Ухвала суду № 94139034, 13.01.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4512/20

1-кп/219/473/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Шевченко Л.В.,

при секретарі Азямовій О.В.,

з участю: прокурора Ганночки В.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

представника потерпілої Ніколаєнка В.І.,

захисника Гостренко С.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР 22 березня 2020 року за № 12020050000000178 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор у кримінальному провадженні Ганночка В.В. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому вважав, що продовження такого строку є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду і обумовлено наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що обвинувачений не має стійких соціальних зв`язків, а під впливом суворості можливого призначення покарання за вчинений злочин, може переховуватися від суду. Також зазначив, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп`яніння, порушивши Правила дорожнього руху, та після вчинення ДТП намагався покинути місце пригоди.

В судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

Потерпілі та представник потерпілої підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Захисник Гостренко С.Д. вважала, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки прокурором не доведено наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України і не надано доказів, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити необхідну поведінку обвинуваченого. Заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який - цілодобовий домашній арешт на тій підставі, що її підзахисний має певні хвороби, про що надала довідки за підписом завідувача Бахмутської міської медичної частини - лікаря Філії ДУ «Центр охорони здоров`я» Державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях Воронкової Т.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, заперечував проти продовження йому строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, яке підтримано обвинуваченим.

Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та представник потерпілої Ніколаєнко В.І. заперечували проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Розглянувши вищевказані клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.11.2020 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 21.01.2021 включно.

Так, відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Суд враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, а отже тяжкість інкримінованого злочину, а також ті обставини, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, щоб уникнути відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказане свідчить про те, що ризики, передбачені ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, продовжують існувати, та є підставою для запобіжного ув`язнення. При цьому, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не є достатнім для запобігання цим ризикам.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 судом на теперішній час не встановлено.

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суду не надано доказів, які б підтверджували неможливість перебування обвинуваченого під вартою, оскільки довідки № 9/269 від 02.10.2020 та № 9/282 від 07.10.2020 містять висновок, що стан здоров`я ОСОБА_4 задовільний.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що на теперішній час судовий розгляд триває, ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_4 не відпали, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, а також визначення застави, оскільки, на даний час його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню. В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 183, 199, 314, 315, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Оголосити перерву в судовому засіданні до 22 лютого 2021 року до 16.00 год.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6» Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України на строк 60 (шістдесят) днів, тобто, з 13.01.2021 по 13 березня 2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Гостренко С.Д. та обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

В наступне судове засідання викликати прокурора, потерпілих, представника потерпілої, захисника, а обвинуваченого доставити з Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» для виконання в частині продовження строків тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя Л.В.Шевченко