бік ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ..

Усвідомлюючи небезпеку, яка виникла з боку ОСОБА_2 , та з метою недопущення доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , спробували відібрати у ОСОБА_10 гранату. З цією метою, ОСОБА_4 схопив двома своїми руками за кисть ОСОБА_2 , у якій була затиснута граната, та почав її утримувати, для того щоб останній не відпустив спусковий важіль гранати, а ОСОБА_6 , в цей час, повалив останнього на землю, та тримав його в положенні лежачи на спині, поки ОСОБА_4 намагався відібрати та знешкодити бойовий припас, а саме наступальну осколкову гранату РГД-5. Однак, ОСОБА_10 відпустив спусковий важіль гранати, привівши її таким чином в дію, внаслідок чого стався вибух.

В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_6 отримав множинні осколочні поранення спини та був госпіталізований до Могилів-Подільської ОЛІЛ, а ОСОБА_4 помер на місці події.

Однак, довести ОСОБА_2 свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя дох осіб до кінця не вдалось від причин що не залежали від його волі, оскільки потерпілому ОСОБА_6 в Могилів-Подільській ОЛІЛ своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №165 від 26.01.2020, у ОСОБА_4 мали місце такі тілесні ушкодження: травматична ампутація правої кисті на рівні промінево - п`ясного суглобу; дві садни на грудній клітині зліва від правого соска, дві подібні садни в лівій підключичній ділянці; рвана рана по передній поверхні правого плечового суглоба та у верхній третині правого плеча, три забійні рани по верхній поверхні правого плечового суглоба, три подібні рани по переду від рваної рани по передній поверхні правого плечового суглобу, дві забійні рани по передній поверхні грудної клітини в проекції грудини, дві подібні рани в ділянці правої ключиці у внутрішнього кінця та у її середині, рвана рана в ділянці волосяної частини голови справа та в ділянці правої щоки до нижньої третини, дві рвані рани правої вушної раковини; лінійний перелом кісток склепіння черепу (лобної кістки та правої тім`яної кістки) з розходженням між краями та вибуханням в них речовини головного мозку: з розбавленням речовини головного мозку правої півкулі в тім`яно-скроневій ділянки, з ушкодженням твердої та м`яких мозкових оболонок, лінійний перелом правого крила клиновидної кістки, який з`єднується з переломами склепіння черепу. Всі вище описані тілесні ушкодження могли утворитись одномоментно (внаслідок вибуху).

Смерть ОСОБА_4 настала в наслідок відкритого перелому кісток склепіння та основи черепу з пошкодженням речовини головного мозку, м`яких та твердих мозкових оболонок правої півкулі головного мозку.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №76/17 від 13.04.2020, у ОСОБА_6 мали місце такі тілесні ушкодження: множинні осколкові поранення м`яких тканин правої половини спини, поверхневої дільниці лівого плеча, правого кульшового суглобу, стегна, які утворились від множинної дії предметів з загостреною травмуючою поверхнею, яким могли бути і осколки від вибухового пристрою типу гранати, можливо 26.12.2019, та належить всі у сукупності та кожне окремо до легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я більше 6-ти діб, але менше 21-ї доби.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України –закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, вчинений способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

Крім того, 25.12.2019 приблизно 15 год. 00 хв. в будинку ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_2 , прийшли його товариші ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з яким він почав розпивати спиртне. Через певний час до будинку ОСОБА_2 прийшли його знайомі місцеві мешканці, а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та неповнолітня ОСОБА_9 , які продовжили вживати спиртні напої.

Через певний час, біля 00 год. 30 хв. 26.12.2019, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, під час якого останній почав наносити удар руками по обличчю ОСОБА_2 , однак згодом заспокоївся та припинив побиття. Після цього ОСОБА_2 , будучи невдоволеним поведінкою гостей, став виганяти усіх зі свого будинку, при цьому усі присутні вийшли за межі домоволодіння, а ОСОБА_4 і ОСОБА_6 виражаючи своє невдоволення шляхом суперечки та образ ОСОБА_2 , залишились на території його подвір`я.

У відповідь на зухвалі дії вказаних осіб, з метою помсти за свою образу та побиття, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_4 і ОСОБА_6 , застосувавши проти них гранату. З цією метою, ОСОБА_2 зайшов у свій будинок, де з картонної коробки, що зберігалась на шафі у одній із кімнат, дістав незаконно придбану ним в середині серпня 2019 року у м. Києві ручну наступальну осколкову гранату РГД-5 промислового виготовлення військового призначення, відповідно до висновку експерта №51 від 04.05.2020.

Після цього ОСОБА_2 вийшов на ганок свого будинку з метою вбивства ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , способом небезпечним для життя багатьох осіб, так-як усвідомлював небезпеку своїх дій, тримаючи у руці наступальну осколкову гранату РГД-5 основним призначенням якої, відповідно до тактико-технічних характеристик, є ураження живої цілі уламками корпусу з радіусом зони ураження до 20 метрів, а можливими наслідками від чого є заподіяння смерті людей.

Таким чином, розуміючи наслідки від застосування вказаної вище наступальної осколкової гранати РГД-5, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 умисно висмикнув з гранати та викинув на землю запобіжну чеку, привівши таким чином її у бойову готовність, висловлюючи погрози її застосування до вказаних осіб, намагався кинути бойову гранату у бік ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ..

Усвідомлюючи небезпеку, яка виникла з боку ОСОБА_2 , та з метою недопущення доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , спробували відібрати у ОСОБА_10 гранату. З цією метою, ОСОБА_4 схопив двома своїми руками за кисть ОСОБА_2 , у якій була затиснута граната, та почав її утримувати, для того щоб останній не відпустив спусковий важіль гранати, а ОСОБА_6 , в цей час, повалив останнього на землю, та тримав його в положенні лежачи на спині, поки ОСОБА_4 намагався відібрати та знешкодити бойовий припас, а саме наступальну осколкову гранату РГД-5. Однак, ОСОБА_10 відпустив спусковий важіль гранати, привівши її таким чином в дію, внаслідок чого стався вибух.

В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_10 , ОСОБА_6 отримав множинні осколочні поранення спини та був госпіталізований до Могилів-Подільської ОЛІЛ, а ОСОБА_4 помер на місці події.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №165 від 26.01.2020, у ОСОБА_4 мали місце такі тілесні ушкодження: травматична ампутація правої кисті на рівні промінево - п`ясного суглобу; дві садни на грудній клітині зліва від правого соска, дві подібні садни в лівій підключичній ділянці; рвана рана по передній поверхні правого плечового суглоба та у верхній третині правого плеча, три забійні рани по верхній поверхні правого плечового суглоба, три подібні рани по переду від рваної рани по передній поверхні правого плечового суглобу, дві забійні рани по передній поверхні грудної клітини в проекції грудини, дві подібні рани в ділянці правої ключиці у внутрішнього кінця та у її середині, рвана рана в ділянці волосяної частини голови справа та в ділянці правої щоки до нижньої третини, дві рвані рани правої вушної раковини; лінійний перелом кісток склепіння черепу (лобної кістки та правої тім`яної кістки) з розходженням між краями та вибуханням в них речовини головного мозку: з розчавленням речовини головного мозку правої півкулі в тім`яно-скроневій ділянки, з ушкодженням твердої та м`яких мозкових оболонок, лінійний перелом правого крила клиновидної кістки, який з`єднується з переломами склепіння черепу. Всі вище описані тілесні ушкодження могли утворитись одномоментно (внаслідок вибуху).

Смерть ОСОБА_4 настала в наслідок відкритого перелому кісток склепіння та основи черепу з пошкодженням речовини головного мозку, м`яких та твердих мозкових оболонок правої півкулі головного мозку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковано за п.5 ч.2 ст.115 КК України – умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

Суд вважає дану кваліфікацію вірною.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнав частково. Суду дав показання, згідно яких 25.12.2019 разом з ОСОБА_4 ходили за ялинками. Повертаючись додому придбали алкогольні напої, вживали по місцю проживання обвинуваченого. Згодом до них приєднались ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .. Згодом прийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .. Під час вживання алкогольних напоїв між обвинуваченим та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт. В подальшому ОСОБА_6 наніс удари обвинуваченому рукою по обличчю. За вказівкою обвинуваченого вийшли на вулицю. Перебуваючи на подвір`ї суперечка продовжувалась. ОСОБА_6 не бажав залишати подвір`я домоволодіння обвинуваченого, зав`язалась бійка. Обвинувачений повернувся в будинок, взяв з шафи гранату, хотів налякати ОСОБА_6 , наказував всім залишити подвір`я. ОСОБА_6 не повірив в реальність дій обвинуваченого, продовжував бійку. Для більшої переконливості, витяг чеку. ОСОБА_6 навалився на обвинуваченого, сів зверху, бив по обличчю, наказував ОСОБА_4 щоб останній забрав гранату. ОСОБА_4 вириваючи гранату з рук обвинуваченого, зламав останньому палець. Граната зірвалась в руках у ОСОБА_4 .. Обвинувачений прийшов до свідомості біля магазину, що знаходиться неподалік його будинку, що відбувалось після зриву не пам`ятає, перебував у шоковому стані. Пояснив, що з ОСОБА_4 перебував у дружніх стосунках, з потерпілим ОСОБА_6 просто знайомі, неприязних відносин не було, раніше разом відпочивали, вживали алкогольні напої, зокрема по місцю проживання обвинуваченого.

Підтвердив, що приблизно в серпні 2019 року придбав в місті Києві у знайомого гранату за 800 грн.. Привіз додому та зберігав на шафі, мав намір глушити рибу. В армії не служив, однак розумів наслідки від зриву гранати. Наміру зривати гранату не мав, чеку витяг щоб повірили, тримав гранату зажатою в руці до останнього. Попереджав, щоб йшли, бо зірве. Думав в подальшому викинути гранату до криниці або вставити чеку на місце.

Потерпіла ОСОБА_13 суду дала показання, згідно яких ОСОБА_4 її брат. Обвинувачений з братом перебували в дружніх стосунках. 25.12.2019 ОСОБА_4 повідомив, що йде до ОСОБА_2 . Приблизно опівночі набирала брата на мобільний, останній повідомив, що сидить з ОСОБА_14 біля школи. Через 8 хв. по телефону дізналась, що сталося лихо. Приїхавши на місце події, біля домоволодіння обвинуваченого, біля воріт, зі сторони вулиці, виявила брата, у останнього не було руки. Брат був ще живий , однак без свідомості, важко дихав. По дорозі до лікарні брат помер. Зі слів очевидців, знає, що між обвинуваченим та ОСОБА_15 виник конфлікт. ОСОБА_16 наносив удари обвинуваченому, не хотів залишати подвір`я будинку останнього. Обвинувачений погрожував присутнім гранатою, брат намагався вирвати гранату, просив викинути в криницю. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.

Свідок ОСОБА_9 суду дала показання, згідно яких з обвинуваченим перебуває в дружніх відносинах. 25.12.2019 приблизно о 17:30 год. зателефонував ОСОБА_4 запросив до ОСОБА_2 .. Перебуваючи в гостях у ОСОБА_17 вживали алкогольні напої, грали карти. Приблизно о 19.00 год. до них приєднався ОСОБА_5 .. О 20:00 год. прийшли ОСОБА_8 і ОСОБА_18 .. Через дві години до них приєдналися ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .. Під час вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 виник конфлікт. Для з`ясування конфлікту вийшли на вулицю. ОСОБА_19 продовжував штовхати, шарпати ОСОБА_2 .. Хлопців намагались заспокоїти, розборонити. ОСОБА_2 виганяв ОСОБА_6 з подвір`я, останній ігнорував вимогу обвинуваченого, продовжував спілкуватися з ОСОБА_5 .. ОСОБА_2 повернувся до будинку, дістав щось з шафи, заховав за спину, вийшов на вулицю. На вулиці, погрожуючи гранатою обвинувачений просив всіх залишити подвір`я говорив «виходьте зараз зірве». Коли ОСОБА_6 залишав подвір`я ОСОБА_2 зачепив його хвірткою, знову зав`язалась бійка. ОСОБА_20 тримав гранату в руці, все відбувалось приблизно 12 хв.. Підтвердила, що ОСОБА_6 ставив під сумнів справжність гранати.

Свідок ОСОБА_8 суду дала показання, згідно яких 25.12.2019 знаходилась на роботі. Приблизно о 20:00 год. зателефонував ОСОБА_4 запропонував зустрітися у ОСОБА_17 , «посидіти». Згодом приєднались ОСОБА_21 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,. В ході відпочинку спілкувались, вживали алкогольні напої, пережимались на руках. Між ОСОБА_22 та ОСОБА_6 виник конфлікт. ОСОБА_5 попросив вийти вирішувати конфлікт на вулицю. На вулиці під час розмови ОСОБА_6 штурхав, бився з ОСОБА_2 .. Хлопці розборонили обвинуваченого з потерпілим. Коли ОСОБА_6 виходив з подвір`я ОСОБА_2 штовхнув ворота та вдарив ОСОБА_6 , зав`язалась бійка. Хлопці вдруге розборонили потерпілого та обвинуваченого. ОСОБА_20 пішов до будинку та виніс гранату, став виганяти з подвір`я. Що відбувалось далі не бачила, оскільки залишила домоволодіння пішла до дружини ОСОБА_6 . Розмовляючи на вулиці з останньою, почула вибух. Весь конфлікт тривав приблизно 1 год., билися орієнтовно 5 хв..

Свідок ОСОБА_5 суду дав показання, згідно яких 25.12.2019, приблизно о 18.00 год. зателефонував ОСОБА_2 , запросив в гості. Приїхав приблизно о 20:00 год.. У обвинуваченого в гостях були: ОСОБА_14 , ОСОБА_4 .. Випивали, грали карти. Згодом приєднались ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .. Через певний час прийшли ОСОБА_16 та ОСОБА_25 .. Під час відпочинку, виник конфлікт між ОСОБА_22 та ОСОБА_26 .. Для з`ясування відносив вийшли на вулицю. На вулиці конфлікт продовжився, ОСОБА_16 став наносити удари ОСОБА_27 .. Під час нанесення ударів ОСОБА_15 обвинувачений впав. Свідок розборонив хлопців. Обвинувачений повернувся в будинок, взяв гранату, просив всіх залишити подвір`я. Коли ОСОБА_16 сидів зверху на обвинуваченому, ОСОБА_20 попереджав, щоб не виривали гранату, бо зірветься. Свідок щоб не провокувати обвинуваченого, забрав авто, виїхав з подвір`я. Від моменту коли ОСОБА_20 вийшов з гранатою до вибуху пройшло приблизно 5-10хв.

Свідок ОСОБА_7 суду дав покази, згідно яких з обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_6 перебуває у дружніх стосунках. 25.12.2019 до вечора перебував в гостях у ОСОБА_6 в с. Садки Могилів-Подільського району, вживали алкогольні напої. Ввечері, вийшли до школи, зустріли ОСОБА_2 , який проживає неподалік, останній запросив зайти в гості. В будинку знаходились ОСОБА_28 , ОСОБА_14 , ОСОБА_29 .. В ході вживання алкогольних напоїв виникла суперечка з приводу мотоциклів. Ініціатором словесної суперечки був ОСОБА_2 .. ОСОБА_6 першим наніс удар в обличчя ОСОБА_2 .. На подвір`ї суперечка продовжилась, ОСОБА_6 наніс ще один удар обвинуваченому. Свідок, ОСОБА_28 та ОСОБА_4 намагались розборонити та заспокоїти хлопців. ОСОБА_2 виганяв всіх з подвір`я, під час того як закривав за ними ворота зачепив ОСОБА_6 , конфлікт продовжився вже на вулиці. ОСОБА_2 з словами погрози, побіг до будинку. Обвинувачений вибіг з будинку на вулицю, тримаючи в руках предмет схожий на гранату, ще раз попередив, що «всім буде погано», при цьому, будь-яких вимог, як то залишити подвір`я, не висловлював. Всі і так були на вулиці, за межами подвір`я, планували йти далі. Свідок, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 не одразу повірили, що це справжня граната. Однак, припускаючи, що це може бути бойова граната, інтуїтивно кинулися на ОСОБА_2 , щоб відібрати гранату та знешкодити її. Просили викинути гранату подалі на сусідній город. ОСОБА_2 відмовлявся віддати гранату, кричав не чіпати, казав, що зараз зірветься. Свідок сприймав слова обвинуваченого не як застереження, а як погрозу. ОСОБА_14 покликала свідка, останній відійшовши 10-15 кроків почув вибух.

Судово-медичний експерт ОСОБА_30 суду підтвердив, що перелом який мав місце у ОСОБА_2 міг виникнути від сильного удару або при вигині пальця, що не виключає спричинення тілесних ушкоджень за обставин, на які вказує обвинувачений. А саме, при тому як у нього намагались вирвати гранату, розжимаючи пальці. Враховуючи, що обвинувачений направлявся на рентген обстеження правої кисті, а також наявність у нього загоєного перелому, не виключає можливість утворення його 26.12.2019. Тілесні ушкодження ОСОБА_4 утворились від контактного вибуху, направленістю знизу – вверх.

Крім показань самого обвинуваченого, свідків, вина ОСОБА_2 стверджується також наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом огляду місця події від 26.12.2019, фототаблицями до нього та диском із відеозаписом, в ході якого оглянуто територію домогосподарства в АДРЕСА_2 . В ході огляду виявлено та вилучено: 3 біологічні матеріали; 2 фрагменти тканини; металевий предмет зигзагоподібної форми; 17 металевих уламків (осколків); 4 змиви РБК; металеве кільце; полімерну пляшку; 5 паперових стаканів;

- актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 26.12.2019;

- протоколом огляду трупа ОСОБА_4 від 26.12.2019 та фототаблицями до нього;

- протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 від 07.05.2020 та відеозаписом до нього, згідно якого останній підтвердив та показав на місці, що перебував 25.12.2019 в гостях у ОСОБА_31 разом з іншими особами. Під час розпивання алкогольних напоїв між ним та обвинуваченим виник конфлікт з приводу мотоциклів, в ході якого ОСОБА_31 нецензурно висловився в адресу ОСОБА_6 .. Потерпілий у відповідь наніс обвинуваченому ляпас по обличчю. Перебуваючи на подвір`ї конфлікт між потерпілим та обвинуваченим продовжився через те, що ОСОБА_31 вдарив брамою воріт потерпілого, коли останній виходив з подвір`я через хвіртку. Перебуваючи на вулиці потерпілий наніс ще декілька ударів обвинуваченому, після чого останній пішов до будинку, повернувшись у лівій руці тримав гранату, сказав та в подальшому ще декілька разів повторив, що «всім їм кінець» та завірив потерпілого, що граната справжня, при цьому легенько відпускав та стискав її. Потерпілий спочатку не сприймаючи гранату за справжню намагався піти з місця події та приєднатись до інших, які вже встигли покинути домоволодіння обвинуваченого. ОСОБА_4 залишався з обвинуваченим біля воріт, тримав його за руку, просив викинути гранату до криниці, кликав на допомогу потерпілого. Обвинувачений відмовлявся викинути гранату подалі. Повернувшись до хлопців, потерпілий повалив обвинуваченого на землю, утримував його праву руку, щоб він не викинув гранату. ОСОБА_2 попереджав, щоб не чіпали бо зірветься. Що робив в цей час ОСОБА_4 не бачив, оскільки лежав верхи на обвинуваченому, через деякий час почув вибух, втратив свідомість;

- протоколом проведення слідчого експериментута диском із відеозаписом за участю свідка ОСОБА_5 від 07.05.2020, в ході якого останній повідомив та відтворив на місці обставини, які мали місце 25.12.2019 та 26.12.2019, при яких він був свідком коли між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_6 наніс ОСОБА_2 кілька ударів. Після чого ОСОБА_2 вигнав усіх із будинку, потім вийшов із будинку в лівій руці була граната з якої він висмикнув чеку і погрожував застосувати її до присутніх. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 намагались забрати гранату у ОСОБА_2 в результаті чого пролунав вибух;

- висновком експерта №165 від 26.12.2019, згідно якого у ОСОБА_4 мали місце такі тілесні ушкодження: травматична ампутація правої кисті на рівні промінево - п`ясного суглобу; дві садни на грудній клітині зліва від правого соска, дві подібні садни в лівій підключичній ділянці; рвана рана по передній поверхні правого плечового суглоба та у верхній третині правого плеча, три забійні рани по верхній поверхні правого плечового суглоба, три подібні рани по переду від рваної рани по передній поверхні правого плечового суглобу, дві забійні рани по передній поверхні грудної клітини в проекції грудини, дві подібні рани в ділянці правої ключиці у внутрішнього кінця та у її середині, рвана рана в ділянці волосяної частини голови справа та в ділянці правої щоки до нижньої третини, дві рвані рани правої вушної раковини; лінійний перелом кісток склепіння черепу (лобної кістки та правої тім`яної кістки) з розходженням між краями та вибуханням в них речовини головного мозку: з розчаленням речовини головного мозку правої півкулі в тім`яно-скроневій ділянки, з ушкодженням твердої та м`яких мозкових оболонок, лінійний перелом правого крила клиновидної кістки, який з`єднується з переломами склепіння черепу. Всі вище описані тілесні ушкодження могли утворитись одно моментно (внаслідок вибуху) 25.12.2019. Смерть ОСОБА_4 настала в наслідок відкритого перелому кісток склепіння та основи черепу з пошкодженням речовини головного мозку, м`яких та твердих мозкових оболонок правої півкулі головного мозку. Дане тілесне ушкодження як небезпечне до життя на час їх утворення, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень (згідно п.2.1.2б «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень»), між ними та смертю ОСОБА_4 є причинний звязок. Травматична ампутація правої кисті з накладенням кіптяви навколо, характер ран в дільниці правого плеча та плечового суглобу з наявністю в м`яких тканинах інорідних тіл у вигляді невеликих тонких металевих пластинок, характер ран на правій половині грудної клітини, характер ран на голові та обличчі справа з накладанням кіптяви навколо цих ран, дозволяють висловитись про те, що вони утворились від дії травмуючих предметів внаслідок вибуху вибухового пристрою, який мав оболонку з тонкого металу. Травматична ампутація правої кисті носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень (згідно п.2.1.2б «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень»). Рани на правому плечі, на правому плечовому суглобі, на правій половині грудної клітини, в зв`язку з їх масивністю носять ознаки ушкоджень середньої ступені тяжкості (згідно п.2.2.1в «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень»). Після отримання даних травм 25.12.2019 ОСОБА_4 не міг скоювати активні дії (бігати, ходити, наносити удари), так як його смерть настала одразу внаслідок масивної відкритої черепно-мозкової травми. Враховуючи характер ушкоджень вибуховий предмет під час вибуху знаходився в правій руці ОСОБА_4 на рівні правої половини грудної клітини. Хворобливо змінених внутрішніх органів при експертизі трупа ОСОБА_4 немає. При судово-хімічній експертизі крові трупа ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт в крові у концентрації 1,9%о та 2,8%о у сечі; дана концентрація алкогольному сп`янінню відповідає середнього ступеню;

- висновком експерта №1, згідно якого при дослідженні фрагмента шкіри трупа ОСОБА_4 , з ділянки передньої поверхні грудної клітини було виявлено 5 ран, з яких 3-мають поверхневий характер, 2-наскрізні. Зазначені рани мають ознаки вхідних вибухових осколкових поранень, які утворилися в результаті детонації вибухового пристрою (можливо, ручної гранати) та є наслідком травмуючої дії осколків, які після вибуху набули великої кінетичної енергії. До складу осколків вибухового пристрою входять сполуки заліза (позитивна реакція осколків на залізо, наявність заліза в проекції всіх ран).

- висновком експерта №5 від 03.01.2020, згідно якого кров трупа ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- висновком експерта №2 від 28.12.2019, згідно якого в слідах на джинсових штанах (об`єкти №1,2,3,4), майці (названа слідчим «футболка») (об`єкти №5,6,7), вилучених у ОСОБА_2 та представлених на дослідження, встановлено наявність крові людини групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В і походження її, як від потерпілого ОСОБА_4 , так і від ОСОБА_2 не виключається;

- висновком експерта №1 від 28.12.2019, згідно якого в слідах на куртці (об`єкт №1), кофті (об`єкт №2), футболці (об`єкт №3), вилучених під час розтину трупа ОСОБА_4 та представлених на дослідження, встановлено наявність крові людини. При серологічному дослідженні в цих об`єктах виявлених антиген Н, а в об`єкті №2, - ще й ізогемаглютинини анти – А та анти – В. Таким чином, кров у вказаних об`єктах може походити від будь-якої людини з групою крові О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В і походження її, як від потерпілого ОСОБА_4 , так і від ОСОБА_2 не виключається;

- висновком експерта №6 від 03.01.2020, згідно якого в плямах на ватних тампончиках зі змивами речовини бурого кольору, вилученої при огляді місця події (об`єкт №1,2,3,4), встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген Н, в а в об`єкті №1 і ізогемаглютинини анти-А та анти-В, що не виключає можливості походження цих плям від будь-якої людини з групою крові О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, в тому числі, як від трупа ОСОБА_4 , так і від ОСОБА_2 ;

- висновком експерта №7 від 03.01.2020, згідно якого в плямах на тканинах біологічного походження (об`єкти №1,2,3), вилучених при огляді місця події, встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження цих плям від будь-якої людини з групою крові О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, в тому числі, як від трупа ОСОБА_4 , так і від ОСОБА_2 ;

-висновком експерта №12 від 27.01.2020 та ілюстративними таблицями до нього, згідно якого, в результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_4 (об`єкт №1) та ОСОБА_2 (об`єкт №2), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта). На поверхнях металевого кільця зі шплінтом (об`єкт №3) та металевій пластині (об`єкт №4) виявлені клітини з ядрами, слідів крові не виявлено. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні металевого кільця зі шплінтом (об`єкт №3), які наведені в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1, що додається до висновку експерта). Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на металевій пластині (об`єкт №4) не встановлені. Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на поверхні металевого кільця зі шплінтом (об`єкт №3) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_2 (об`єкт №2) та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4 (об`єкт №2). Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_2 (об`єкт №2) та в об`єкт №3 складає 7,52034 х 10-33. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаному об`єкті, зустрічаються не частіше, ніж у 1з 132,972 нонильйонів (1,33х1032) осіб. Походження вказаних вище слідів від ОСОБА_4 виключається;

- висновками експерта№51/10 від 12.02.2020 та №76/17 від 30.03.2020, згідно якого у ОСОБА_6 мали місце такі тілесні ушкодження: множинні осколкові поранення м`яких тканин правої половини спини, поверхневої дільниці лівого плеча, правого кульшового суглобу, стегна, які утворились від множинної дії предметів з загостреною травмуючою поверхнею, яким могли бути і осколки від вибухового пристрою типу гранати, можливо 26.12.2019, та належить всі у сукупності та кожне окремо до легких тілесних ушкоджень, які спричиняють короткочасний розлад здоров`я більше 6-ти діб, але менше 21-ї доби, згідно п.2.3.1в «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень», (даних за тривалість лікування даних ушкоджень більше 21-ї доби не має). Рубці виявлені на тілі ОСОБА_6 13.04.2020 є слідами загоєння ран-два рубця невизначеної форми на спині на лінії лопатки зліва, два рубця по середньо-лопатковій лінії правої половини спини на рівні 9-10 ребр, три рубця на правій половині грудної клітини по задньо-підпахвовій лінії, рубець в дільниці крила правої поздовжньої кістки на рівні верхнього краю, рубець розташований декілька ззаду та нижче попереднього, рубець по передньої – зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині, рубець по зовнішній поверхні правого стегна в середній третині, рубець по зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині;

- висновком експерта №52/11 від 12.02.2020, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце такі тілесні ушкодження: осколкове сліпе поранення м`яких тканин правої ступні, яке утворилось від дії предметів з загостреною травмуючою поверхнею, які могли бути частки вибухового пристрою типу гранати можливо 26.12.2019 та належить до категорії легких тілесних ушкоджень, яке спричиняє короткочасний розлад здоров`я більше 6-ти діб але менше 21-ї доби, згідно п.2.3.1.а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»;

- висновком експерта №107/21 від 30.04.2020, згідно якого на підставі вивчення судово-медичної експертизи №52/11 на ім`я ОСОБА_2 , вивчення медичної картки №7221/700 стаціонарного хворого травматологічного відділення Могилів-Подільської ОЛІЛ, вивчення рентген знімка на його ім`я, та беручи до уваги дані обставини випадку вказаних в постанові, дійшов до такого підсумку: у ОСОБА_2 мали місце такі тілесні ушкодження: осколкове сліпе поранення м`яких тканин правої ступні, неправильний загоєний перелом проксимальної фаланги 5-о пальця, які утворились: осколкове сліпе поранення м`яких тканин правої ступені від дії предметів з загостреною травмуючою поверхнею, які могли бути частки вибухового пристрою типу гранати, можливо 26.12.2019 та належать: осколкове сліпе поранення м`яких тканин правої ступені до категорії легких тілесних ушкоджень, яке спричиняє короткочасний розлад здоров`я більше 6-ти діб але менше 21-ї доби, згідно п.2.3.1.а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», а неправильний загоєний перелом проксимальної фаланги 5-о пальця правої кисті, який є ознакою загоєння зламу проксимальної фаланги п`ятого пальця правої кисті до ушкоджень середньої ступенів тяжкості, яке спричиняє тривалий розлад здоров`я більше 21-ї доби, згідно п.2.2.1 в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». В медичній картки №7221/700 на ім`я ОСОБА_2 про наявність травми правої кисті яких не будь даних, не має, однак є записи в регестраційнному журналі рентген кабінету Могилів-Подільської ОЛІЛ, про те, що права кисть у нього була рентгенобстеженна в 2-х проекціях (рентген знімки цього обстеження відсутні), приймаючи цей факт до уваги можна висловитись, що не виключена можливість, що злам проксимальної фаланги п`ятого пальця правої кисті міг утворитись 26.12.2019;

- висновком амбулаторного судово-наркологічного огляду №15 від 28.01.2020, згідно якого у ОСОБА_2 виявлено розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю із шкідливими наслідками. Лікування не потребує.

- висновком судово-психіатричної експертизи №35 від 03.02.2020, згідно якої ОСОБА_2 , у зв`язку з даними анамнезу про притаманну йому з підліткового віку емоційну нестійкість у вигляді дратівливості, запальності, підвищену чутливість, впертість, образливість, поведінкові порушення (пропускав безпричинно уроки та конфліктував з вчителями та однокласниками в школі) та виявленими при теперішньому психолого-психіатричному обстеженні емоційною нестійкістю, демонстративністю поведінки, дещо уповільненим мисленням, егоцентрованістю, легковажністю та поверховістю суджень, для об`єктивного визначення його психічного стану, потребує тривалого обстеження та спостереження в умовах психіатричного стаціонару з наступним проведенням стаціонарної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи;

- висновком судово-психіатричної експертизи №192 від 14.02.2020, згідно якої ОСОБА_2 в період вчинення інкримінованого йому правопорушення та на час проведення експертизи на хронічне психічне захворювання не страждав, а тому може та міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

- висновком експерта №3 від 16.03.2020та ілюстративними таблицями до нього, згідно якого на поверхнях наданих на дослідження фрагментах тканини, 4 металевих уламках, загальною масою 0,74 г та 8 металевих уламках, загальною масою 2,42 г, слідів вибухових речовин та речовин, характерних для продуктів вибуху, не виявлено. На поверхнях наданої на дослідження деформованої пляшки із полімерного матеріалу, виявлено сліди нітрит, нітрат-іонів та дифеніламіну, які можуть бути віднесені до продуктів вибухового перетворення нітроцелюлозного (бездимного) пороху, але сукупності речовин, які категорично свідчать про наявність вибухових речовин та речовин, характерних для продуктів вибуху, не виявлено;

- висновком експерта №51 від 04.05.2020 та ілюстративними таблицями до нього, згідно якого в даному випадку стався вибух бойового припасу, а саме ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 промислового виготовлення військового призначення;

- протоколами проведення слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 від 26.12.2019, ОСОБА_8 від 24.01.2020 в ході якого останні підтвердили, що були свідками як між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_6 наніс ОСОБА_2 кілька ударів. Після чого ОСОБА_2 вигнав усіх із будинку, потім вийшов із будинку в руці була граната (слідчий експеремент ОСОБА_9 –в лівій руці), погрожував застосувати її до присутніх, висмикнув чеку. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 намагались забрати гранату у ОСОБА_2 в результаті чого пролунав вибух;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю спеціаліста ОСОБА_32 , експерта ОСОБА_30 , захисником ОСОБА_33 від 24.01.2020, в ході якого ОСОБА_2 відтворив на місці обставини. Під час слідчого експерименту ОСОБА_2 підтвердив, що в літку 2019 року в м. Києві у знайомого купив бойову гранату із цікавості. Згодом він привіз дану гранату у свій будинок в с. Садки. 25.12.2019 вдень вживав алкогольні напої разом із своїми друзями, між ОСОБА_6 та обвинуваченим виникла суперечка, яка переросла у побиття обвинуваченого. Для того щоб вигнати присутніх з будинку, ОСОБА_2 виніс з кімнати гранату, висмикнув із неї запобіжне кільце демонструючи рішучість свої дій, почав виганяти всіх присутніх покинути його будинок та подвір`я. ОСОБА_6 , в цей час, повалив останнього на землю та почав наносити удари кулаками по обличчю, а ОСОБА_4 в цей час почав виривати з правої руки ОСОБА_2 гранату. Для того, щоб граната не вибухнула біля них, ОСОБА_2 не відпускав її, однак ОСОБА_4 вдалось відібрати гранату, внаслідок чого стався вибух.

Сторона захисту стверджує, що відомості, які містяться в наданих суду матеріалах, не можуть бути допущені судом, оскільки сторона обвинувачення не здійснила їх відкриття стороні захисту.

Згідно ч. 1-2 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Відповідні положення ст. 290 КПК України передбачають обов`язок сторони обвинувачення лише надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. А вирішення питання, в якому обсязі скористатися наданою можливістю ознайомитися із матеріалами досудового розслідування, повністю залежить від рішення сторони захисту, оскільки відповідно до частини першої статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав.

Поряд з тим сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК).

Правило недопустимості доказів, передбачене ч.12 ст. 290 КПК України, стосується лише ситуації, коли сторона обвинувачення не виконала свій обов`язок надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, внаслідок чого та була позбавлена можливості ознайомитися з ними. Однак, це правило не поширюється на ситуацію, коли сторона захисту, маючи доступ до матеріалів, за власним рішенням відмовилася від ознайомлення з ними повністю або в будь-якій частині.

Такі правові позиції закріплені у постановах ККС ВС від 05.03.2019 року у справі №754/8571/17, від 10.12.2019 р. у справі №132/185/18, від 23.01.2020 р. у справі №607/5005/17 та ін.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, доступ до матеріалів досудового розслідування обвинуваченому та його захисникові було надано 27.05.2020, що підтверджується протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (а.с.95 т.1) та розписками про отримання копії обвинувального акта і копії реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.22-23 т.1). Після чого обвинувальний акт був скерований до суду.

Обвинувачений своїми підписами в протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 27.05.2020 підтвердив факт надання доступу до матеріалів та ознайомлення з ними. Захисник 27.05.2020 своїм підписом підтвердив факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування, при цьому від підпису в графі «Ознайомлений з матеріалами розслідування» відмовився. Жодних зауважень з приводу недостатності часу чи інших причин, які перешкоджали ознайомленню з матеріалами кримінального провадження захисником в протоколі не зазначено.

В подальшому судом здійснювалося підготовче судове засідання та здійснюється судовий розгляд у відповідності з вимогами ст.22 КПК України, тобто на засадах змагальності, а тому жодна із сторін не була позбавлена права заявляти відповідні клопотання та ставити перед судом питання дослідження тих чи інших доказів. При цьому захисник стверджуючи, що не ознайомився з матеріалами кримінального провадження, жодного разу не виявив бажання реалізувати своє право на стадії судового провадження.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що стороні захисту 27.05.2020 було надано доступ до матеріалів кримінального провадження, отже, сторона обвинувачення виконала свій обов`язок, а тому відомості викладені в матеріалах можуть бути допущені судом.

В обґрунтування своєї позиції, сторона захисту, крім іншого, посилається на протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 24.01.2020. Суд не може взяти до уваги письмові показання потерпілого ОСОБА_6 відібрані та викладені слідчим в ході досудового розслідування в протоколі допиту потерпілого, оскільки згідно ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Крім того, в ході досудового розслідування, для уточнення показань потерпілого з останнім проведено слідчий експеримент на місці скоєння злочину, в ході якого останній, в присутності понятих, розповів та показав на місці обставини кримінального правопорушення. Протокол проведення слідчого експерименту та відеозапис до нього долучено до обвинувального акту стороною обвинувачення та досліджено в судовому засіданні.

Не заперечуючи фактичних обставин справи, сторона захисту вважає, що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115 КК України, оскільки у ОСОБА_2 не було умислу на позбавлення життя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , останній в такий спосіб хотів припинити конфлікт з ОСОБА_6 , вигнати всіх з домоволодіння. Вибух стався лише з тієї причини, що ОСОБА_4 виконуючи вимогу ОСОБА_6 силоміць розжав пальці правої руки ОСОБА_2 і забрав у нього гранату.

Суд вважає дану позицію неспроможною виходячи з наступного.

Згідно диспозиції ст. 115 КК України, вбивство - умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

З суб`єктивної сторони, злочин, передбачений ст. 115 КК України може бути вчиненим з прямим умислом або з непрямим умислом.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КК України, непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Тобто, особа при непрямому умислі усвідомлює та розуміє всі фактичні обставини, що характеризують об`єктивні ознаки конкретного складу злочину, суспільну небезпечність, шкідливість свого діяння і його наслідків. Незважаючи на передбачення можливості настання наслідків, особа не спрямовуючи свою волю на досягнення наслідку, все ж таки свідомо допускає, байдуже ставиться до його настання. При цьому у неї відсутній або безпідставний розрахунок на його відвернення.

Небажання в даному випадку смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та інших осіб які були на місці скоєння злочину, не виключає умисної форми вини ОСОБА_2 .. Встановлені в ході досудового розслідування та підтвердженні під час судового розгляду справи фактичні обставини, свідчать, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачав настання їх суспільно небезпечних наслідків. Так тримаючи у руці наступальну осколкову гранату РГД-5 основним призначенням якої, відповідно до тактико-технічних характеристик, є ураження живої цілі, неодноразово висловлюючи погрози, висмикуючи з гранати та викидаючи на землю запобіжну чеку, привівши таким чином її у бойову готовність, ОСОБА_2 діяв умисно та створив обстановку, що призвела до загибелі ОСОБА_4 та поранення ОСОБА_6 , які намагалися запобігти вибуху вириваючи гранату з рук обвинуваченого. Тобто, обвинувачений допустив можливість настання наслідків у виді смерті потерпілого (потерпілих).

До твердження обвинуваченого, що він розраховував та мав можливість тривалий час утримувати гранату приведену у бойову готовність в руці, найти та вставити чеку на місце, викинути гранату в криницю і таким чином не допустити наслідки у виді смерті потерпілого суд відноситься критично. Вважає такі надії та розрахунок обвинуваченого абстрактними, невиразними, таким що ні на чому не ґрунтуються, враховуючи те, що: обвинувачений не проходив військову службу, немає досвіду поводження з бойовими припасами, в т. ч. гранатою, разом з тим знає про її вражаючу дію, перебував в стані сп`яніння, беручи до уваги: темну пору доби, пору року, погане освітлення в місці скоєння злочину, ґрунтове покриття, відсутність поблизу криниці про яку вказує обвинувачений. Натомість покази обвинуваченого в цій частині спростовуються показами свідків, потерпілих, які стверджують, що ОСОБА_4 просив обвинуваченого викинути гранату в криницю чи на сусідський город, обвинувачений відмовився.

Крім того, такі пояснення обвинуваченого тільки підтверджують, що останній розумів небезпечність своїх дій, наслідки у виді смерті, але абстрактно («навмання»), безпідставно розраховував на їх ненастання. Тобто, свідоме допущення наслідків виявилося в байдужому ставленні до настання смерті.

Критично суд оцінює показання обвинуваченого, що він хотів лише вигнати всіх з подвір`я. Як встановлено в судовому засіданні з показань свідка ОСОБА_7 , даних слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_6 та інших свідків, конфлікт на території домоволодіння був припинений. Перебуваючи на вулиці, за межами подвір`я ОСОБА_6 та ОСОБА_2 знову стали з`ясовувати відносини, після цього обвинувачений з погрозами пішов до будинку та виніс гранату. Вказане підтверджується і протоколом огляду місця події, в ході якого зафіксовано місце де відбувся вибух.

Позиція сторони захисту про те, що перелом проксимальної фаланги 5-го пальця правої кисті (висновок експерта № 107/21) ОСОБА_2 отримав саме при спробі ОСОБА_4 вирвати гранату та вигинанні пальця, спростовується даними слідчих експериментів за участю потерпілого ОСОБА_6 від 07.05.2020, свідків ОСОБА_9 від 26.12.2019 та ОСОБА_5 від 07.05.2020, які пояснювали та показували в ході проведення слідчої дії, що обвинувачений тримав гранату в лівій руці, правою викинув чеку. Вказане узгоджується з показаннями свідків про місце розташування ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 після вибуху та тілесними ушкодженнями які отримали останні в результаті вибуху. Судово-медичний експерт в судовому засіданні зазначив, що дані тілесні ушкодження могли бути спричинені як при вигинанні пальця так і при сильному ударі.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування, а його вина доведена, поза розумним сумнівом, у скоєнні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених: ч.2 ст.15, п.1 ч.2 ст.115 КК України – закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб; п.5 ч.2 ст.115 КК України – умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб; ч.1 ст.263 КК України – придбання, зберігання, носіння бойового припасу, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного та обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання.

Злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України є тяжким злочином, передбачені ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115 КК України є особливо тяжкими злочинами.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий згідно ст. 89 КК України, не працює (на момент скоєння кримінального правопорушення), розлучений, на утриманні малолітня дитина (зі слів), по місцю проживання та реєстрації характеризується задовільно.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 є скоєння злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки обвинувачений не погоджуючись з кваліфікацією не заперечує фактичних обставин справи, наслідків які настали.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги, що потерпілі претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе в умовах ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі.

Прийшовши до висновку призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, враховуючи ризики, враховані під час застосування до останнього запобіжного заходу під час досудового розслідування та судового розгляду, суд приходить до висновку запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний відносно останнього, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України арешт накладений на речовий доказ слід скасувати. Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Згідно ст.ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 100, 122,124, 174, 368-370, 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України і обрати йому покарання:

- за ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України у виді 10 (десять) років позбавлення волі;

- за п.5 ч.2 ст.115 КК України у виді 11 (одинадцять) років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263 КК України у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді 11 (одинадцять) років позбавлення волі.

Початок строку відбування призначеного покарання відраховувати з дня затримання ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний – тримання під вартою.

Понесені по справі процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення експертизи в сумі 37630 (тридцять сім тисяч шістсот тридцять) гривень 39 копійок стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Скасувати арешт накладений на речові докази.

Речові докази: блакитна футболка, джинсові штани, мобільний телефон «Samsyng J-730», які належать ОСОБА_2 та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, згідно постанови СУ ГУНП у Вінницькій області від 05.05.2020 – повернути ОСОБА_2 .

- 3 біологічні матеріали; 2 фрагменти тканини; металевий предмет зигзагоподібної форми; 17 металевих уламків (осколків); 4 змиви РБК; металеве кільце; полімерна пляшка; 5 паперових стаканів; куртка, кофта, які належали ОСОБА_4 ; 3 металеві фрагменти; зразки пальців лівої руки ОСОБА_4 та зразки крові ОСОБА_4 , які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, згідно постанови СУ ГУНП у Вінницькій області від 05.05.2020 – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення вказаного строку, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілій та нідіслати потерпілому ОСОБА_6 ..

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя: І.М. Савкова

Судді: Т.Ю. Холодова

О.Є. Цибульський