Ухвала суду № 94150931, 11.01.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"11" січня 2021 р.Справа № 922/2383/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши матеріали скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" вх. № 29001 від 11.12.2020 на дії Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ)

по справі

за позовом Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунальне підприємство "Теплові мережі Роганської селищної ради" про стягнення коштів за участю представників:

Акціонерного товариства «НАК «Нафтогаз України» - не з`явився

КП "Теплові мережі Роганської селищної ради" – Мартиненко О.С. за довіреністю №4 від 04.01.2021

Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦентральногоМРУ МЮ (м. Київ) - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради", в якій просило суд стягнути з відповідача борг у загальній сумі 572058,79 грн, у тому числі: пеня у сумі 339642,77 грн; три проценти річних у сумі 108720,36 грн; інфляційні втрати у сумі 123695,66 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі №922/2383/19 позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг у загальній сумі 572058,79 грн, у тому числі: пеня у сумі 339642,77 грн; три проценти річних у сумі 108720,36 грн; інфляційні втрати у сумі 123695,66 грн. Судові витрати покладено на відповідача - Комунальне підприємство "Теплові мережі Роганської селищної ради". Стягнуто з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8580,88 грн. судового збору.

Постановою Східного Апеляційного Господарського суду від 16.12.2019р. справа № 922/2383/19 апеляційну скаргу Комунального підприємства “Теплові мережі Роганської селищної ради” задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі №922/2383/19 змінено, а резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі №922/2383/19 викладено у новій редакції: “Позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" задовольнити частково, а саме стягнути з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": - пеню у сумі 135857,10 грн.; - три проценти річних у сумі 108720,36 грн.; - інфляційні втрати у сумі 123695,66 грн.; - 8580,88 грн. судового збору.

Також було стягнуто з Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" (62481, Харківська область, смт Рогань, вул.1-го Травня, 1, код 41405835) 3056,79 грн витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

27.12.2019 р. Господарським судом Харківської області було видано накази на примусове виконання вище зазначеного рішення суду.

11.12.2020 Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Печерського РВ ДВС у м. Києві ЦентральногоМРУ МЮ (м. Київ) під час виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №922/2383/19 щодо стягнення з Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" 3056,79 грн витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

В своїй скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження №63608775, визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2020 ВП №63608775 та зобов`язати орган ДВС її скасувати. Також, скаржник, до розгляду скарги по суті, просить зупинити стягнення за наказом.

Розгляд скарги було призначено на 21.12.2020.

Представники сторін та відділу державної виконавчої служби в судове засідання 21.12.2020 не з`явилися, пояснень та заперечень суду не надали, поштові повідомлення про вручення ухвали суду станом на 21.12.2020, до суду не повернулися, у зв`язку з чим, розгляд скарги було відкладено на 11.01.2021.

Комунальним підприємством "Теплові мережі Роганської селищної ради" надані пояснення на скаргу (вх. №223 від 06.01.2021) в яких він вказує, що виконавче провадження було передано на виконання до Шевченківського РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) за територіальною підвідомчістю, у зв`язку з чим відсутній предмет спору, а тому просить суд закрити провадження по розгляду скарги АТ "НАК "Нафтогаз України" на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Представник скаржника в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням (вх. № 42 від 06.01.2021) про розгляд скарги без його участі в якому підтримує вимоги скарги.

Пояснень Печерським РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) щодо вимог скарги надано не було, представника ДВС до суду направлено не було.

Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для розгляду скарги по суті та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення. Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, у зв`язку з чим вважає за можливе розглядати скаргу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання скаржника та ДВС.

Розглянувши скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України", суд зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі №922/2383/19 позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг у загальній сумі 572058,79 грн, у тому числі: пеня у сумі 339642,77 грн; три проценти річних у сумі 108720,36 грн; інфляційні втрати у сумі 123695,66 грн. Судові витрати покладено на відповідача - Комунальне підприємство "Теплові мережі Роганської селищної ради". Стягнуто з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8580,88 грн. судового збору.

Постановою Східного Апеляційного Господарського суду від 16.12.2019р. справа № 922/2383/19 апеляційну скаргу Комунального підприємства “Теплові мережі Роганської селищної ради” задоволено, рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі №922/2383/19 змінено, а резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 16.10.2019 у справі №922/2383/19 викладено у новій редакції: “Позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" задовольнити частково, а саме стягнути з Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": - пеню у сумі 135857,10 грн.; - три проценти річних у сумі 108720,36 грн.; - інфляційні втрати у сумі 123695,66 грн.; - 8580,88 грн. судового збору.

Також було стягнуто з Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Комунального підприємства "Теплові мережі Роганської селищної ради" (62481, Харківська область, смт Рогань, вул.1-го Травня, 1, код 41405835) 3056,79 грн витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

27.12.2020р. Господарським судом Харківської області було видано накази на примусове виконання вище зазначеного рішення суду.

17.11.2020 Печерським РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження №63608775 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 27.12.2019 №922/2383/19, який виданий на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 у справі №922/2383/19.

Вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесена 17.11.2020 на підставі статей 3, 4, 24. 25, 26. 27 Закону України “Про виконавче провадження".

За вищевказаним виконавчим документом боржником є Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6.

Ця ж адреса (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6.) зазначена державним виконавцем і у постанові про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, вул. Б. Хмельницького, 6 відноситься до Шевченківського району міста Києва, а не до Печерського району міста Києва.

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначає засади виконавчого провадження. Відповідно до положень вказаної статті виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності, диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Положеннями статті 18 Закону визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 24 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Таким чином, виконавче провадження №60638775 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 27.12.2019 було відкрито Печерським РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) не за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, він повинен дотримуватись указаних вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону: верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження; порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Таким чином, нормами Закону України "Про виконавче провадження", зокрема п. 10 ч. 4 ст. 4, встановлено вичерпний перелік підстав, виконавчий документ за якими повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

В порушення зазначених вимог, старшим державним виконавцем Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) Левіцьким Т.К., було відкрито виконавче провадження №63608775 не за місцем реєстрації боржника, у зв`язку з чим такі дії державного виконавця, та сама постанова від 17.11.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №63608775 є неправомірними, так, як винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Щодо пояснень Комунального підприємства «Теплові мережі Роганської селищної ради» стосовно закриття провадження по розгляду скарги, суд зазначає наступне.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Так, відповідно до частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Дійсно, з наданих суду доказів вбачається, що Старшим державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Левіцьким Т.К. прийнято постанову від 10.12.2020 р. про передачу виконавчого провадження № 63608775 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Також, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук К.П. про прийняття виконавчого провадження № 63608775.

Однак, суд зазначає, що у господарській справі №922/2383/19 предметом вимог за скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" є оскарження дій державного виконавця щодо прийняття постанови від 17.11.2020 про відкриття виконавчого провадження №63608775, за результатом розгляду якої скаржник просив визнати зазначену постанову неправомірною, а не направлення (відмова в направленні) виконавчого провадження за підвідомчістю.

Таким чином, судом в даному випадку, досліджувалося саме питання законності винесення постанови, що оскаржується, а тому, передача в подальшому виконавчого провадження до іншого органу ДВС не дає підстав вважати, що предмет спору у цій скарзі припинив існувати.

Таким чином, виходячи з меж заявлених вимог скарги, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги скарги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 232, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" вх. № 29001 від 11.12.2020 на дії Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) щодо прийняття постанови від 17.11.2020 про відкриття виконавчого провадження №63608775.

Визнати неправомірною постанову державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2020 ВП №63608775.

Зобов`язати орган ДВС скасувати постанову державного виконавця Печерського РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2020 ВП №63608775.

Зобов`язати Печерський РВ ДВС у м. Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ), в порядку ст. 345 Господарського процесуального кодексу України, повідомити суд про виконання цієї ухвали.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею - 11.01.2021.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.01.2021.

Суддя С.А. Прохоров