Вирок № 94141192, 13.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2231/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Стегней К.В.,

з участю прокурора Красноголовець С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого Субота М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018070030000324 про обвинувачення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачева Закарпатської області, громадянина України, українця, тимчасово непрацюючого, одруженого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуваючи 29 січня 2018 року близько 10 години 00 хвилин на ринку «Минайський», який знаходиться позаду супермаркету «Сільпо», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 16, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на ґрунті тривалих неприязних відносин, підійшов до ОСОБА_2 , та розпочав з ним сварку, в ході якої наблизився до останнього на відстань витягнутої руки та руками, затиснутими в кулак, наніс декілька ударів в область голови потерпілого, від чого він впав на землю, та ОСОБА_1 , не припиняючи свої злочинні дії, продовжив наносити удари руками та ногами в область голови та грудної клітки ОСОБА_2 , чим спричинив останньому відповідно до висновку експерта №113 від 28.02.2018 тяжкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що подія трапилася у кінці січня 2018 року на ринку «Минайський». Вказав, що того ранку до нього підбіг потерпілий ОСОБА_2 та перший наніс йому два удари, після чого він почав захищатися та наносити йому удари у відповідь. Зауважив, що не погоджується із деякими твердженнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обставин події. Натомість просив врахувати, що він примирився з потерпілим, відшкодував йому всі збитки, жаліє про вчинене та щиро розкаюється. Вказав, що відшкодував потерпілому всі збитки та просив суворо його не карати і не позбавляти волі.

Захисник обвинуваченого, адвокат Субота М.І. вказав, що ОСОБА_1 примирився з потерпілим, відшкодував завдану шкоду, є зразковим сім`янином, одружений, має на утриманні одну малолітню та одну неповнолітню дитини. За місцем проживання характеризується позитивно.

Просив врахувати судову практику, що в аналогічних справах суди застосовували при призначенні покарання положення ст. 75 КК України з можливістю звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Потерпілий на продовження розгляду справи не з`явився та не скористався правом на участь у судовому засіданні. Одночасно подав заяву, згідно якої просив провести розгляд справи без його участі. Також у матеріалах справи наявна його нотаріально посвідчена заява, у якій він вказує про відсутність матеріальних та нематеріальних претензій до ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що зимою 2017-2018 року, точного часу він не пам`ятає у зв`язку із плином часу, у ранній період доби на ринку «Минайський» він побачив, що між обвинуваченим та потерпілим виник конфлікт, та вони відійшли за кут для з`ясування обставин. Майже одразу він почув удари та зрозумів, що там розпочалась бійка. Пояснив, що він також попрямував за кут павільйону і побачив, що потерпілий ОСОБА_2 лежав на землі, а ОСОБА_1 сидів у нього на шиї та наносив йому удари по голові. Вказав, що він їх намагався розійняти, та обвинувачений на такі дії почав погрожувати і йому фізичною розправою. Додатково вказав, що між ними і раніше виникали конфлікти.

Свідок ОСОБА_5 допитаний у судовому засіданні пояснив, що того дня він разом з іншими товаришами пив каву поблизу торгового павільйону на ринку «Минайський» та почув шум і побачив бійку. Вказав, що підійшовши ближче побачив, як ОСОБА_1 наносив ОСОБА_2 удари по голові, а ОСОБА_4 намагався їх розійняти. Додав, що після завершення бійки, вони разом з ОСОБА_4 відвели ОСОБА_2 до його майстерні, де йому стало гірше та вони викликали швидку.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні повідомив, що він був очевидцем подій, які мали місце в кінці січня 2018 року та вказав, що бачив, як ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 близько 10 ударів по голові. Зазначив, що побиття останнього припинилось після фізичного втручання ОСОБА_4 , після чого вони відвели ОСОБА_2 до майстерні та викликали швидку.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та у судовому засіданні не надали свідчень, які безпосередньо стосуються саме обставин вчинення ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення, надали лише загальні пояснення, як саме їм стало відомо про вчинення даного злочину. Тому суд такі покази до уваги не бере, оскільки вони не мають будь-якого доказового значення для вирішення даного кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_17 .

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина підтверджується безпосередньо дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.01.2018 року, згідно якого заявник ОСОБА_2 просить прийняти міри до знайомої йому особи на ім`я ОСОБА_1 , який наніс йому тілесних ушкодження на ринку « Минайський » позаду супермаркету.

Протоколом огляду місця події від 29.01.2018 року та фототаблицею до нього, згідно з яким було оглянуто земельну ділянку, яка розташована між торговими точками «НОМЕР_1-НОМЕР_2» на ринку «Минайський» за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 16 , де зафіксована загальна обстановка та об`єкти, які на ній знаходяться.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 01.02.2018 року та фототаблицею до нього, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав серед осіб, які пред`являлися для впізнання ОСОБА_1 та повідомив, що саме він 29.01.2018 року близько 10:00 год. наніс йому тілесні ушкодження на ринку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 16.

Висновком експерта Ужгородського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи №75 від 14.02.2018 року, у якому перелічені виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Вказано, що такі вкладаються в час і місце пригоди, яка мала місце 29.01.2018 року, та які по своєму характеру були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 02.02.2018 року та фототаблицею до нього, згідно якого свідок ОСОБА_4 впізнав серед осіб, які пред`являлися для впізнання ОСОБА_1 та вказав, що саме він 29.01.2018 року близько 10:00 год. наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження на ринку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 16.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 02.02.2018 року та фототаблицею до нього, згідно якого свідок ОСОБА_5 впізнав серед осіб, які пред`являлися для впізнання ОСОБА_1 та вказав, що саме він 29.01.2018 року близько 10:00 год. наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження на ринку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 16.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 02.02.2018 року та фототаблицею до нього, згідно якого свідок ОСОБА_13 впізнав серед осіб, які пред`являлися для впізнання ОСОБА_1 та вказав, що саме він 29.01.2018 року близько 10:00 год. наніс ОСОБА_2 тілесні ушкодження на ринку, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Минайська, 16.

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 від 21.02.2018 року, в ході проведення якого останній показав, де саме, у який спосіб та при яких обставинах йому було нанесено тілесні ушкодження. До протоколу також додана фототаблиця.

Додатковим висновком експерта Ужгородського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи №113 від 28.02.2018 року, у якому з-поміж іншого зазначено, що на основі даних судово-медичного обстеження ОСОБА_2 , виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, забій головного мозку ІІІ ст. із стисненням його гострою субдуральною гематомою правої гемісфери, геморагічний забій правої тім`яної долі, травматичний САК справа, в момент їх спричинення були небезпечними для життя в момент їх спричинення і за цією ознакою відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Судом було вжито передбачені законом заходи для допиту усіх свідків, зазначених стороною обвинувачення та захисту, а також досліджені всі докази, надані учасниками кримінального провадження.

Згідно ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Згідно ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 370 КПК України, судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженим під час судового розгляду.

Оцінюючи кожний досліджений в судовому засіданні доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що він є особою раніше судимою, в минулому відбував покарання в місцях позбавлення волі, що на думку суду свідчить про його стійку схильність до протиправної поведінки, навмисне небажання стати на шлях виправлення та добропорядної поведінки.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що відповідно до ст. 24 КК України дане кримінальне правопорушення вчинене з прямим умислом, а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого та те, що він є раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, останній раз засуджений 03.08.2011 року до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років і 6 місяців, та вчинив новий умисний злочин після відбуття покарання, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає добровільне відшкодування шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає рецидив кримінальних правопорушень.

Зважаючи на положення статті 50 КК України, якою встановлено, що "покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами", на положення статті 65 КК України, якою встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного, суд не вбачає підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи ту обставину, що в матеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Розман С.Ю. про відшкодування майнової шкоди, та нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 про відсутність матеріальних та нематеріальних претензій до ОСОБА_1 , то позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням підлягає залишенню без розгляду.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту взяття його під варту.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Т.Р. Деметрадзе