Вирок № 94156152, 15.01.2021, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи137/788/20

1-кп/137/27/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2021

Літинський районний суд Вінницької області

в складі:головуючого- судді ГопкінаП.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

прокурора Михальнюка С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в смт.Літин обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020020210000106 від 25.05.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрик Літинського району Вінницької області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, із середньою освітою, раніше судимого

1) 22.06.2020 Літинським районним судом Вінницької області за ст. 126-1 КК України до 2 (двох) місяців арешту;

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проживаючи у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на профілактичному обліку як сімейний кривдник, та відповідно до ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» являючись особою на яку поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки за наступних обставин.

Відповідно до постанови Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 25.09.2019 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення ним домашнього насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 .

Також постановами Літинського районного суду Вінницької області від 30.01.2020 та 31.01.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення ним домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_3 .

Крім того, 31.03.2020 до Літинського районного суду Вінницької області скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Не зважаючи на попередження та притягнення як до адміністративної відповідальності так і до кримінальної за вчинення систематичного домашнього насильства, ОСОБА_1 25.05.2020 перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, доводячи свої злочинні наміри до кінця вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , що проявлялось у висловленні образ нецензурною лайкою, виражені словесних образ, погроз та залякування у фізичному насильстві, чим принижував її честь та гідність, що призвело до емоційної невпевненості та нездатності захистити себе, крім того викликало у постраждалої особи побоювання за свою безпеку. За даним фактом відносно ОСОБА_1 було складено терміновий заборонний припис серії АА № 038080.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, тобто домашнє насильство, умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення, розкаявся у вчиненому.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що будь-які претензії до обвинуваченого ОСОБА_1 у неї відсутні. Просила не застосовувати до останнього покарання у виді позбавлення волі.

Прокурор Михальнюк С.В. просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. Вважаючи, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, зі звільненням від покарання з випробовуванням із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу.

З`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд вважає, доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 126-1 КК України, тобто домашнє насильство, умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Судом враховано, що ОСОБА_1 , раніше судимий та відбув покарання у виді 2 місяців арешту (а.с.63, 68) на обліку в лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває (а.с. 60) за місцем проживання компроментуючі матеріали відсутні (а.с. 61).

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлені.

Згідно досудової доповіді, складеної відповідно до ст. 314-1 КПК України, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с. 58-59 ).

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особи винного та враховуючи досудову доповідь відносно останнього, беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і запобігання вчинення обвинуваченим нових злочинів буде покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання строком на 1 (один) рік на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Речові докази та судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 50,63, 65-67, 126-1 КК України, ст.ст. 337, 349, 368, 373-374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: П. В. Гопкін